"5 грудня - це чорна чи навіть кривава пляма в нашій історії" - Тарас Чорновіл

"5 грудня - це чорна чи навіть кривава пляма в нашій історії" - Тарас Чорновіл

Дві дикі й гидотні події, які наближали ту війну, яка триває від 2014 року й ту страшну трагедію, яка не без сприяння зрадницької влади відбирає життя в сотень тисяч українців та руйнує долі мільйонів від 2022-го.

Перша зрада.

5 грудня 1994 року було укладено Будапештський Меморандум.

Не угоду, не договір, не конвенцію, а лише меморандум - повідомлення, отаку собі есемеску дипломатичною мовою. Без жодних реальних зобов'язань від країн підписантів. Обов'язок покладався лише на Україну, яка того самого дня долучилася до договору про нерозповсюдження ядерної зброї. А взамін за свій третій у світі ядерний арсенал отримала тільки пару ні до чого не зобов'язуючих запевнень. Це десь той самий рівень нікчемності, що в усіх тих 27 «угодах про гарантії безпеки», які понапідписував наш неповносправний, заміняючи ними шлях до НАТО.

Україна не просто позбувалася ядерної зброї, вона її передавала потенційному агресору - росії!!!

Більше того, ми могли б зберегти за собою тактичну ядерну зброю й статус ядерної держави з обмеженим потенціалом. Але в 1991-му народ голосував так само «мудро», як і в 2019-му. Тому обрали не Чорновола, який наполягав на саме такому розподілі, а комуніста Кравчука.

А той «проявив жест доброї волі», відправивши до раші боєголовки для тактичних ракет ще до початку переговорів!!!

Коли ворог напав у 2014 році, Україна звернулася до країн-гарантів. А ті спробували виконати єдине зобов'язання (окрім самим не піддавати Україну агресії) - це скликання консультацій.

2 березня 2014 року Рада проголосувала звернення, а 5-го березня США ініціювали проведення консультацій. Звісно, раша проігнорувала. Інші розвели руками - всі рішення там консенсусні.

А тепер про обличчя цієї зради.

Вони добре відомі.

Перший - це ініціатор ядерного роззброєння України без отримання будь-яких гарантій натомість - Леонід Кравчук.

Саме при ньому готувався текст Меморандуму й були здані всі переговорні позиції. Знаю, що це він наполіг, щоб ядерні боєголовки були передані саме росії, бо Єльцин за це обіцяв посприяти з ядерним паливом для АЕС і ще посписувати борги.

Другий - Леонід Кучма.

Він був причетний ще як прем'єр до підготовки, а після виборів підписав пустишку й не висловлював застережень.

Третій - тодішній начальник договірно-правового управління МЗС України Олександр Чалий.

Показово, що міністр Геннадій Удовенко не став брати пряму участь в авантюрі й була ще Кравчуком сформована спеціальна постійна делегація, у якій реально заправляв О.Чалий. Саме він виконував усі погодження й підготовку документа. Його задоволену фізіономію бачимо на фото під час підписання.

А тепер скажіть мені, кого із усіх численних представників попередніх влад запросив Zеленський для організації зрадницьких дій під час переговорів з рф у Мінську до 2022 року та в Стамбулі 29 березня 2022 року? Саме цих трьох і ще одного - першого прем'єра Фокіна, якого навіть самому Zе довелося усунути за відкриту підтримку й легалізацію сепаратистів. І саме Кравчука й Кучму Zе називав своїми вчителями, а О.Чалого використав для організації антинатівського рішення в Стамбулі.

Показово, чи ні?

Ота зрада не закінчилася в 1994 році. Вона триває й донині. А проплачені журнашлюшки й бльохєри махають кулачками й звинувачують Захід за невиконання Будапештського Меморандуму. А там нема що виконувати...

▪︎

І про ще одну зраду й національну катастрофу 5 грудня.

