1. У Чорному морі вибухнули два танкери «тіньового флоту» рф.
- У Чорному морі біля узбережжя Туреччини сталися вибухи одразу на двох танкерах «тіньового флоту» росії, які входять до санкційних списків США, ЄС і Великої Британії та використовуються Кремлем для обходу обмежень на морські постачання нафти. Інциденти підтвердили турецькі морські служби.
- Танкер Kairos під прапором Гамбії загорівся після «зовнішнього впливу». За даними Tribeca Shipping, судно ймовірно підірвалося на міні, однак окремі джерела вказують і на можливу атаку безекіпажних катерів. Kairos повертався до російського порту для завантаження після рейсу з Новоросійська до Індії. Судно перебуває під загрозою затоплення, екіпаж евакуйовано.
- Другий танкер — Virat, що також перебуває під санкціями та використовується для транспортування російської нафти, — отримав пошкодження в машинному відділенні. Екіпаж не постраждав. Судно більшу частину року простоювало у західній частині Чорного моря після включення до американського санкційного списку.
- Вибухи сталися в акваторії, що веде до Босфору — одному з головних маршрутів російського експорту. У районі триває масштабна операція турецьких рятувальних служб.
- Інциденти демонструють зростаючу вразливість «тіньового флоту» кремля, який і без того стикається зі стрибком витрат. Раніше фрахт на маршрутах до Індії зріс із $4 до $14 за барель, а тепер страховики готуються до нового підвищення премій через ризики в Чорному морі.
- Це ще більше збільшить логістичні витрати та скоротить чисті доходи російських нафтових компаній — а отже, і бюджетні надходження рф.
2. російський уряд повністю провалив річний план зі збору ключових податків — санкції, падіння зовнішньої торгівлі та загальне ослаблення економіки вибили з бюджету понад 5 трлн рублів.
- За оцінками ЦМАКП, недовиконання торкнулося всіх семи основних податкових статей, від яких залежить половина доходів федеральної казни.
- Найглибший провал зафіксовано в нафто- і газових податках: мінус 2,28 трлн рублів (-21%), що прямо відображає ефект санкцій і падіння цін на російську нафту. Не краща ситуація у сфері зовнішньої торгівлі: ввізний ПДВ недобрав 1,3 трлн рублів (-24%), ввізні мита — ще мінус 269 млрд (-19%), акцизи — мінус 59 млрд (-24%).
- Через уповільнення економіки впали й податкові надходження всередині країни: податок на прибуток недодав 160 млрд рублів (-4%), надходження з ПДФО — ще мінус 36 млрд (-4%). Абсолютний антирекорд — утилізаційний збір, який впав на 44% (мінус 888 млрд).
- Причиною податкового провалу стали не тимчасові фактори, а системне «погіршення економічних умов» — зниження корпоративних прибутків, здешевлення сировини, обмеження міжнародної торгівлі та ефект західних санкцій.
- Це означає, що у кремля немає ресурсів для виконання власних бюджетних обіцянок — від оборонних видатків до соціальних програм.
3. Російська «Роснефть» повідомляє про падіння чистого прибутку за 9 місяців на 70%.
- Чистий прибуток найбільшого російського виробника нафти «Роснефть» за січень–вересень впав на 70% у річному вимірі — до 277 млрд рублів ($3,57 млрд).
- Для ключової компанії російського енергосектору це одне з найгірших значень за останні роки, що відображає системні проблеми російської економіки, яка працює в умовах війни проти України та санкційного тиску.
Падіння прибутку компанія пояснює одразу кількома факторами:
- високими процентними ставками, які суттєво збільшили фінансові витрати;
- здешевленням російської нафти, що посилилося через розширення дисконту Urals на тлі американських санкцій проти «Роснефти» та «Лукойла»;
- зміцненням рубля, яке зменшує рублеву виручку від експорту.
- Додатковим тиском компанія назвала зростання витрат на «антитерористичну безпеку». російська сторона не деталізує ці заходи, однак з серпня рф стикається з регулярними атаками українських безпілотників на нафтопереробні заводи, термінали та іншу енергетичну інфраструктуру, що змушує компанії вкладати значні кошти в оборону власних об’єктів.
- Виручка «Роснефти» скоротилася на 17,8% — до 6,29 трлн рублів. Показник EBITDA знизився на 29,3%, до 1,6 трлн рублів.
