UPDATE:
Виявляється, ларчик відкривався просто. В Офісі Президента ПРО*БАЛИ, що взагалі є якийсь дедлайн на 29 березня. Треба було читати інструкцію, а її ніхто не прочитав. Кажуть, конкурсна комісія мала сьогодні зібратися, і вже був готовий на підпис проєкт продовження конкурсу до 12 квітня.
Але 12 квітня ми зможемо хіба що разом відсвяткувати День космонавтики, і, опціонально, відправити когось від України на ту МКС, що Міжнародна космічна станція. Той МКС, що Міжнародний кримінальний суд - прийом заявок закрив вчора і на нас там вже ніхто не чекатиме. До зустрічі в 2029. Всі вільні, всім спасибі
===============
26 лютого Зеленський підписав Указ №206/2026 «Про конкурс із добору кандидата для висунення від України на обрання суддею Міжнародного кримінального суду».
Після ратифікації Римського статуту в 2024 Україна отримала право висувати кандидатів у судді Міжнародного кримінального суду в Гаазі (того самого де мають судити Путіна). Найближчі вибори відбудуться в грудні 2026, буде 6 вакансій з 18 суддів. Мінус такий, що кандидати висуваються в рамках регіональних квот, і на ці вибори у Східної Європи нема жодної квоти. Наступне вікно відкривається лише в 2029 (якщо ніхто з чинних суддів раптом не піде у відставку). Країни, які є жертвами агресії або на території яких відбуваються воєнні злочини підсудні суду, додаткових квот не отримують – якби було так, суд весь складався б з суддів з Африки, бо понад 90% всіх справ стосуються африканських країн. Але таки правила, і ми на них погодились, ратифікуючи статут.
Тобто практичних шансів отримати суддю від України в складі суду до 2030 в нас і так не було, але можна було висунути людину, яка протягом 8 місяців спілкувалася б як кандидат з різними людьми в системі МКС і просувала б якусь нашу повістку, чи заробляла б для себе підтримку на майбутнє. Хтось з інших країн міг образитись, бо в міжнародних структурах так зазвичай не роблять: якщо нема квоти, не розпихуй інших, сиди і чекай поки буде. Але це було політичне рішення – що нам більш потрібне: виглядати чемними чи просувати свою лінію. Президент визначився, що в пріоритеті зараз друге.
Але визначився явно за пізно. Прийом заявок від країн тривав з 5 січня до 29 березня, більшість країн з Африки, Азії і Західної Європи, які мають квоти цього разу, визначились зі своїми кандидатами ще до початку 2026 року. Наша національна комісія відкрила прийом заяв 3 березня, а останню співбесіду провела 26. Це не провина комісії, такий графік було визначено указом від 26 лютого. Але факт такий, що станом на сьогодні, 30 березня 2026 кандидата від України на сайті Асамблеї країн-учасниць Римського статут нема, дедлайн реєстрації сплив вчора.
Я пізніше напишу про конкурс, там були цікаві моменти (так, я брав участь). Але результат в будь-якому разі такий, що Україна купила квіток, дала знати іншим країнам, які ратифікували в Римський статут роки тому, що вважає можливим висувати свого кандидата поза чергою, бо нам треба. І не поїхала
