1. У російській економіці формується нова діра: податкові надходження від податку на прибуток ризикують виявитися на трильйон рублів меншими за план.
- На 2025 рік закладено 4,2 трлн рублів, але до кінця серпня вдалося зібрати лише 2,3 трлн.
- Фіскальний провал пояснюють одразу кількома чинниками. Висока ключова ставка, яка залишається двозначною після різкого підвищення в липні, суттєво збільшує вартість кредитів для підприємств і підточує їхню прибутковість.
- Додається і зовнішньоекономічний тиск — санкції, проблеми з транзакціями через китайські банки та падіння експортних доходів. російський бюджет опиняється перед новим ризиком: замість запланованого профіциту по ключових податках держава отримує скорочення доходів, яке доведеться компенсувати додатковими запозиченнями чи скороченням цивільних витрат на користь воєнних.
2. У серпні китайський експорт до росії впав на 16,4% у річному вимірі — це найбільше скорочення з лютого.
- Це вже п’яте поспіль місячне падіння. Для порівняння, у липні зниження становило 8,6%.
- Імпорт із росії також різко просів — на 17,8% після липневого зростання на 4,4%. Сукупно за січень–серпень поставки Китаю до рф зменшилися на 8,8%, а ввезення російських товарів до Китаю — на 8,2%.
- Обсяг двосторонньої торгівлі за цей період склав 145 млрд доларів. Падіння відбувається на тлі того, що москва дедалі сильніше залежить від Китаю через ізоляцію від Заходу.
- Попри «безпрецедентний» чотириденний візит Путіна до Пекіна на початку вересня, який кремль намагався подати як успіх, торговельна динаміка залишається негативною.
- Домовленості про будівництво газопроводу «Сила Сибіру-2» досі буксують через цінові суперечки. А постачання СПГ із російського проєкту Arctic LNG 2, що вже перебуває під санкціями, не змінює загальної тенденції — торгівля з Китаєм, яка після початку війни зросла рекордно, тепер демонструє спад.
3. російський олігарх Роман Абрамович опинився під слідством на острові Джерсі, що перебуває під юрисдикцією британської корони.
- Місцева прокуратура підозрює його у корупції та відмиванні коштів. Слідчі вивчають походження статків бізнесмена, накопичених у 1990–2000-х роках під час «хаотичного збагачення» російських олігархів. Джерсі слугував Абрамовичу офшорною базою: через мережу компаній і трастів він контролював активи, у тому числі рахунки у швейцарських банках.
- За даними видання, йдеться про два окремі кримінальні провадження. Перше пов’язане з продажем нафтової компанії «Сибнефть», яку Абрамович у 2005 році передав російській державі за $13 млрд. Слідство вважає, що у 1990-х він міг здійснювати корупційні виплати для зміцнення контролю над підприємством.
- Друге провадження стосується ймовірного порушення санкцій. Після внесення Абрамовича до санкційного списку Джерсі у 2022 році були зафіксовані перекази активів, пов’язаних із ним.
- Прокуратура Джерсі вже звернулася до Швейцарії з проханням надати банківські документи у рамках міжнародної правової допомоги.
4. США збільшили імпорт російських товарів, що викликало обурення в Європі.
- За перші сім місяців цього року обсяг поставок із росії до США склав $2,85 млрд — майже стільки ж, скільки за весь минулий рік. Таким чином, американський імпорт із росії фактично подвоївся.
- У європейських столицях це сприймають як небажання Вашингтона чинити тиск на кремль. Там наголошують, що нова адміністрація США охочіше торгує з москвою, тоді як Європа посилює санкції і несе економічні витрати.
- Такий дисбаланс у підходах грає на користь росії, яка намагається компенсувати падіння доходів від експорту до ЄС новими каналами збуту.
5. ЄС готує новий, вже 19-й пакет санкцій проти росії, і цього разу під ударом опиняться банки, енергетичні компанії та торгівля нафтою.
- У Брюсселі планують поширити обмеження на російські платіжні системи, криптобіржі та «тіньовий флот» танкерів, який москва використовує для обходу санкцій.
- Санкційний тиск посилюється на тлі падіння прибутків російських нафтових компаній через дешевшу нафту і зміцнення рубля.
- Для кремля це особливо небезпечно: навіть «Роснефть» може втратити нинішні винятки, які дозволяють їй частково продовжувати торгівлю.
- Новий пакет може також вдарити по ключових постачальниках для російської військової промисловості — у Брюсселі відверто говорять про китайські компанії, які допомагають москві будувати дрони та обходити ембарго.
- ЄС вперше розглядає можливість застосувати «інструмент протидії обходу» проти Казахстану, що може зупинити реекспорт критичного обладнання до росії.
- Європейські лідери паралельно координують кроки з Вашингтоном: там теж готують санкції проти «Роснефти», «Лукойла» і російського «тіньового флоту». Як заявив міністр фінансів США Скотт Бессент, мета заходів — довести російську економіку до стану «колапсу», аби путін був змушений сісти за стіл переговорів.
