"Чи хочемо ми такої долі...?" - Марина Данилюк-Ярмолаєва

"Чи хочемо ми такої долі...?" - Марина Данилюк-Ярмолаєва

Видання FT влаштувало певний психологічний тиск на Банкову, яка змушена балансувати, щоб утримати бодай монокоаліцію від розпаду та не бути обвинуваченою у тяжінні до диктатури.

"…Президент США дав зрозуміти Києву, що американські гарантії безпеки залежать від погодження ширшої мирної угоди, яка, ймовірно, передбачатиме передачу Донбасу РФ, і яку Вашингтон хоче укласти до дедлайну 15 травня. Посадовці застерегли, що адміністрація Трампа вже раніше встановлювала дедлайни, які згодом переносилися, але нині Вашингтон залишає Києву дуже мало простору для маневру з огляду на наближення проміжних виборів у США", — пише газета.

Тут є кілька маніпуляцій одразу.

Найперше — поля для маневрів дуже мало і в самого Вашингтона. Бо гризня із популярним з пуерториканським репером Bad Bunny, криваві сутички ІСЕ з цивільними та нові факти про розваги на островах Джеффрі Епштейна підкошують самого Дональда Трампа. І у цьому потоці бруду і трешу він шукає фіговий листочок, аби бодай трохи прикрити сором.

Питання — чи хочемо ми такої долі, з огляду на те, що гарантії від Трампа досить ненадійні з двох причин? Шановному діду відносно недовго лишилось на посаді, та й хто його знає, який у нього реальний стан здоровʼя — тому можна віддати Донбас під чесне слово. А завтра не буде ані укріпрайону, де окупанти несуть найвищі відсотки втрат, ані гарантій безпеки.

Тим паче ми уже знатно обпеклися на меморандумі у Будапешті. Та так, що Білл Клінтон, який зняв плюшки з ядерного роззброєння України та вигідних на той час домовленостей із Росією, сильно пошкодував за викручування нам рук.

Ще одна теза із матеріалу FT, яка ріже очі, це цитата, що цей геніальний план "підкреслює прагнення Зеленського максимально підвищити свої шанси на переобрання". У нашого гаранта справді ніколи не бракувало політичних амбіцій, але і він розуміє, що тебе як Жана-Батиста Гренуя, носитимуть на руках урядовим кварталом, а можуть і роздерти на шматки на Інститутській.

Я людина не злопамʼятна, але першою б витягла фотожабу з шашликами, якби заява про вибори пролунала саме в один із найчорніших днів для нашої державності.