1. Українські морські дрони знову вдарили по російському «тіньовому флоту» в Чорному морі, вивівши з ладу ще один танкер, що працював на схему обходу санкцій.
- Під удар потрапило судно Dashan, яке вже перебуває під західними обмеженнями. Танкер зазнав критичних пошкоджень і, за попередньою оцінкою, виведений з експлуатації. Його ринкова вартість становила близько $30 млн, а один рейс приносив росії до $60 млн від перевезення нафтопродуктів.
- Танкер перебував у територіальних водах України та отримав значні пошкодження.
- Удар завдали дронами Sea Baby. Dashan — Suezmax місткістю до 1 млн барелів нафти. На момент атаки він, імовірно, був порожнім, але прямував під прапором Коморських островів до Новоросійська, де мав завантажити російську нафту Urals.
- Судно йшло з вимкненим транспондером, що характерно для схем «тіньового флоту».
2. Україна завдала серії ударів по нафтовому родовищу імені Філановського, що належить російській компанії «Лукойл» у Каспійському морі.
- Українські далекобійні безпілотники щонайменше чотири рази атакували морську платформу, що призвело до повної зупинки видобутку більш ніж на 20 свердловинах родовища.
- За даними компанії, проєктна потужність цього об’єкта в російській частині Каспію становить близько 6 мільйонів тонн на рік — приблизно 120 тисяч барелів на добу.
- Торік «Лукойл» видобув у росії орієнтовно 76,5 мільйона тонн сирої нафти та конденсату, тож родовище Філановського давало близько ніж 8% від загального внутрішнього видобутку.
- Попри намагання москви замовчати втрати, атаки на ключову морську інфраструктуру фактично продовжують розривати російську енергетичну логістику, яку кремль роками вважав недосяжною для ударів.
3. Доходи росії від експорту нафти та нафтопродуктів у листопаді впали до найнижчого рівня від початку повномасштабного вторгнення.
- Причина — скорочення обсягів постачань, падіння світових цін та зростання ефективності санкцій і українських ударів.
- За оцінками МЕА, експортні надходження росії від сирої нафти та пального знизилися до 10,97 млрд доларів, що майже на 3,6 млрд доларів менше, ніж роком раніше. Це мінімум за весь період від 2022 року. рф втрачає позиції одразу по кількох напрямках.
- Загальний експорт сирої нафти та нафтопродуктів скоротився приблизно на 400 тис. барелів на добу — до 6,9 млн барелів/день. Одночасно падають ціни: Urals просів ще на 8,2 долара, до 43,52 долара за барель, що є одним із найнижчих значень за останні роки.
- Тиск відчувається і на внутрішньому виробництві. Видобуток нафти в листопаді впав до 9,03 млн барелів/день із 9,24 млн у жовтні.
- МЕА зазначає, що російська енергетика дедалі сильніше страждає як від масштабних ударів українських БПЛА по НПЗ та ключових трубопроводах, так і від посилення санкцій проти російської нафтової логістики.
- Таким чином, кремлівський нафтовий сектор входить у період системного падіння доходів, яке москва вже не може компенсувати ні обсягами, ні переорієнтацією потоків на Азію.
4. Військові витрати росії встановили новий рекорд, демонструючи подальше прискорення мілітаризації економіки.
- За даними дослідника Інституту міжнародної безпеки SWP Янніса Клюге, посилання на розрахунки якого оприлюднені на основі даних Мінфіну рф, за січень–вересень 2025 року кремль витратив на війну 11,85 трлн рублів — на 30% більше, ніж за аналогічний період 2024-го.
- Російські витрати на армію та озброєння за останні роки зросли безпрецедентно: +95% відносно 2023 року; +173% відносно 2022-го; +295% у порівнянні з довоєнним 2021-м. У середньому військові потреби «з’їдають» 1,32 трлн рублів щомісяця — це близько 43 млрд рублів на добу або 1,9 млрд рублів на годину.