Але в цей день 5 грудня 1998 року Україна й США підписали ще й інший капітулянтський документ - Угоду про ліквідацію 44 наших важких бомбардувальників і 1068 крилатих ракет Х-55 (ядерні боєголовки до них Кравчук віддав москві ще 1994 року).

Українська армія остаточно втрачала стратегічні характер, можливості та засоби. Паралельно із якоюсь ошалілою конверсією ми позбувалися високотехнологічних виробництв, озброєнь, здатності самих себе захистити. Натомість, до москви жодних подібних вимог не ставили.

Вона зміцнювала свій потенціал за рахунок України і нікого на Заході це не турбувало.

А з оцим нищенням кращих на той час у світі важких бомбардувальників через ганебну політику укрвлади, воно навіть у чомусь, як не дивно, на краще вийшло. Бо вже в 1999 році те, що не встигли знищити, Кучма з Пустовойтенком віддали па-раші замість оплати боргів за газ. Так, саме ті недопиляні літаки зараз запускають по нас ракети - точно ідентифіковані 6 наших подаруночків. І ракети Х-55 летять по нас. Вони заточені під тактичну ядерну зброю, тому звичайну бойву частину на них не ставили. Вони перші півтора роки великої війни були додатковим навантаженням проти ППО. Але це саме ті ракети, які ще Єльцину подарував учитель Zе Кучмі...

А тепер про основного винуватця цих жахливих дій.

Так, Кравчук - комуністичний ідеолог, від нього нічого, окрім зради, очікувати було годі.

Кучма тупо продава країну й творив олігархію.

Запросто все б, що не приносить грошей, віддав до раші. Але ж від них вимагали саме таких дій США!!!

Там прямо відповідальні республіканець Джордж Буш старший (1989-1993), який вимагав від українців не виходити із союзу, коритися москві, а опісля ставив ультиматуми про наше роззброєння.

І демократ Біл Клінтон (1993-2001) на совісті якого всі перелічені події із жахливими наслідками. Зрештою, ні Буш молодший, ні Обама для України не були сприятливими. Перелом на краще почався при, як не дивно, Трампі, продовжився при Байдені і остоточно буде похоронений (на жаль, це вже доконаний факт) знову при Трампі.

Як же так могло статися?

А все дуже просто.

В раші США бачили якусь перспективу ліберальної союзної їм імперії. Що за Горбачова, що за Єльцина. Так, тупа наївність.

А альтернатива?

Рейган, Маргарет Тетчер, Вацлав Гавел, Лех Валенса, численні європейські політики в різний час спілкувалися з Вячеславом Чорноволом і визнавали його безумовно найкращою кандидатурою очільника незалежної (для Рейгана ще майбутньої) України. У всіх сусідніх країнах народи обирали кращих чи гірших, але демократів. Наш «мудрий нарід» з тупістю, співставною із 2019-им обрав комуняку.

Звісно, що Україна для США була недогризком СРСР, а її населення, як і влада, не викликали довіри. Мало кого ці недоумки понаобирають і що будуть творити. Протверезіння по раші приходило та й ще не до останку прийшло, дуже повільно. А з Україною їм було все ясно з 1991 року. Навіть з 1990-го - в нас була обрана найбільш комуністична Рада.

Навіть Ющенко не зламав цих упереджень.

Переломив тільки Порошенко.

Але ж «мудрий нарід» вирішив повторити самогубство 1991-го.

То чого нам очікувати?

Та вони не українцям поки ще якось допомагають і тим паче не Zелінскі. Вони так пам'ять жертв Бучі й героїзму ЗСУ відмітили й зараз, схоже той запал втрачають. Бо ми для них знову ота постсовкова республіка в середині Європи, що й у 1994 чи 1998-му.

Ви просто подивіться на результати виборів чи на соціологію.

Та вони ж нам з вами, навіть не Zе, бояться по дорослому допомагати!!!