Цей день в історії - 5 вересня

249-й день року за Григоріанським календарем — до закінчення року залишилось 117 днів. Іменинники — Евтихій, Іриней.

Головні події 5 вересня

• Облога Монтаржи, 1427

• Битва під Рапалло, 1494

• Перша битва на Марні, 1914

• Узаконення Червоного терору, 1918

• Загибель ополченця, 1936

• Олімпійський теракт, 1972

• Отруєння Віктора Ющенка, 2004

Всі події 5 вересня

1427 • У ході Столітньої війни французькі війська під командою Жана де Дюнуа і Етьєна де Віньоля розбили англійців на чолі з Річардом де Бошаном і зняли двомісячну облогу міста Монтаржи. Ця перемога виявилася найбільшим успіхом французів за попередні два десятиліття.

1494 • Під Рапалло, що поблизу Ґенуї відбулась перша битва Першої Італійської війни, у якій очолювані Людовиком ІІ Орлеанським франко-мілано-генуезькі війська завдали поразки неаполітанській армії Альфонсо II. Через півроку армія Карла VIII Валуа переможно увійшла у Неаполь.

НОВА ІСТОРІЯ

1800 • Англійські війська відвоювали у французів Мальту і підняли в столиці Валетті британський прапор. За умовами Паризького договору 1814 року Мальта відійшла до Великої Британії і залишалась її колонією до 1964 року.

1877 • У форті Робінсон (штат Небраска) при спробі заарештувати вбито Несамовитого Коня, вождя племені сіу, одного з героїв битви індійців з американськими військами біля ріки Літл Бігхорн (штат Монтана), коли американці зазнали найтяжчої поразки у війні проти корінного населеня континенту.

1905 • В Портсмуті (США) підписано мирний договір між Японією і Росією, що підводив підсумки Російсько-японської війни 1905 року. Згідно з договором, Росія втрачала військові бази в Порт-Артурі і Дальньому, південну частину острова Сахалін, виводила свої війська із Маньчжурії і визнавала Корею зоною впливу Японії.

1914 • Об'єднані англо-французькі війська під командуванням генерала Жозефа Жоффра, що вимушено відступили з Бельгії аж до Парижу, перейши у контрнаступ і за тиждень кровопролитних боїв у долині Марни відкинули німецькі армії на 60 кілометрів на північний схід. Це кардинально змінило хід подій на Західному фронті Великої війни, де супротивники перейшли до виснажливого позиційного протистояння.

1916 • У Нью-Йорку пройшла прем'єра стрічки Девіда Ворка Гріффіта «Нетерпимість», який став етапним у розвитку світового кінематографу. Стрічка вважається шедевром епохи німого кіно і входить до списку 50 найкращих фільмів всіх часів.

1918 • РНК РСФРР ухвалив постанову «Про червоний терор», якою «забезпечення тилу шляхом терору» було названо «прямою необхідністю» більшовицької влади. У постанові підкреслювалася потреба ізоляції «класових ворогів» у концтаборах та розстрілів усіх причетних до білогвардійців осіб із публічним оголошенням про такі каральні акти. Терор був остаточно узаконений як метод державного управління та став невід'ємною складовою комуністичного будівництва.

НОВІТНЯ ІСТОРІЯ

1944 • Радянський Союз оголосив війну Болгарії — ніякого опору радянським військам вчинено не було і жоден радянський солдат не загинув в роки 2-ї Світової війни на території Болгарії.

1958 • У США вперше опубліковано роман Бориса Пастернака "Доктор Живаго", заборонений до друку на його батьківщині в СРСР.

1960 • Перемігши поляка Зігсі Петриковського на Олімпійських іграх в Римі, золоту медаль в першій надважкій категорії завоював 18-річний Кассіус Клей, американський боксер із штату Кентуккі, котрий згодом, взявши ім'я Мухамед Алі, став живою легендою світового боксу.

1964 • Англійська група «The House of the Rising Sun» групи The Animals стала лідером хіт-параду США">The Animals» з піснею «The House of the Rising Sun» вийшла на перше місце американського хіт-параду.

1972 • В олімпійському містечку в Мюнхені палестинськими терористами з організації «Чорний вересень» вчинено напад на команду Ізраїля. Один спортсмен і один з тренерів були вбиті на місці, а дев'ятьох ізраїльтян було взято заручниками. На вимогу терористів німецькі властні надали їм літак, котрий спецслужби спробували взяти штурмом — в результаті загинуло п'ять палестинців, один поліцейський і всі заручники.

1975 • У Сакраменто (штат Каліфорнія) ліквідовано спробу замаху на президента США Джеральда Форда — в момент, коли Лайнетт Фромм, послідовниця секти сумнозвісного Чарльза Менсона, направила пістолет 45-го калібру на президента, вона була обеззброєна агентом сил безпеки. Через сімнадцять днів при спробі вбивства Форда була заарештована душевно хвора Сара Мур, член лівацького радикального угрупування. За спробу вбивства і Фромм і Мур були засуджені до довічного ув'язнення.