6. Китай перетворює приймання російського ЗПГ із санкційного проєкту Arctic LNG 2 на системну схему.
- Третя партія палива вже прямує до південного Китаю, щонайменше ще чотири судна в дорозі. Для цього призначено окремий термінал у Бейхаї, щоб ізолювати операції від міжнародних партнерів і знизити ризик санкцій.
- Закупівлі оформлюються через маловідому компанію, яка приховує справжнього кінцевого споживача, тоді як великі гравці на кшталт Cnooc дистанціюються, переорієнтовуючи свої звичні вантажі. Навіть іноземні трейдери уникають цього порту, остерігаючись вторинних санкцій США.
- У результаті Пекін робить ризикований вибір: формально підтримує росію, але фактично випробовує адміністрацію Дональда Трампа. Якщо за Байдена США швидко карали компанії й танкери, пов’язані з Arctic LNG 2, то Білий дім Трампа досі не висловився щодо цих поставок.
- Це контрастує з жорсткою риторикою на адресу Індії, якій уже підняли тарифи за торгівлю російською нафтою. Таким чином, москва отримує сигнал, що Китай готовий взяти на себе частину ризиків і зберігати канал для збуту санкційного палива, тоді як Вашингтон демонструє нерішучість.
- Для кремля це — рідкісна перемога на енергетичному фронті, яка дозволяє пом’якшити падіння доходів від експорту.
7. Китайський бізнес перетворюється на одного з головних бенефіціарів санкційного відрізання росії від Заходу.
- Кількість компаній із китайськими засновниками у рф за останні чотири роки зросла у вісім разів — із 1483 на кінець 2021 року до понад 12 тисяч на початок вересня 2025-го.
- У грошовому вимірі масштаби ще показовіші: прямі інвестиції з КНР сягнули $55 млрд у 2024 році. Для москви це подається як «порятунок» — нібито завдяки китайському капіталу швидше зводяться інфраструктурні об’єкти та компенсується нестача західних технологій.
- Однак ці процеси демонструють іншу сторону залежності: російський ринок стрімко витісняється китайськими виробниками, у вітчизняних компаній через дорогі кредити та санкції практично не лишається шансів на самостійний розвиток.
- У підсумку росія дедалі більше перетворюється на сировинний додаток до китайської економіки, віддаючи їй і споживачів, і стратегічні сегменти промисловості.
8. Пекін відкриває двері для повернення російських енергетичних компаній на китайський ринок капіталу — уперше з початку повномасштабної війни.
- Йдеться про так звані «панда-облігації» в юанях, які російські корпорації намагатимуться розмістити всередині Китаю після того, як західні санкції відрізали москву від глобальних фінансових ринків. Це буде перше таке залучення коштів для російських компаній у материковому Китаї з 2017 року, коли «Русал» розмістив 1,5 млрд юанів.
- Схему планують протестувати на двох-трьох гравцях. Серед ймовірних перших позичальників називають структури «Росатома», які поки що формально не під санкціями.
- Для москви ця можливість — ознака дедалі більшої залежності від Пекіна, оскільки юань поступово стає головною іноземною валютою в економіці, яка загрузла в санкціях.
- Але китайські банки досі побоюються вторинних обмежень, тож для угод доведеться використовувати обхідні конструкції: або через компанії без санкційного статусу, або через рейтингові агентства КНР, які вже виставили «Газпрому» найвищу оцінку.
- Попри це, навіть у Китаї звучать застереження: для західних інвесторів борг «Газпрому» чи «Новатеку» — «сміття», але для китайських чи індійських покупців він може виглядати як «надійний актив».
- Така логіка лише підкреслює, наскільки токсичними стали російські емітенти на глобальних ринках і як москва змушена обмежуватися вузьким колом партнерів, ризикуючи опинитися в повній фінансовій залежності від Китаю.
9. Німеччина готує найбільшу модернізацію системи цивільного захисту з часів холодної війни — до 2029 року на це виділять 10 млрд євро.
- Як заявив міністр внутрішніх справ Александер Добриндт, кошти підуть на відновлення мережі бомбосховищ та укриттів, більшість із яких після 1990-х вважали зайвими та закривали.
- Сьогодні у Німеччині діє лише 579 сховищ, що можуть прийняти менше ніж пів мільйона людей при населенні понад 80 млн. Програма включає сучасні системи сповіщення — від сирен до push-повідомлень на телефони, закупівлю 1,5 тис. одиниць техніки для пожежних, медиків і рятувальників, а також регулярні навчання за участю THW і Бундесверу.
- Окремо буде розширено захищений канал зв’язку для безперебійної роботи екстрених служб у разі катастроф чи воєнних загроз. Добриндт прямо пов’язав ці заходи з ростом міжнародних криз, загрозами від екстремістів і гібридними атаками.
- А голова Федерального агентства цивільного захисту Ральф Тісслер ще влітку підкреслював: розбудова мережі укриттів необхідна, аби Німеччина була готова до потенційного нападу росії протягом найближчих чотирьох років.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
