"ТЕРОР НА ТЛІ НЕСПРОМОЖНОСТІ" - Ростислав Павленко

Чим більше деталей убивства Андрія Парубія стають відомі (як-от з повідомлення 5 канал), тим чіткіше вимальовуються висновки. І вони волають про необхідність змін.

1. Ще раз підтверджено, що росія - держава-терорист. Політичні вбивства, використання для цього шантажу на горі родини пропалих без вісті - звичний злочинний почерк.

2. Терористам дуже болить наш Майдан. Вони не знають, що робити з волею громадян - бо з монгольських часів не мають ані волі, ані розуміння громади і, відповідно, громадян.

Талдичать про «пєрєворот как пєрвопрічіну канфлікта», навіть опудало януковича витягли - аби тільки знецінити те, чого бояться.

3. На жаль, далі - про українські проблеми. І це не зрада і не «дискурс опозиції». Це сигнал про потребу нагальних, термінових змін:

- Телеграм!!! Убивця рік (!) переписувався з кураторами фсб у цій російській платформі. Усі зусилля наших спецслужб виявились марні. Яких ще аргументів бракує, щоб заткати цей гнидник? ГУР, СБУ- всі попереджали про його небезпеку. РНБО робило розʼяснення із забороною його використання військовими і держслужбовцями. Всі, хто розуміється - за закриття, услід за «одноглазікамі» і «века». Тільки лайно мети ОПи проти - бо інші платформи потребують авторизації, а деяке лайно навіть штатні «іксперди» погидують підписати своїм імʼям.

- Профілактична робота. Як так вийшло, що немалий за габаритами чоловік топтався навколо помешкання екс-Голови ВР, вивідував маршрути і підходи, а «хто надо» - анічичирк? Слідкувати за опозицією - є ресурси. Інструктувати співробітників на блокпостах «не пущать» з допомогою фронту - є можливості. А відпрацювати безпеку знакових осіб - руки не дійшли.

До речі. Стаття 7 Закону про охорону посадових осіб говорить, що за рішенням Президента охорона може надаватися таким особам, навіть якщо їх нема в переліку, яке ширить УДО. Тому не варто ховатись за букву закону - начальство підставляєте.

- Робота з вразливими середовищами. Агов, Мінвет, ОВА і всі комісії та місії! Як так сталось, що батько зниклого безвісти воїна до такого ступеня не відчував турботу держави, що повівся на цинічний шантаж ворога? І це не «ждун» з молитовником мп, а цілком патріотичний побожний українець…

То, може, активувати роботу з такими родинами - щоб не мусили тримати пікети на вʼїзд до загородженого урядового кварталу, та збиратися по неділях на жвавих перехрестях з гаслами на картонках?

- Інформування громадян. Де чітка, зрозуміла і видима ВСІМ інформація, що робити, якщо ворог приходить із такими пропозиціями? Де розʼяснення, що сам факт контакту - ще не злочин? Де знання, кому повідомляти, щоб далі принести користь своїй державі, а не ворогу?

- Визнання героїв, закриття розриву між фронтом і тилом. Бо герої - ті, хто воює. Інші, що б не робили - лише допомагають. Навіть Президент.

І це питання ширше за лише інформаційне. Бо для здорової атмосфери у стосунках між фронтом і тилом треба наводити лад із мобілізацією, ротацією, строком служби, протидією ворожій пропаганді…

Це складніше, ніж ляпати пасквілі на політичних опонентів у російській мережі телеграм. Але від цього залежить виживання.

PS Повідомлення про замах на президента Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн підтверджує давно відому істину: росія - терористична держава. І ставлення до неї має бути відповідне. Щоб донести цю думку до партнерів, потрібні всі зусилля…