Розглянувши у першій частині загрози, які існують від Угорщини для України, ми переходимо до варіантів відповіді на ці загрози з боку українських спецслужб. Протидія підривній активності угорських спецслужб потребує багаторівневої відповіді – від негайних оперативних дій до довгострокових стратегічних проєктів. Україна вже використовує частину інструментів, однак зростання загроз вимагає значно ширшої системи заходів.
Операційні заходи протидії , які треба робити вже зараз :
1. Посилена контррозвідка в прикордонних і вразливих регіонах.
Фокус – виявлення агентурних мереж, які діють у закритих каналах зв’язку та використовують місцеві громади як плацдарм для впливу. Це включає ротацію підрозділів, контроль ланцюгів постачання, додаткові перевірки осіб із доступом до критичної інфраструктури та ретельний аналіз діяльності підозрілих груп. Такі заходи вже частково застосовуються СБУ.
2. Захист критичної інфраструктури та ліній зв’язку.
Необхідний аудит електронних систем і комунікацій місцевих адміністрацій та військових підрозділів, а також навчання персоналу виявляти соціальний інжиніринг. Це мінімізує ризики проникнення через цифрові канали, які найчастіше використовуються для первинного доступу.
3. Створення міжвідомчого штабу ситуаційної обізнаності.
Завдання штабу – систематизувати індикатори підривної діяльності: підозрілі фінансові транзакції, зміни в мобільних локаціях, нехарактерні патерни комунікації, нові транскордонні контакти. Це дозволить реагувати на загрози до їхнього переходу у відкриту фазу.
4. Цільові фінансові розслідування.
Контроль нелегальних фондів, транскордонних переказів і фіктивних громадських організацій дає можливість швидко відсікати канали фінансування агентури.
5. Контрвербування та «обернена дезінформація».
У межах закону держава може використовувати оперативні методи для дезорієнтації агентурних структур, виведення їх з гри та порушення внутрішніх ланцюгів координації.
Дипломатичні та політичні кроки на середньострокову перспективу:
1. Скоординований тиск через ЄС і НАТО
Україна має регулярно передавати партнерам повні технічно верифіковані докази підривної діяльності Угорщини, аналіз комунікаційних паттернів, фінансових потоків, кіберслідів. Це дає змогу формувати спільну позицію ЄС і НАТО щодо обмеження деструктивних дій Будапешта, включно з можливими санкціями або політико- дипломатичними обмеженнями. Будапешт уже перебуває під критикою за системні блокування рішень щодо України — це створює сприятливу основу для колективного тиску.
2. Запуск багатосторонніх механізмів контролю
Україна може ініціювати розгляд діяльності угорських спецслужб у профільних структурах ЄС і НАТО через Розвідувальний та ситуаційний центр Європейського Союзу, Комітет з питань безпеки НАТО. Щоб отримати незалежну оцінку, створити документований кейс і позбавити Будапешт можливості заперечувати факти.
3. Публічна дипломатія, побудована на доказах
Стратегія – регулярне оприлюднення нефрагментованих, але безпечних для джерел матеріалів: маршрути транскордонних агентів, виявлені фінансові зв’язки, приклади втручання у внутрішні процеси. Це зменшує потенціал дезінформації та зміцнює позицію України в міжнародних дискусіях про безпеку меншин.
4. Симетричні дипломатичні заходи
За потреби – точкове висилання дипломатів, обмеження консульських функцій, зменшення кількості угорських контактів з місцевими адміністраціями в регіонах. Важливо застосовувати ці інструменти обережно, щоб уникнути спроб Будапешта перетворити інциденти на пропагандистські кейси.
5. Треті гаранти та незалежний моніторинг
Залучення Єврокомісії, Агенції ЄС з фундаментальних прав, Ради Європи або ОБСЄ як гарантів діалогу щодо прав меншин дає Україні два плюси:
— зовнішню легітимацію власних кроків;
— мінімізацію можливості Угорщини маніпулювати темою «порушень прав угорців».
Інформаційні та суспільні заходи на довгострокову перспективу
1. Цільова робота в громадах Закарпаття
Пріоритет – зміцнення довіри до держави, що автоматично зменшує вплив угорської пропаганди. Практичні кроки: підтримка шкіл із українсько-угорськими програмами, модернізація місцевої інфраструктури, видимість державних сервісів, постійний діалог з громадами та релігійними організаціями.
2. Системна протидія дезінформації
— моніторинг соцмереж і бот-мереж;
— автоматизований аналіз «вибухів активності»;
— взаємодія з платформами щодо видалення координованих атак;
— швидкі OSINT-спростування.
Дані OSINT-груп свідчать: угорські та проросійські наративи в Закарпатті поширюються хвилями, синхронно з політичними рішеннями Будапешта, що вимагає постійного моніторингу.
3. Підтримка місцевих медіа та НУО
Необхідно створити грантові інструменти та програми навчання, що дозволять регіональним ЗМІ залишатися незалежними від фінансування з-за кордону й оперативно реагувати на інформаційні атаки.
4. Прозора комунікація щодо прав нацменшин
Чіткі законодавчі гарантії, мовне законодавство з адаптованими перехідними нормами, освітні програми, культурні фонди, що зменшують можливість Угорщини подавати внутрішню політику України як «утиски», що постійно використовується в їхній риториці.
Правові та інституційні рішення
1. Оновлення законодавства щодо іноземного втручання
Україна потребує сучасних норм про підривну діяльність, шпигунство, прихований вплив і фінансування. Це включає нові критерії доказування, цифрові сліди, комунікаційні паттерни та розширені повноваження судів щодо роботи з секретними матеріалами.
2. Міжнародні правові механізми стримування
Подання до ЄС та ОБСЄ щодо моніторингу стану прав меншин створює зовнішній контроль і позбавляє Угорщину можливості використовувати тему «захисту громади» як політичний інструмент.
3. Стала міжвідомча координація
Потрібна єдина постійна платформа співпраці СБУ, ГУР, МВС, Мінкультури та органів євроінтеграції. Це дозволяє систематизувати сигналізацію загроз, усунути дублювання функцій і забезпечити швидку реакцію на нові форми підривної діяльності.
Інцидент навесні 2025 року – сигнал про те, що геополітика підкріплюється мережевими операціями, особливо у вразливих прикордонних регіонах. Ризик підривної діяльності не можна зводити лише до одного епізоду: він поєднує агентурну роботу, інформаційний вплив і політичний тиск. Ключ до успіху – поєднання силами держави швидких контррозвідувальних заходів і довготривалих програм зміцнення довіри та прав для місцевих громад, плюс чітка координація з європейськими та трансатлантичними партнерами.
Секція Дельта групи «Інформаційний Спротив»
