Україна завжди генерувала світові новини.
Новини про війни, події та зміни в свідомості людства.
Ще коли монголи йшли в Європу через наші землі — всіма королівствами та Ватиканом ширилися чутки.
І питалися усі один одного: як там, на Русі?
У 17 столітті лісовички, основу яких складали козаки, фактично творили історію у 30-літній війні.
Воно, звичайно, робили це і німці, австрійці, французи чи шведи. Але і наші теж.
Воно, звичайно, класний міф, що саме Хмельницький з Сірком брали Дюнкерк наприкінці тієї війни, але щось трошки було.
Але ХХ сторіччя формувало страшні новини по всьому світові. Але в першу чергу — з України.
Про те як катався туди-сюди Україною фронт 1ї Світової війни.
Облога Перемишля, захоплення і визволення Львова, Брусилівський прорив.
Про рейди Україною 1й конной Будьонава можете прочитати у Бабеля — там густо написано про той лютий треш, що творили будьонавци на наших землях.
Друга світова (крім може Сталінграду, Перл-харбору і ще кількох епізодів) — це все про нас.
І Бабин Яр, і чотири битви за Харків. Букрин і Лютеж.
І всі новини 1944-45го: аь що там на 1-4-2-3 українських фронтах?
А потім українець Корольов назавжди змінив світ, відправивши одного симпатичного старлея з Смоленщини в космос.
А жах світу — Чорнобиль?
А десь ще були такі 90-ті як у нас?
Ну і 4 революції:
На Граніті
Україна без Кучми
Помаранчева
Революція Гідності
це основні новини світу у 21 столітті. Жодна країна за 30 років не згенерувала скільки новин.
А тут ще й війна. Тут якби все ясно.
І що я хотів би сказати про все це.
1100 років державності чи бездержавності народу і нації. Але жахливо-прекрасної історії.
Історії стояння між Ордою і Заходом.
І ми не розповзлися, не впали, не зникли.
Маючи собі сасєдушками адічалих.
Чому?
Тому-що народ, нація народжували достатню кількість пасіонаріїв. Людей, здатних відстоювати себе і своє.
Колись син українки Анни Ахматової Лєв Гумільов давав визначення пасіонаріям:
- це люди, які хочуть змінити світ, бо він несправедливий.
Погоджуюся, але додам і своє:
- українські пасіонарії — це люди, які не дають зайдам змінити наш світ. Бо він прекрасний.
Бо ніде більше такого неба і такого сонця.
Бо садок вишневий коло хати. І такі милі травневі хрущі роблять вечори неповторними.
Бо найкращі самогон і сало. Бо найсмачніша кринична вода в серпневу спеку.
Бо найкрасивіші дівчата у світі.
Бо наймужніші воїни.
І ми цю землю нікому не віддамо.
1100 років Державності!
33 роки відновлення Державності!
Живіть, земляки!
Переможемо!
Слава Україні!
