"Про чеські вибори, істерики й українську традицію шукати “зраду” в усьому" - Anastasiia Holovko

"Про чеські вибори, істерики й українську традицію шукати “зраду” в усьому" - Anastasiia Holovko

Я бачу — ви вже дружно в сторіс кричите: «Чехи здуріли! Проросійські перемогли! Європа падає!»

Окей. Видихніть. Бо поки ви це пишете за сніданком на кухні в Україні , я тут десять років живу, працюю, читаю чеські газети, дивлюсь дебати і можу сказати чесно:

політична система Чехії в мене вже, здається, в крові тече. А ще — так, на моєму дипломі офіційно написано, що я маю право цей ніс у політику Чехії всовувати. Сорян)))

Тому сідаємо рівно, ставимо чашку, і зараз вам поясню — що тут насправді відбулося, без «зради» і без «все пропало», а дуже все прикольно і політично красиво.

1. Stačilo не пройшло до парламенту.

Ті самі ультраправі комуняки, які обіцяли «мир із Росією» і «кінець диктатури ЄС».

Так ось — інтернет їх обожнював, коментарі палали, але боти голосувати не ходять.

Реальні люди прийшли і сказали: «дякуємо, не треба».

І це, до речі, показник зрілості демократії, а не її кінця.

2. SPD втратили частину підтримки.

Вони жартували, що «захистять Чехію від Брюсселя», але, здається, народ зрозумів:

від Брюсселя приходять гроші, а від Москви — газовий рахунок і бідність.

Тому мінус кілька відсотків і мінуси місця в парламенті з 20 на 15 це добре — і хай не кажуть, що виборці нічого не тямлять.

3. Висока виборча явка.

А це, панове, те, чого ми в Україні завжди прагнемо, але часто не робимо.

Тут люди реально встають, ідуть і голосують.

Не сторіс роблять про “демократію померла”, а демократію оживляють.

І саме тому чеські інститути тримаються навіть тоді, коли політики — як з карикатури. 70% майже , це вам не хіхоньки.

4. ANO Бабіша — не «проросійська партія».

Ви серйозно?

Babiš не ідеолог, він бізнесмен (ну звісно і корумпований, а де в нас є інші, камон, ви що діти, чи живете в Скандинавії??)

Його цікавить стабільність, дотації ЄС, гроші, торгівля.

Росія в цій формулі з’являється тільки як “ой, не дай Боже, впаде експорт”.

Тому порівнювати його з Орбаном — це як порівнювати бухгалтера з шаманом: обидва рахують, але результати різні.

А Motoristé?

Та це просто люди, які ненавидять затори і податки. Ще зелені закони.

Не святі, але й не проросійські — просто злі на ціну бензину.

5. Přemysl Plaga — міністр освіти з головою на плечах в команді переможців.

Не пропагандист, не радикал, а освічений менеджер. Якщо такі обличчя поруч із владою, значить, система ще не здуріла.

6. ANO + Motoristé + SPD не мають конституційної більшості.

І знаєте що це означає?

Що ніхто не буде змінювати Конституцію, медіа, суди під себе,

що демократія залишиться демократією,

а парламент — парламентом, а не шоу на каналі “Россия-24”.

Так що, будь ласка, приберіть свої “все пропало” назад у кишеню.

7. ANO перемогло, але тепер у пастці.

Бо перемога — це ще не влада.

Тепер Бабіш має домовлятись з усіма — навіть з тими, кого він щойно називав ідіотами.

І отут починається класика чеської політики:

всі з усіма сваряться, але потім якось домовляються — бо країна має працювати.

8. Реальний приріст — у Піратів.

Так, тих самих «молодих цифрових і трохи мрійливих», які вірять у прозорість,

цифрову державу і менше бюрократії.

І якщо вони ростуть, значить, у суспільства ще є запит на розум, не тільки на страх. Крутий довгостроковий тренд на прозорість

Мої хороші, будь ласка, не треба вчити Чехію “як правильно”. Бо тут, на хвилиночку, демократія справжня: зі скандалами, переговорами, компромісами —вона жива!!

Підсумок

Чехія не зрадила.

Вона просто зробила те, що роблять зрілі демократії — вибрала менше зло і більше раціональності.

Це не проросійський крен, це політична реальність: суспільство втомилось від крику і хоче працювати. А ми, українці, часом плутаємо спокій із байдужістю.

Všem díky a mějte se fajn