Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 28.03.2026​

Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 28.03.2026​

1. російські виробники нафти можуть оголосити форс-мажор через атаки на балтійські порти.  

- Після серії українських ударів безпілотниками зупинено відвантаження нафти в порту Усть-Луга — одному з головних експортних хабів рф. Пожежа, спричинена попередньою атакою, досі не ліквідована, а терміни відновлення роботи офіційно не визначені. Повноцінне завантаження може не відновитися щонайменше до середини квітня.  

- Ще один критично важливий порт — Приморськ — також зазнав ударів. Хоча там частково відновили операції, стабільність роботи залишається під питанням.  

- Зважаючи на це, російські компанії вже попереджають покупців про можливість форс-мажору.  

- Окрім атак на порти, вплив мають також проблеми з трубопроводами та інциденти із танкерами. Україна свідомо посилює удари по енергетичній інфраструктурі рф, намагаючись компенсувати ослаблення міжнародного санкційного тиску, спричинене глобальними перебоями на ринку через війну навколо Ірану.

2. росія знову вводить заборону на експорт бензину — цього разу через удари по нафтопереробній інфраструктурі та зростання цін на паливо.  

- В уряді вже готують рішення про повну заборону експорту бензину з 1 квітня 2026 року. Офіційна причина — необхідність стабілізувати внутрішні ціни та забезпечити пріоритетне постачання пального на внутрішній ринок в умовах турбулентності, спричиненої глобальною кризою на Близькому Сході.  

- Фактично ж рішення стало прямим наслідком серії українських атак дронами по НПЗ, які вже призвели до зупинки щонайменше трьох великих підприємств: Волгоградський НПЗ; Саратовський НПЗ; «Киришинефтеоргсинтез» (КІНЕФ) у Ленінградській області — другий за величиною НПЗ у рф.  

- На цьому фоні ситуація на паливному ринку стрімко погіршується. З кінця лютого, після ескалації на Близькому Сході та перебоїв у постачанні через Ормузьку протоку, оптові ціни в росії різко зросли: бензин подорожчав на 14%, дизель — на 22%.

3. російський бізнес масово провалює спроби впровадження штучного інтелекту: у 2025 році неуспішними виявилися близько 90% таких проєктів.  

- Компанії так і не змогли інтегрувати у робочі процеси ані великі мовні моделі, ані чат-боти, а приблизно 40% ініціатив взагалі згорнули ще на стадії пілотів. Про це свідчить опитування близько 50 великих організацій із сфер ІТ, промисловості, фінансів, транспорту, логістики та держсекторі.  

- Ключова причина провалу — ставка не на практичні рішення, а на гучний PR. У результаті компанії запускали проєкти, які не мали реальної прикладної цінності або були технічно сирими.  

- У підсумку більшість російських компаній так і не змогли перейти від експериментів до реального використання ШІ, що ще раз демонструє технологічне відставання та обмеженість доступу до якісних рішень.

4. російська будівельна галузь демонструє різке падіння, що вже призвело до обвалу виробництва цементу.  

- За підсумками січня–лютого 2026 року випуск цементу скоротився на 31,2% у річному вимірі — до 4,2 млн тонн. Споживання також впало — на 25,7%, до 4,5 млн тонн. За підсумками року попит може зменшитися ще на 15 млн тонн, до близько 46 млн тонн — мінімального рівня з 2010 року.  

- Причиною стало глибоке просідання будівництва. Введення житла лише за січень скоротилося на 27% — до 8,04 млн кв. м, тоді як запуск нових проєктів у 2025 році знизився на 12%. Поточне скорочення попиту на цемент еквівалентне зупинці приблизно семи великих заводів, кожен із потужністю близько 2 млн тонн на рік.  

- Динаміка свідчить про системну кризу в будівельному секторі рф, який традиційно виступає драйвером внутрішнього попиту. Скорочення інвестицій, падіння продажів і обмежений доступ до фінансування формують ланцюгову реакцію, що вдаряє по суміжних галузях і посилює загальне уповільнення економіки.

5. У росії загострюється дефіцит мінеральних добрив, що вже створює ризики для посівної кампанії та майбутнього врожаю.  

- Аграрії заявляють про різке зростання цін і фізичну нестачу ключових позицій, зокрема аміачної селітри, яка фактично зникла з внутрішнього ринку.  

- За даними галузевих об’єднань, від початку року середня вартість добрив зросла більш ніж на 30%, досягнувши рекордних рівнів. Виробники сільгосппродукції скаржаться на неможливість закупити необхідні обсяги навіть за підвищеними цінами, що ставить під загрозу проведення весняно-польових робіт.  

- Однією з ключових причин кризи стало скасування експортних мит на добрива, що стимулювало виробників переорієнтуватися на зовнішні ринки з вищою маржинальністю.

- Додатковий тиск спричинило зростання світового попиту через перебої постачання на глобальному ринку, зокрема у зв’язку з обмеженнями в регіоні Перської затоки. Ситуація демонструє дисбаланс між експортною політикою та внутрішніми потребами: пріоритет зовнішніх доходів фактично залишив внутрішній ринок без достатнього забезпечення.

- У результаті аграрний сектор, який є критично важливим для продовольчої безпеки, стикається з дефіцитом ресурсів і зростанням витрат.

6. російська вугільна галузь опинилася на межі масштабного колапсу, який може зачепити десятки підприємств і цілі моногорода.  

- Уряд рф визнає різке погіршення ситуації: у «червоній зоні» вже перебувають 62 компанії, з яких 20 зупинили видобуток, а ще 14 готуються до ліквідації або консервації.  

- За підсумками 2025 року сукупний збиток галузі сягнув рекордних 408 млрд рублів, причому збитковими стали три з чотирьох підприємств. У середньому кожна тонна вугілля приносила близько 1000 рублів втрат, що свідчить про повну втрату рентабельності видобутку. У 2026 році ситуація лише погіршується: очікується зростання збитків ще на 41% — до 576 млрд рублів.

- Така динаміка вказує на системну кризу, яка охоплює всю галузь і не має швидких шляхів вирішення. Додатковий тиск створює скорочення експорту: Китай, який став ключовим покупцем російського вугілля, зменшує імпорт третій рік поспіль — зі 102,1 млн тонн у 2023 році до 88,8 млн тонн у 2025-му.

- У перші місяці 2026 року поставки впали ще на 15%. Фінансове становище компаній ускладнюється високими відсотковими ставками та накопиченням боргів, тоді як державна підтримка обмежена в часі.

- Податкові послаблення, запроваджені раніше, завершуються, і їх продовження не планується, що посилює ризики масових банкрутств.

Більше на https://t.me/Omelyan_News