- Частка війни в російських фінансах також стала рекордною. На неї припало 44% усіх зібраних федеральних податків і 39% видатків бюджету. Ще у 2021 році ці показники становили лише 18% і 19% відповідно.
- За підрахунками Клюге, від початку повномасштабного вторгнення витрати рф на агресію проти України досягли 42,3 трлн рублів — близько $542 млрд.
- Це еквівалент: 24 річних бюджетів системи вищої освіти росії; 22 річних витрат федерального бюджету на медицину; або майже 80 річних бюджетів таких регіонів, як Свердловська область чи Краснодарський край.
- Дані підкреслюють: війна стала головною статтею витрат російської держави, витіснивши соціальні та інвестиційні напрями та посилюючи структурне виснаження економіки рф.
5. російський валютний ринок знову демонструє ознаки нервозності еліт на тлі падіння експортної виручки та погіршення макроекономічної ситуації.
- Другий місяць поспіль населення формально показує різкий сплеск купівлі валюти, але дані Центробанку рф однозначні: головними покупцями є не пересічні росіяни, а вузьке коло заможних фізичних осіб, які виводять капітал із ризикової російської юрисдикції.
- У листопаді обсяг чистих покупок валюти склав 148,8 млрд рублів — після 158,6 млрд у жовтні. Це більш ніж удвічі вище за середній рівень січня–вересня (84 млрд руб.).
- ЦБ підкреслює, що стрибок пояснюється «окремими великими угодами», а різниця з нормальними значеннями перевищує 60 млрд рублів — майже $800 млн.
- Паралельно слабшає основне джерело валютної пропозиції — російські експортери. Продаж валюти 29 найбільших компаній у листопаді впав ще на 17%, до $6,9 млрд, що відображає падіння цін на нафту та скорочення прибутковості експорту.
- Хоча середньоденні продажі ледь зросли, загальний обсяг повернувся до рівнів середини року й не перекриває попит. ЦБ рф окремо зафіксував аномальний стрибок валютних депозитів — у 11 разів, що додатково свідчить про зростання недовіри до рубля з боку великих приватних гравців.
- Фактично ринок переживає ситуацію, коли багаті росіяни активно конвертують активи в долари й євро, тоді як експортери скорочують продаж валюти, посилюючи дисбаланси.
- Разом це формує типову картину передкризового періоду: скорочення валютних надходжень, різке зростання попиту з боку великих приватних осіб і поглиблення тиску на рубль, який влада намагається стримувати адміністративними заходами.
6. російська «тіньова» логістика нафти переходить у повну анонімність — і масштаби цього процесу вже стали безпрецедентними.
- За останній рік різко зросла кількість танкерів, які виходять у море під фейковими прапорами, щоб приховати власність, обходити санкції та уникати страхування.
- Ці схеми фактично стали критично важливим інструментом для підтримання російського експорту нафтопродуктів у період, коли Захід посилив контроль.
- Найяскравіше тенденцію описують цифри. Якщо наприкінці 2024 року під підозрілими або відверто фейковими прапорами ходили 15 російських танкерів, то вже у вересні 2025-го їх було понад 90.
- Загалом протягом року у море вийшли 113 таких суден, із яких 96 перебували під санкціями США, ЄС або Великої Британії. Обсяги тіньових перевезень вибухово зросли: із €900 млн на квартал до €3,4 млрд.
- Один тільки вересень дав €2,2 млрд, і близько двох третин цих постачань пройшли прямо через Датські протоки та Ла-Манш — територіальні води Євросоюзу.
- Географія фальшивих прапорів теж промовиста. Найпоширеніші — Малаві (24 судна) і Бенін (20), а також Сен-Мартен, Гамбія та Коморські острови. Лише у третьому кварталі через ці «юрисдикції» було перевезено понад 4,3 млн тонн нафти. При цьому Малаві та Мозамбік вже публічно заявили: їх уряди не мають жодного відношення до такої реєстрації, а «реєстратори» виявилися фіктивними сайтами, які продають прапори без жодної законної підстави.
