1. Після удару українських дронів російський Туапсе зупинив експорт палива та роботу НПЗ.
- російський порт Туапсе на Чорному морі повністю призупинив експорт палива після атаки українських безпілотників, яка пошкодила портову інфраструктуру та змусила місцевий нафтопереробний завод зупинити роботу.
- Контрольований «Роснефтью» Туапсинський НПЗ припинив переробку сирої нафти 3 листопада — наступного дня після удару. Україна підтвердила, що її дрони вразили об’єкти в порту, спричинивши пожежу й пошкодження одного з танкерів.
- Під час атаки у Туапсе перебували три судна, що мали завантажити нафту, дизель і мазут. За даними LSEG, нині вони переведені на якір поблизу порту, а відвантаження палива повністю припинено. Туапсинський НПЗ є одним із ключових російських експортних підприємств із переробною потужністю близько 240 тис. барелів на добу. Підприємство виробляє мазут, дизель із високим вмістом сірки та вакуумний газойль, який постачається переважно до Китаю, Малайзії, Сінгапуру та Туреччини.
- Це не перший удар по Туапсе — українські безпілотники вже неодноразово атакували об’єкти російської нафтопереробної галузі, намагаючись скоротити експортні доходи москви, які фінансують агресію проти України.
2. Санкції США паралізували морський експорт російської нафти: постачання впали на п’яту частину.
- Після введення нових американських санкцій проти «Роснефти» та «Лукойла» морський експорт російської нафти обвалився до мінімуму з початку 2024 року.
- За тиждень до 2 листопада обсяги відвантаження нафти з російських портів скоротилися на 20% — з 3,77 до 3,02 млн барелів на добу. Частина нафти не доходить до НПЗ, а залишається на танкерах, які росія змушена використовувати як плавучі сховища через відсутність покупців.
- Після запровадження санкцій ключові споживачі — Індія, Китай і Туреччина — призупинили закупівлі або переорієнтувалися на дрібні російські компанії, що поки не потрапили під обмеження. Це поставило під сумнів здатність москви збувати основний експортний товар, який фінансує її війну.
- Водночас обсяги нафти, що застрягла в морі, досягли понад 380 млн барелів, що відповідає понад ста дням експорту рф. Це на 8% більше, ніж у вересні, коли Вашингтон також підвищив мита на російську нафту для Індії. Падіння обсягів постачання стало найрізкішим з початку 2024 року й демонструє, що москва стрімко втрачає контроль над своїм тіньовим флотом і каналами обходу санкцій.
3. путін прагне втягнути росію в глобальну гонку за рідкісноземельні метали, але шансів на успіх майже немає.
- путін наказав уряду підготувати до 1 грудня «дорожню карту» розвитку видобутку рідкісноземельних металів, намагаючись вивести росію в лідери на ринку стратегічних мінералів.
- кремль заявляє про нібито 28,5 млн тонн запасів, проте насправді країна забезпечує лише близько 1% світового видобутку — переважно через відсутність технологій, інвестицій і доступу до сучасного обладнання.
- Рідкісноземельні елементи — критично важливі для виробництва смартфонів, акумуляторів електромобілів і вітрових турбін — давно стали ареною геополітичної конкуренції.
- Але росія, попри амбіції, практично втратила можливість створити конкурентоспроможну галузь. Після 2022 року більшість західних технологічних партнерів вийшли з російських проєктів, а китайські компанії уникають співпраці через ризик вторинних санкцій.
- Навіть за наявності родовищ москва не має технологій очищення та переробки рідкісноземельних металів. росія залишається на рівні сировинного добувача, який не може перетворити свої ресурси на економічну перевагу.
- Китай, який контролює близько двох третин світового виробництва, зберігає домінування в секторі. Саме від Пекіна залежить постачання більшості рідкісноземельних матеріалів до ЄС і США.
- Для москви спроба «вступити в гонку» без західних інвестицій та обладнання означає лише декларативну політику — чергову спробу показати, що росія нібито залишається технологічною державою, хоча фактично опинилася на периферії глобального ринку.
