Оманлива віра в диво втаємниченого розуму, феноменальної креативності й геніального прозріння: знайти чудодійну формулу виграти цю жахливу війну за допомогою лише одного унікального плану. Який в жовтні змінить нерішучого Байдена і приведе до миру.
Так думає і Трамп, який безкінечно повторює, що швидко зупинить війну в Україні й телефонним дзвінком змінить політику Китаю.
Міноборони та Генштаб поки що не знайшли відповідей на чітку політичну директиву президента. Спроба Сирського перехопити стратегічну ініціативу Курською операцією, змусивши колегу Герасимова зняти війська з Покровського напрямку, успіху немає.
Можливо, главком захоплений японським маршалом флоту Ісороку Ямамото, який придумав і здійснив напад на Перл-Харбор. Але за це Японія заплатила, врешті, Хіросімою та Нагасакі.
Проблема в тому, що на фіналі третього року війни в України так і не зʼявилися ефективні полководці, здатні результативно протистояти російському Генштабу.
Все більше стає очевидним емоційність, недалекоглядність не лише звільнення главкома Залужного, але й стерилізація Генштабу. Як незалежного і відповідального ключового субʼєкта ведення війни. Миттєво був втрачений не лише великий обʼєм досвіду і знань протидії російським планам, але й впевненість суспільства в діях політичної влади.
Спроба замінити досвідчених генералів молодими героями фронту не дала успіху. Ми відступаємо і відступаємо. Тому, очевидно, що ще однією проблемою може стати специфічна логіка президента Зеленського ламати систему, яка, з погляду його Офісу, недостатньо лояльна до нього.
В мирний час це могло б бути проривом. Війна мала б зобовʼязати главу держави залучати на різних рівнях найбільш досвідчених і не схильних до корупції професіоналів. Це його роль забезпечувати правонаступництво, послідовність і тяглість влади людей.