- На практиці це означає, що російська тіньова флотилія поступово зникає з формального правового поля. Судна без страхування, із прихованими власниками та під краденими прапорами стають ключовою ланкою експорту, тоді як Захід усе активніше намагається блокувати ці схеми — але поки що не може наздогнати масштаби їх зростання.
7. Американські виробники мікросхем опинилися під юридичним тиском через використання їхньої продукції в російських ракетах і дронах, які застосовуються проти України.
- До суду штату Техас подано п’ять позовів проти Intel, AMD, Texas Instruments та дистриб’ютора Mouser Electronics (Berkshire Hathaway), у яких компаніям закидають нездатність запобігти потраплянню своїх компонентів у російське озброєння.
- Позови подані від імені десятків українських громадян і стосуються п’яти атак, здійснених у 2023–2025 роках. У матеріалах згадується застосування іранських дронів з деталями, пов’язаними з Intel та AMD, а також російських крилатих ракет Х-101 і балістичних «Іскандерів».
- Позивачі звинувачують компанії у «корпоративній недбалості» та недоліках у системах експортного контролю, які дозволили третім сторонам незаконно переправляти мікросхеми до росії та Ірану.
- В одному з позовів зазначено, що ці компоненти використовувалися у високоточних боєприпасах та безпілотниках, які застосовує російська армія.
- Раніше розслідування Bloomberg показало, що санкції не зуміли повністю перекрити постачання західних мікросхем до росії: вони продовжують потрапляти до військово-промислових підприємств через мережу посередників.
- Саме такі компоненти є «мозком» російських дронів, планувальних бомб та ракет «Іскандер», що застосовуються для ударів по Україні.
8. Shell остаточно розриває останнє партнерство з «Роснефтью», виходячи зі спільного володіння часткою в Каспійському трубопровідному консорціумі (КТК).
- Компанія прагне зберегти свою частку в проєкті, але не має наміру залишатися співвласником інфраструктури разом із російською компанією, що перебуває під санкціями.
- Сумарна частка Shell у КТК становить 7,4%: 3,75% через СП із «Роснефтью», 1,75% — через пряме володіння, ще 2% — через BG Overseas Holding.
- Компанія не планує виходити з КТК повністю, але прагне прибрати будь-який елемент співволодіння з російською стороною. Серед акціонерів консорціуму також є «Лукойл», який перебуває під американськими блокуючими санкціями.
- КТК транспортує казахстанську нафту до Чорного моря через територію рф. Раніше Shell вже залишила російські проєкти — «Салим Петролеум Девелопмент» у Західному Сибіру та «Сахалін-2».
- Сукупні списання через вихід із російських активів компанія оцінила приблизно у $5 млрд.
9. Китай і провідні азійські нафтопереробники поступово скорочують залежність від російської нафти, використовуючи зростаючий профіцит на світовому ринку та агресивні знижки з боку виробників Близького Сходу.
- Китайські НПЗ на січень законтрактували майже 50 млн барелів саудівської нафти — максимальний обсяг із серпня та на 10 млн барелів більше, ніж у грудні. Активність приватних НПЗ зросла через очікування нових імпортних квот на 2026 рік.
- В Індії Reliance закупила щонайменше 10 млн барелів у виробників Перської затоки, тоді як MRPL і HMEL також нарощують імпорт близькосхідної сировини.
- Аналогічні зміни спостерігаються у Таїланді та Малайзії, де НПЗ збільшують закупівлі з країн Затоки.
- У підсумку азійські переробники активно користуються профіцитом на ринку, диверсифікуючи постачання — і російська нафта дедалі за частіше втрачає пріоритет, перетворюючись із ключового ресурсу на другорядний варіант.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
