1. російська космічна галузь переживає серйозну кризу.
- Розробник і виробник космічних апаратів АТ «Решетньов» (входить до державної корпорації «Роскосмос») у 2024 році отримав замовлення лише на п'ять геостаціонарних супутників. Це найнижчий показник з початку 2000-х років, що свідчить про стрімке падіння попиту на російські космічні послуги.
- Проблеми російської космічної галузі не обмежуються лише зменшенням кількості замовлень. Через міжнародні санкції вартість супутників у росії зросла на 20–30%, що значно ускладнює їх виробництво та запуск.
- Крім того, росія втратила 90% замовлень на запуск комерційних супутників, що ще більше підриває її позиції на світовому ринку космічних послуг.
- На тлі цих невдач амбітні плани росії щодо розширення своєї присутності в космосі виглядають малоймовірними. Застарілі супутники навігаційної системи ГЛОНАСС вже відпрацювали два гарантійні терміни, що свідчить про критичний стан російської космічної інфраструктури.
- У той же час, США та Китай продовжують нарощувати свої космічні можливості, залишаючи росію позаду в нових космічних перегонах. російська космічна галузь стикається з серйозними викликами, які ставлять під сумнів її здатність конкурувати на міжнародній арені та забезпечувати власні потреби в космосі.
2. росія опинилася у складній ситуації з оновленням своєї енергетичної інфраструктури.
- Після скандалу 2014 року з німецькими турбінами для кримських електростанцій країна так і не змогла створити повноцінну альтернативу.
- Російське машинобудування не встигає задовольнити потреби енергетичного сектору, що змушує уряд переглядати й навіть скасовувати затверджені плани модернізації електростанцій.
- Фактично російські чиновники визнають, що країна не здатна забезпечити необхідні обсяги електроенергії, і вже почали радити окремим споживачам, наприклад майнерам криптовалют, будувати власні електростанції.
- Однак дефіцит електроенергії загрожує не лише криптосектору, а й іншим галузям економіки, що може призвести до подальших обмежень та збоїв у промисловості.
3. росіяни масово скорочують імпорт, сподіваючись на повернення нормальних товарів.
- Центральний банк рф зафіксував значне падіння закупівель: у лютому імпорт виявився майже на $3 млрд меншим, ніж за той самий період минулого року.
- Основним постачальником у рф залишається Китай, однак і з цієї країни надходження товарів скоротилося на 10,9%, а загальний товарообіг між державами знизився на 7% до $34,7 млрд. Попри те, що проблеми з платежами частково вирішені, зниження попиту на імпорт пояснюється внутрішньою кризою в росії.
- Очікування ослаблення санкцій та повернення західних компаній спричинили ілюзію можливого економічного полегшення, що призвело до призупинення імпортних закупівель. Водночас фактори, що тиснуть на ринок – високі кредитні ставки та перенасичення деякими категоріями товарів, як-от автомобілі та одяг – залишаються незмінними.
- Таким чином, російська економіка опинилася у глухому куті: на фоні падіння доходів від експорту, розриву логістичних зв’язків і зростаючого дефіциту бюджету, бізнес змушений пристосовуватися до умов жорсткої економічної ізоляції.
- Сподівання на повернення "нормального" ринку виглядають утопічними, адже західні компанії масово відмовляються від будь-якої взаємодії з рф.
4. Найбільший нафтопереробний завод Туреччини Tupras готується прийняти партію бразильської нафти Itapu, що стане першою такою угодою для компанії.
- Очікується, що танкер Suezmax Joao Candido, завантажений 1 мільйоном барелів нафти, прибуде до турецького порту Ізміт 3-4 квітня.
- Ця поставка є знаковою, оскільки відбувається після того, як Tupras оголосила про припинення закупівель російської нафти на тлі нових санкцій США, введених 10 січня проти російської нафтової промисловості.
- За даними Kpler, у 2024 році компанія отримувала близько 305 тисяч барелів російської нафти на добу, що робило її одним із найбільших покупців цього ресурсу.
- Жоден із двох нафтопереробних заводів Tupras – ні в Ізміті, ні в Ізмірі – не отримував бразильську нафту з 2013 року, що свідчить про зміну напрямку постачань Туреччиною на тлі міжнародного тиску на російський енергетичний сектор.
5. США виходять із Міжнародного центру розслідування злочинів агресії проти України, створеного для збору доказів воєнних злочинів росії та її союзників, включаючи путіна.
- Це черговий крок адміністрації Трампа, який свідчить про відхід від політики Байдена щодо притягнення кремля до відповідальності.
