Штаби заметушилися, ЦВК на низькому старті, медійне поле зачищене, ОП калібрує суперників найвеличнішому. І що, навіть, війну можуть зупинити на 1 день, щоб проголосувати. Купа всякого різного несеться.
І от що я думаю з приводу оцього всього. Всі органи влади зосереджені в одних руках. Все інформаційне поле обслуговує одну людину і її бурні фантазії. Всі ресурси - від фінансових і до адміністративних, - в руках 5-6 успішних менеджерів. Всі, хто при посадах, хто накосячив і накрав, найбільше зацікавлені в збережені нинішнього стану речей.
Ну і хто виграє наступні вибори, якщо допустити, що вони таки відбудуться?
Демократичні, опозиційні сили знову пересваряться.
Замість Вакарчука і Голосу, які підіграли слугам минулого разу, прийде умовний Притула на відведену йому роль «волонтерів і рятівників країни», нішу закриють, люди підтримають.
Залужний сидітиме у своєму почесному засланні, куди його завчасно і, скоріше всього, заслали на певних умовах.
Найвідданіші, найпатріотичніші викошені і викошуються.
А ми тут, у своїй фейсбучній бульбашці колотимося і мітингуємо серед своїх, розуміючи, що ми не над прірвою, ми в ній.
І ми не дивимось ТікТок і Інстаграм. А варто. Там мільйони захоплених коментарів про «найкращого у світі президента», про «втомлену людину, яка нас рятує», про «найпрекраснішу пару у світі - наші Лєна і Вова». І ще купа подібного, що навіть незручно цитувати. І не всі там боти, звісно ж. І більшість дійсно так думає. І вони щиро готові голосувати за «нашого президента, який рятує нас від війни, яку почав Порошенко».
І Вові треба вигравати. Бо якщо прийдуть інші, то треба буде відповідати на багато запитань. Тому той його «проект, который нам предложили» не припиниться так швидко, як ми тут, у своїй бульбашці, мріємо.
Нам триндець, коротше.
P. S. В коментарях має хтось зʼявитися, хто неодмінно напише, що я «сію зерна зневіри», а треба писати, що робити. А ми писали, що робити. Ми робили. А ви обрали табуретку і ржали, розповідаючи, «мы его снесём, если нам не понравится».
Знесуни, блін.