- Попри спроби кремля демонструвати стабільність нафтового сектора, звітність «Роснефти» вказує на глибоке погіршення фінансової стійкості російських енергетичних компаній унаслідок санкцій, втрати європейського ринку та воєнних ризиків, які лише зростають.
4. У росії зірвався план будівництва нових арктичних криголамів через брак імпортного обладнання.
- «Росморпорт» відмовився від будівництва двох криголамів проєкту 23620 класу Icebreaker7 на Онежському суднобудівному заводі. Причина — різке подорожчання робіт після невдалої спроби замінити іноземні комплектуючі російськими аналогами: контрактна вартість зросла майже удвічі, до 32 млрд рублів.
- Замість повноцінних арктичних криголамів, здатних працювати у льодах завтовшки до 2–2,5 м, компанія змушена перейти на менш потужні буксири класу Arc6, що долають лише 1,1–1,3 м льоду.
- Це суттєво обмежує можливості росії на стратегічних маршрутах Північного морського шляху.
- Проєкт спершу передбачав установку критично важливого західного обладнання — зокрема, Azipod від ABB та двигунів Wartsila. Після запровадження санкцій рф втратила доступ до цих технологій і не змогла знайти рівноцінні замінники.
- Зрив програми криголамного флоту демонструє, що російське суднобудування не здатне підтримувати арктичну інфраструктуру без імпортних технологій, а санкції й надалі підривають плани кремля щодо освоєння Півночі.
5. Потоки російської нафти продовжують стрімко падати разом із цінами.
- Після запровадження нових американських санкцій проти «Роснефти» та «Лукойла» морські відвантаження скорочуються вже п’ятий тиждень поспіль.
- За останні 28 днів, що завершилися 23 листопада, росія змогла вивезти лише 3,25 млн барелів сирої нафти на добу — мінус 530 тис. від моменту оголошення санкцій. Це обвалило нафтові доходи кремля до найнижчого рівня за два з половиною роки — близько $1,13 млрд на тиждень.
- Падіння прискорилося після того, як індійські НПЗ почали масово відмовлятися від російської нафти й шукати альтернативи. Як наслідок, все більше російських барелів застрягають у морі: обсяг нафти в танкерах зріс на 17% від кінця серпня і досяг 171 млн барелів.
- Частина суден уже змінила маршрут, намагаючись знайти хоч якийсь ринок збуту. При цьому торгівля російською нафтою дедалі більше переходить у тінь — різко зросли транзитні операції «судно в судно» та вимкнення геолокації.
- Ціни на російську нафту також продовжують падати. Через втрату індійського ринку сорт Urals доводиться продавати за найнижчими цінами за два роки: середня FOB-вартість в Балтії знизилася до $46,37 за барель, у Чорному морі — до $44,77, а тихоокеанська ESPO подешевшала до $55,8.
- Навіть поставки в Індію — колись головний ринок — просіли до $60,04 за барель, мінімум із березня 2023 року. Загальний експорт нафти з рф, попри тимчасове збільшення кількості суден у деяких портах, продовжує демонструвати стійку тенденцію до зниження.
- Зимові шторми вже почали впливати на роботу портів на Далекому Сході, а частина арктичних і тихоокеанських відвантажень скорочується.
- росія входить у період, коли падають і обсяги експорту, і ціни. кремль заробляє все менше, а санкції, які вже вибили індійський напрямок, продовжують ускладнювати пошук нових покупців.
6. США різко наростили поставки ЗПГ до Європи після санкцій проти російського проєкту «Арктик ЗПГ-2».
- За оцінками, у листопаді американський експорт зрідженого газу до ЄС досягне близько 10,7 млн тонн — на 40% більше, ніж роком раніше.
- Стрімке зростання постачань посилює структурне витіснення російського газу з європейського ринку. Паралельно світовий ринок входить у фазу надлишкової пропозиції, що тисне на ціни: в Європі газ подешевшав до мінімумів за півтора року.
- Фактично санкції США проти «Арктик ЗПГ-2» запустили процес, у якому російські постачальники втрачають контроль над ключовим напрямком збуту, а США консолідують роль головного постачальника енергоносіїв до ЄС.
- Це підриває довгострокові амбіції кремля на ринку газу та зменшує його зовнішньоторговельні надходження.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