- Офіційне оголошення очікується в понеділок, а рішення вже доведено до європейських чиновників. Центр діяв під егідою Євроюсту, а США були єдиною неєвропейською країною, яка брала в ньому участь, направивши прокурора до Гааги для роботи з українськими, балтійськими та румунськими слідчими.
- Адміністрація Трампа також згортатиме Групу з аналізу військових злочинів, створену в 2022 році за часів Байдена. Її прокурори допомагали Україні в судових справах, зокрема у резонансному звинуваченні чотирьох російських солдатів у катуванні американця в Херсоні.
- Ці кроки збігаються із риторикою Трампа, який дедалі більше дистанціюється від підтримки України. Адміністрація не пояснила причини виходу з групи, посилаючись лише на «перерозподіл ресурсів».
6. Лідери країн Європи хвилюються, що можуть втратити доступ до озброєнь США, які закуповувалися десятиліттями.
- Адміністрація Трампа підірвала довіру Європи до США як ключового партнера в оборонній сфері, обмеживши доступ України до критично важливих технологій для винищувачів F-16. Це рішення, ухвалене після напруженої зустрічі Трампа із Зеленським, змусило європейські країни серйозно замислитися над своєю залежністю від американського озброєння.
- Європа десятиліттями інвестувала в американську військову техніку, розраховуючи на стабільність союзника. Тепер же лідери ЄС усвідомлюють, що США можуть у будь-який момент заблокувати доступ до критичних систем або припинити технічну підтримку. Це ставить під загрозу обороноздатність блоку, оскільки Європа просто не має альтернативи американським винищувачам найближчими десятиліттями.
- Франція, яка давно закликає до незалежності від США у сфері оборони, отримала шанс просунути європейську техніку, зокрема винищувачі Mirage 2000, які вже поставляються Україні. Тепер ідея спільних закупівель європейського озброєння набуває все більшої популярності в Брюсселі, де країни ЄС обговорюють виділення сотень мільярдів євро на оборонну автономію.
- Вашингтон, натомість, ризикує втратити свою монополію на військовий ринок Європи. Якщо політика Трампа щодо України стане прецедентом, європейські держави можуть почати активніше вкладатися у власні розробки, поступово зменшуючи свою залежність від американських технологій.
7. Захід побоюється, що Трамп може або посилити, або послабити санкції проти росії, що суттєво вплине на Європу.
- Латвійська митниця вже помічає зменшення вантажопотоку через санкції, але ситуація може змінитися, якщо США під керівництвом Трампа переглянуть свою позицію.
- Санкції США були ключовими у стримуванні російської економіки та перешкоджанні ухиленню від обмежень, але нині Трамп грає одразу на двох фронтах – погрожує кремлю жорсткішими заходами та водночас розглядає можливість їхнього послаблення.
- Трамп впливає і на санкційну політику ЄС. Наприклад, Угорщина спочатку блокувала їхнє продовження, але після втручання США погодилася. Водночас Трамп може змінити тактику, запропонувавши кремлю поступки, що поставить ЄС у складну ситуацію, адже для збереження обмежень потрібна одностайність.
- Енергетичне питання також залишається відкритим. ЄС прагне позбутися російського газу, розраховуючи на американський ЗПГ, але переговори щодо постачання затягуються. Тим часом в Брюсселі відкладають публікацію стратегічного плану щодо відмови від російських енергоносіїв, оскільки доля європейської енергетичної незалежності значною мірою залежить від рішення Вашингтона.
- У Європі побоюються, що будь-яка мирна угода за посередництва Трампа може призвести до відновлення закупівель російських енергоносіїв.
- Однак низка країн, таких як Литва та Латвія, наполягають, що санкції не можуть бути скасовані без компенсації збитків, завданих Україні. "Повернення до бізнесу з росією неможливе навіть після миру", – попереджають у Брюсселі.
8. Китай, який раніше називав себе «приарктичною державою», змінив риторику та зменшив амбіції щодо Арктики.
- Це відбулося на тлі можливого діалогу між Москвою та Вашингтоном щодо співпраці в регіоні.
- За даними джерел, зацікавленість Пекіна в арктичній експансії ослабла через геополітичну напруженість.
- Визнано, що термін «приарктична держава» був використаний надто агресивно, що викликало гостру реакцію з боку справжніх арктичних країн.
- Нині Китай відмовився від цієї концепції, що свідчить про перегляд або суттєве зменшення його інтересу до регіону.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