4. ЄС посилив фінансовий тиск: під санкції потрапили банки Центральної Азії, а в Європі блокують рахунки вихідців із росії.
- У межах 19-го пакета санкцій Євросоюзу під обмеження потрапили п’ять іноземних банків, які використовувалися росіянами для обходу фінансових заборон і проведення операцій у Європі. До списку внесено киргизькі «Толубай» і «Євразійський ощадний банк, філію ВТБ у Казахстані, а також таджицькі «Душанбе Сіті банк, «Спітамен» і «Коммерцбанк Таджикистана». Всі ці установи відключені від системи SWIFT і втратили можливість працювати з європейськими контрагентами через звинувачення у допомозі росії в обході санкційних обмежень.
- Одночасно європейський фінтех-банк Revolut почав масово блокувати рахунки користувачів із російським громадянством, які не мають чинного дозволу на проживання в ЄС.
- Клієнти отримали вимоги підтвердити наявність посвідки на проживання, після чого — сповіщення про закриття рахунків. За словами користувачів, подача документів стала неможливою, а служба підтримки не відповідає, що фактично означає автоматичне блокування доступу до коштів.
- Такі кроки демонструють, що ЄС переходить до жорсткішого контролю фінансових потоків, які можуть бути пов’язані з росією, та ліквідує можливості для обходу санкцій через банки третіх країн і неєвропейські фінансові сервіси.
5. Санкційне судно з російським лігроїном розвантажується в індійському порту Adani.
- У порту Мундра на заході Індії, який належить групі Adani, розвантажується танкер «Прометей», що перебуває під санкціями ЄС. Судно доставило близько 30 тис. тонн (260 тис. барелів) російського лігроїну з порту Усть-Луга для компанії HPCL-Mittal Energy.
- Це перший випадок після вересневої заборони Adani на прийом суден, внесених до санкційних списків Заходу. Лігроїн використовується у нафтохімічній промисловості та як компонент у виробництві бензину.
- Попри західні санкції проти російських нафтових структур, Індія залишається одним із головних покупців російських нафтопродуктів. За даними Kpler, з початку року країна імпортує близько 54 тис. барелів палива на добу, а у жовтні обсяги постачань із російських портів зросли до 185 тис. тонн.
- Минулого місяця Adani вже відмовила у швартуванні іншому санкційному судну, яке зрештою було перенаправлено до порту Мумбаї.
6. Перенасичення нафтового ринку допомагає Індії відмовитися від російської сировини.
- Індійські нафтопереробні заводи починають скорочувати імпорт російської нафти, який забезпечував їм дешеву сировину протягом останніх двох років.
- На тлі посилення санкцій США та ЄС проти російського енергетичного сектору переробники повертаються до традиційних постачальників із Близького Сходу, Африки, США та Канади.
- Чотири великі індійські НПЗ, що раніше забезпечували понад половину імпорту російської нафти до країни, оголосили про припинення закупівель через нові обмеження Заходу.
- Хоча перехід до альтернативних джерел призведе до підвищення витрат, світовий надлишок пропозиції забезпечує широкий вибір постачальників.
- «Ринок зараз переповнений нафтою, і знайти заміну російським обсягам не буде складно», — зазначає аналітик Bloomberg Серен Чонг.
- Reliance Industries минулого місяця придбала понад 10 млн барелів нафти на спотовому ринку, що свідчить про наявність великої кількості вільних ресурсів.
- Однак уже наступного року індійським компаніям доведеться укладати довгострокові контракти, наприклад, із Saudi Aramco, що коштуватиме дорожче, ніж російська нафта зі знижками.
- Таким чином, період надприбутків для індійських переробників, які користувалися російськими знижками після вторгнення рф в Україну, добігає кінця.
- Хоча деякі компанії намагаються зберегти поставки з росії через посередників, дедалі очевидніше, що обсяги імпорту російської сировини поступово скорочуватимуться.
