"Інформація про такі інциденти не може видаватись миттєво у публічний простір, і не може деталізуватись для медіа. Війна в країні!
Але це байдуже для людей, які обрали Мар'яну Безуглу як інструмент для дискредитації вищого військового керівництва..."
Мова про збитий літак Ф-16 та допис Безуглої з цього приводу.
Так ось, монобільшість, складовою якої є депутатка Безугла, обиралася за принципом впізнаваності одного прізвища - Зеленського. Правильно казала Олена Зеленська - це був проект. Зазвичай проекти мають замовників, розробників, виконавців. Замовник нам відомий, розробниками є політтехнологи (так розумію), які поставили успіх даного проекту на те, що байдуже, кого привести у Раду депутатами - люди знають одного Зеленського, на цих емоціях вони оберуть будь-кого, хто прийде з його символікою та з його рекламою. Та навіть десь в медіа промайнула ця теза від розробників до "депутатів" - мовляв, знайте своє місце, ви тут тільки завдяки іміджу Зеленського.
Отже Безугла - це гвинтик того проекту, що дехто замовив, і дехто виконав, а отже несе відповідальність кожний, хто в ньому приймав участь. Я вже пишу про це без тих сильних емоцій, які накривали мене в 2019 році - бо тоді насправді було страшно. Страшно від усвідомлення наших перспектив з цим проектом. А потім Харків почали нещадно бомбити, і ми тут, та й ви, в інших куточках країни, були заклопотані або спасінням дітей та батьків, або долученням до нашої оборони, і на сьогоднішній день, після пережитого, є якесь вже нехай не спокійне, але прийняття того факту, що ми ж були праві. Що проект виявився передбачуваним, і передбачувані його наслідки, його результати. І ми вже не панікуємо, а просто розгрібаємо ці наслідки.
Безугла - це обличчя цього проекту. Хто би не користувався нею як рупором для дискредитації ЗСУ - зрештою не будемо відкидати той факт, що дурість людська, здається, в даному випадку якраз на своєму місці. Вона тут була, тут жила, тут, в цих "рупорах" та "обличчях" і залишається. Шкода, що хтось її ще в 2019-му не помітив.