1978 • За ініціативою президента США Джиммі Картера в його резиденції в Кемп-Девіді почались переговори між президентом Єгипту Анваром Садатом і прем'єр-міністром Ізраїлю Менахемом Бегіном по урегулюванню арабо-ізраїльського конфлікту. Через 12 днів був узгоджений текст мирного договору, котрий був підписаний в березні наступного року.

1988 • У Москві Військова колегія Верховного суду СРСР почала розгляд кримінальної справи щодо вищих міліцейських чинів, серед котрих фігурував і зять Леоніда Брежнєва Юрій Чурбанов.

НАШ ЧАС

1998 • Вперше за свою довгу історію група Aerosmith очолила американський хіт-парад з піснею «I Don't Want to Miss a Thing», саундтреком до фільму «Армагедон».

2004 • На наступний день після ряду приватних зустрічей Віктор Ющенко став скаржитись на нудоту, нестерпні головні і шлункові болі, через що був змушений зупинити президентську виборчу кампанію і 10 вересня доставлений в австрійську клініку «Рудольфіннергаус», де йому був поставлений діагноз гострий панкреатит з ускладненнями, викликаними отруєнням токсинами. Попри опитування кількасот свідків, зміну кількох Генеральних прокурорів справа з отруєння Ющенка так і не була розкрита.

Народились 5 вересня

1652 — †8 березня 1715 • Вільям Дампір, англійський мореплавець і пірат; тричі здійснив кругосвітню подорож.

1187 — †8 листопада 1226 • Людовик VIII (Людовик Капетинг), французький король (1123-26 рр.) з династії Капетингів; перший спадковий король Франції.

1568 — †21 травня 1639 • Томмазо Кампанелла, італійський філософ, поет, монах-домініканець, письменник-утопіст (Місто Сонця).

1638 — †1 вересня 1715 • Людовик XIV (Людовик Король-сонце), французький король (1643-1715 рр.) з династії Бурбонів.

1902 — †22 грудня 1979 • Дерріл (Френсіс) Занук, американський кінопродюсер (Грона гніву, Сніги Кіліманджаро), співзасновник кіностудії 20th Century Studios.

1940 • Рекуел Уелш, американська кіноактриса (Мільйон років до нашої ери, Чотири мушкетери, Чудовисько, Жінка року, Фантастична подорож, Голий пістолет 1/3: Фінальний інсульт). Сьогодні 84-а річниця.

1946 — †24 листопада 1991 • Фредді Меркюрі (Фарух Балсара), британський рок-співак, родом із Занзібару («I was Born to Love You»; Queen: «Another One Bites the Dust», «Crazy Little Thing Called Love», «We are the Champions»).

1951 • Майкл Кітон (Майкл Джон Дуглас), американський актор («Бітлджус», «Чистий і тверезий», «Бетмен», «Джекі Браун»). Сьогодні 73-а річниця.

1964 • Сергій Володимирович Лозниця, білоруський режисер документальних та художніх фільмів («Щастя моє» — перший в історії український художній фільм, номінований на Каннському міжнородному кінофестівалі, «В тумані»). Сьогодні 60-а річниця.

1969 • Леонардо, бразильський футболіст. Сьогодні 55-а річниця.

1976 • Тетяна Констянтинівна Гуцу, українська гімнастка, дворазова олімпійська чемпіонка (1982). Сьогодні 48-а річниця.

1979 • Джон Карью, норвезький футболіст. Сьогодні 45-а річниця.

Померли 5 вересня

1877 • Несамовитий Кінь, вождь племені оглала народу сіу; учасник переможної битви на ріці Літл-Бігхорн. Пом. 147 років тому десь у 37 років (нар. бл. 1840 р.).

1906 • Людвіг Больцман, австрійський фізик, один з основоположників статистичної фізики. Пом. 118 років тому у 62 роки (нар. 20 лютого 1844 р.).

1919 • Василь Іванович Чапаєв, командир Червоної армії, учасник Першої Світової і Громадянської війни у Росії, кавалер трьох Георгіївських хрестів. Пом. 105 років років тому у 32 роки (нар. 9 лютого 1887 р.).

1975 • Георг Карлович Отс, естонський оперний співак (баритон). Пом. 49 років тому у 55 років (нар. 21 березня 1920 р.).

1997 • Матір Тереза (Агнес Гонджа Бояджиу), католицька черниця, засновниця доброчинних місій, лауреат Нобелівської премії миру за 1979 рік. Пом. 27 років тому у 87 років (нар. 26 серпня 1910 р.).