- Індія, яка з 2022 року стала головним покупцем російської нафти, стикається з новою реальністю — москві дедалі складніше продавати свій ресурс навіть у країнах, що традиційно залишалися нейтральними щодо війни.
7. Gunvor скористалася санкціями проти росії, щоб отримати прибуток і зміцнити позиції на нафтовому ринку.
- Енергетичний трейдер Gunvor Group домовився про придбання міжнародних активів російського «Лукойлу», використавши ситуацію, створену новими санкціями США.
- Угода, яку Bloomberg називає трансформаційною, фактично виводить Gunvor у вищу лігу нафтовидобутку й майже вчетверо збільшує її переробні потужності.
- Цей крок має іронічний підтекст — саме США у 2014 році звинуватили Gunvor у зв’язках із путіним, а тепер саме Вашингтон має схвалити операцію, що може принести компанії мільярдні вигоди.
- Голова Gunvor Торбйорн Торнквіст стверджує, що «угода є чистим розривом із “Лукойлом”», і російська компанія не матиме жодного впливу на продані активи.
- Домовленість була досягнута лише через тиждень після запровадження санкцій проти «Лукойлу». Джерела у галузі припускають, що Gunvor мала тривалі неформальні контакти з російською стороною ще до оголошення обмежень.
- Саме ці зв’язки дали змогу Торнквісту швидко узгодити продаж із компанією, яка перебуває під тиском Вашингтона та Бюсселя. Серед активів, які можуть перейти до Gunvor, — нафтопереробні заводи, тисячі АЗС у Європі та США, а також частки у видобувних проєктах у Центральній Азії, на Близькому Сході, в Африці та Мексиці. Зокрема, йдеться про 75% у великому іракському родовищі Західна Курна-2, частки у казахстанських Тенгізі та Карачаганаку, а також 20% у газовому родовищі Шах-Деніз в Азербайджані.
- Аналітики називають операцію суперечливою. «Це безпрецедентний випадок, — зазначив експерт із політичних ризиків Максиміліан Гесс. — Фактично компанія, яку раніше підозрювали у зв’язках із Кремлем, стає головним вигодонабувачем від нових санкцій проти росії».
- Попри запевнення Торнквіста, у США зберігаються побоювання, що угода може непрямо принести вигоду москві. Міністерство фінансів вивчає історію зв’язків Gunvor із путіним і наголошує, що процес схвалення перебуває лише на початковому етапі.
- Таким чином, чергова хвиля антиросійських санкцій знову відкрила можливість для компанії, що колись була тісно пов’язана з російською нафтою, — і тепер саме вона може стати одним із найбільших бенефіціарів економічної ізоляції кремля.
8. США намагаються зірвати продовження газового контракту між Туреччиною та росією.
- Вашингтон чинить тиск на Анкару, щоб зупинити продовження двох великих угод між турецькою державною компанією Botas та російським «Газпромом», термін дії яких спливає у січні 2026 року.
- Йдеться про постачання 21,75 млрд кубометрів російського газу на рік. США прагнуть запобігти збереженню енергетичної залежності Туреччини від росії, тоді як Анкара має намір утримати імпорт російського газу приблизно на рівні 22 млрд кубометрів.
- Попри повномасштабну війну росії проти України, Туреччина залишається одним із найбільших покупців російського газу, який надходить по трубопроводах «Турецький потік» та «Блакитний потік».
- Крім того, турецькі компанії періодично закуповують зріджений газ (ЗПГ) із росії, але чинний контракт «Газпрому» з Botas стосується саме трубопровідних поставок.
- У 2025 році Туреччина планує імпортувати близько 60 млрд кубометрів газу, з яких понад 40% припадатиме на російські обсяги. У жовтні завантаження «Турецького потоку», який також постачає газ у Південно-Східну Європу, становило 96%, що свідчить про стабільно високі поставки з рф попри санкційний тиск.
- Американські чиновники наполягають, що подальше збереження великих контрактів із москвою суперечить курсу НАТО на зменшення енергетичного впливу кремля в регіоні.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
