В дипломатичному скандалі з вимогою відкликати посла Маркарову є дві складові. Перша складова – це кончені трампісти. Друга складова – це помилки президента і української дипломатії.
По першому пункту все досить прозоро. Трамп сам відбитий на всю голову і зібрав навколо себе ще більш відбитих.
Останнім часом Трамп намацав чутливе місце для демократів – витрати на війну в Україні. Він безбожно бреше, перебільшуючи витрати Штатів на допомогу Україні. Але його виборцям це подобається – досить кормити українців за американські гроші! Тому Трамп педалює і буде активно педалювати надалі тему витрат коштів американських платників податків на Україну.
Скандали, епатаж, хамство і тиск – це стиль ведення виборчої кампанії Трампа. Лист спікера Джонсона Зеленському складений в максимально різкому тоні, а сама публічна вимога звільнити посла є недипломатичною та хамською за змістом.
З точки зору логіки ведення передвиборчої кампанії Трампа скандал навколо візиту Зеленського в США був очікуваним і бажаним для Трампа. Єдине, чого бракувало трампістам - серйозних підстав для скандалу. З цим ми допомогли самі.
А тепер до помилок української дипломатії. Як би не намагалися позитивні блогери Банкової зняти відповідальність з Офісу і подати скандал як виключно вибрики трампістів, помилки української дипломатії теж є.
1. На мою думку, якщо ти вирішив не втручатися у американські вибори, помилкою було намагання зустрітися з кандидатами в президенти. Тому що кандидати в президенти зараз роблять тільки те, що пов'язано з виборами. Як би ти не хотів втручатися у вибори, самі кандидати втягнуть тебе, бо ти зараз медійна фігура і так, тема України, на жаль, стала одною з центральних тем американських виборів. В такій ситуації, за два місяці до виборів, розумно було б не зустрічатися публічно ні з ким, крім офіційних осіб. При цьому, безумовно, українська делегація мала б зустрічатися з штабами кандидатів і працювати з ними. Але непублічно, і не на рівні президента, а на рівні радників.
Такий підхід автоматично знімає будь які закиди у втручанні України у вибори США та симпатій одній із сторін. Але ніт. У нас був План Перемоги і ми дуже хотіли потужно його ̶п̶р̶о̶п̶і̶а̶р̶и̶т̶и̶ озвучити. Тому маємо, що маємо.
2. Факти, викладені в хамському листі Джонсона, правдиві. Зеленський дійсно їздив у Пенсильванію – один з спірних штатів, де вирішується доля президентства. Зустрічався з губернатором-демократом, який близький до Камали Гарріс і сенатором та конгресменом від демократів. Губернатор після зустрічі з Зеленським викотив розкішний передвиборчий пост, де згадав українську діаспору, на голоси якої розраховує. Республіканців у цю поїздку, за словами Джонсона, не запрошували.
Хм... президент України поїхав з друзями демократичного кандидата у президенти в спірний штат і ті наклепали купу передвиборчого контенту – що б тут могло не сподобатися республіканцям??
3. У своєму інтерв'ю The New Yorker президент України для чогось дав публічну особисту оцінку віце-президенту Трампа, упоротому Джей Ді Венсу назвавши його "Надто радикальним". Це груба помилка. Яким би гндоном не був Венс (а він є, ще й яким!!!), офіційним особам оцінювати політиків іншої держави – неприйнятно. Тим більше, враховуючи, що це Америка дає нам десятки мільярдів доларів, а не ми їй.
Підсумовуючи. Я думаю, трампісти влаштували б скандал навколо візиту Зеленського в США в будь-якому випадку. Але ми самі суттєво полегшили їм роботу, наробивши невимушених і нічим не мотивованих помилок у простих ситуаціях. Включно з клінічною неспроможністю президента України контролювати свій язик в інтерв'ю західним ЗМІ.
Для України було б краще не припускатися помилок і хай би трампісти скандалили не з приводу фактів, які ми самі їм люб'язно надали, а з якогось надуманого приводу і виставляли себе дебілаіми, якими вони, переважно, і є. На жаль, відпрацювати без помилок не вийшло. Заміна Кулеби на Сибігу поки що не виглядає такою, що покращила українську дипломатію.
І мої щирі співчуття Оксана Маркарова, навколо якої зараз розгортаються такі пристрасті. Вона точно не має до цього ніякого відношення. Особисто я пишаюся таким послом, як вона
