Минулого тижня СБУ затримало генерального директора одного з найбільших державних оборонних заводів по справі про постачання у армію неякісних 120-мм мінометних мін.
Також було затримано першого заступника директора заводу і двох працівників Міноборони (один із них колишній), які мали відповідати за перевірку якості мін і контролювати технологічний процес. Цей скандал є відомим і ГАР МОУ передавала до НАБУ і ДБР заяви про злочин у цій справі з іменами і цифрами, які не можуть бути названі публічно.
Водночас ми розуміємо ще декілька речей, які залишилися поза рамками публічної дискусії.
1. У справі про закупівлю неякісних мін кількість затриманих і підозрюваних не може обмежитись тільки вище перерахованими чотирма особами. Хтось давав команди заключати нові контракти на постачання нових партій мін вже після гучного скандалу, хтось заключав ці контракти, хтось лобіював все нові і нові переведення державних коштів. Всі ці «хтось» мають бути названі суспільству по іменах.
2. Проти директора заводу було давно порушено декілька справ про корупцію різними силовими структурами. При цьому зрозуміло, що корупцією на великому виробництві неможливо займатись тільки у складі гендиректора і його заступника. Але проти інших топ-менеджерів заводу поки не відкрито кримінальних справ, їх не викликають на допити (за інформацією станом на зараз).
3. За великим рахунком, за останній рік навколо заводу було створено щось на кшталт фінансової піраміди. Заводу доручалося виконання контракту на поставку боєприпасів, папери підписувались, завод не виконував замовлення у строк. Тоді папери переписувались, до старих контрактів додавалися «допки», які продовжували термін дії контракту, і… заключався новий контракт на ще більший обсяг!
Станом на момент арешту директора завод був винен Силам оборони сотні тисяч боєприпасів. Це означає, що армія не отримала їх своєчасно, а це в свою чергу означає, що це вартувало нам життів бійців, територій, жертв серед мирного населення.
«Піраміда», про яку сказано вище, мала всі шанси впасти навіть без затримання багаторічного керівника заводу. Обсяг невиконаних поставок боєприпасів збільшувався щомісяця, і рано чи пізно це число само по собі стало б занадто великим навіть для тих, хто лобіював все нові і нові контракти з заводом.
Але тепер, після затримання керівника заводу, «піраміда» вочевидь розсиплеться протягом дуже короткого часу. Бо, як правило, при різкій зміні керівництва, особливо багаторічного (а нинішній директор керував заводом ще з минулого століття) новому менеджменту знадобиться до року або навіть більше, аби вникнути у всі виробничі процеси, зрозуміти фінансові потоки, в тому числі корупційні, розібратися із бухгалтерією, переглянути контракти, заспокоїти постачальників і завезти нову команду менеджерів.
Цього часу у Сил оборони немає.
ГАР МОУ, яка має у розпорядженні цифри і номери контрактів, відправила листи на відповідні відомства і міністерства з вимогою, зокрема, невідкладно завести на завод професійну команду керівників з досвідом кризового управління підприємствами, провести аудит і терміновий аналіз виробничих можливостей заводу (насамперед реальної наявності порохів), який у найкоротші строки має дати відповідь на питання щодо фактичної кількості боєприпасів, що можуть бути поставлені до Сил оборони України у визначені контрактами терміни.
Після чіткого розуміння розриву між обсягом законтрактованих постачань та реальними виробничими можливостями підприємства, слід провести переговори з іншими виробниками та постачальниками боєприпасів відповідних калібрів. Додатковими угодами до чинних контрактів необхідно зменшити обсяг зобов’язань заводу з поверненням відповідних коштів, аби їх можна було перерозподілити на закриття потреб Сил оборони України.
У разі, якщо інші виробники та постачальники не зможуть забезпечити необхідну кількість боєприпасів, має бути ухвалене рішення про термінову закупівлю альтернативних засобів ураження.
У листах, які ГАР МОУ надіслала відповідним відомствам, вказані цифри, калібри і номери контрактів, які не можуть бути названі публічно.
