Де ключова теза була, що нічого військовим робити в політиці опісля.
А далі була страшилка про те, що всі вони там хворі і бо-бо на голову.
«Більшість з них мають ПТСР, завищені очікування та загострене відчуття справедливості. І вони праві, адже віддають найцінніше – своє життя, час і здоров’я, тому вимагають від інших набагато більшого. Але це буде заважати політичній роботі», — сказав дотичний до Зе-влади політик.
Учора Безугла грюкала кулаками в двері комітету нацбезпеки та оборони.
І в мене є питання — а нахера нам безробітні, фотографи і коміки у владі.
Знаєте, коли подібні панянки визначають структуру нацбезпеки, Бужанський займається реформами правоохоронної сфери, а юрист Кварталу Іонушас прощупує парламент на узурпацію — чи доцільні такі люди в політиці.
І ще одна цитата Кіма:
«У нас мають бути інтелектуальні керівники та депутати, як зможуть повноцінно, а не однобоко функціонувати. Зрозумійте: я не проти військових у політиці, я їх поважаю й люблю, і це взаємно. Просто вважаю, що їхня масова участь у цій сфері недоцільна».
Знаєте, у пресі періодично зʼявляються цікаві закупівлі під егідою керівників Миколаївщини. Там все дуже інтелектуально, аж ту мач.
Так — той же водогін будували із цінами завищеними на 300 мільйонів.
https://imi.org.ua/.../kim-vyznav-zavyshhennya-tsin-na...
“У Миколаєві будуть водогін за мільярд. Це підлеглі Кіма, цього популярного політика, це роблять. Вони в тендер зашили десь мінімум 300 мільйонів тупої маржі. От тупо завищили ціни…” – сказав Юрій Ніколов в ефірі УП.
До речі, хто його знає, як би склалась доля Миколаєва і самого Кіма, якби генерал Марченко святкував свій день народження 25 лютого, а не хутко організував оборону рідного міста.
Такі інтервʼю зʼявляються не просто так — лайномети в сторону «нахуй військових до влади» — будуть лунати частіше. Бо це загроза для таких красенів і красунь, які сидять на їх шиях.
На фото проста депутаткиня із народу, яку ніколи знову. Оболонці, покайтесь!
До слова — знаю особисто десятки депутатів міських та селищних рад, які зараз служать не один рік. Достойні люди, з якими ми проходили і епоху Януковича, і революцію, і перший етап війни, і вибори. І що тепер, їм назад на роботу не повертатись?
