1. Україна завдала удару по нафтових об’єктах «Лукойлу» в Каспійському морі.
- У ніч на 10 квітня підрозділи Сил оборони України атакували дві російські бурові платформи на шельфі Каспійського моря. Про це повідомили Генеральний штаб ЗСУ та Сили спеціальних операцій. Операція відбулася в межах стратегії зі зниження військово-економічного потенціалу рф.
- Під удар потрапили льодостійкі стаціонарні платформи ЛСП-2 на родовищі імені Валерія Грайфера та ЛСП-1 на родовищі імені Юрія Корчагіна.
- За даними ССО, обидві платформи належать російській компанії «Лукойл». Вони розташовані в північній частині Каспійського моря, приблизно за 1000 км від лінії фронту, і відіграють важливу роль у забезпеченні російських військ паливно-мастильними матеріалами.
- Ураження таких об’єктів свідчить про розширення географії українських ударів по критичній енергетичній інфраструктурі рф та підрив ресурсної бази її армії.
2. російський лісопромисловий комплекс на межі масових банкрутств — галузь просить допомоги з бюджету.
- росію може накрити хвиля банкрутств у лісопромисловому комплексі (ЛПК) на тлі різкого погіршення фінансових показників і зростання витрат після переорієнтації експорту на азійські ринки через санкції.
- Навіть великі компанії «вичерпали запас міцності» та працюють у збиток, накопичуючи борги перед бюджетом і контрагентами.
- Сукупні збитки галузі за останні три роки перевищили 15 млрд рублів.
- у 2025 році збиток сектору склав 2,2 млрд рублів (проти прибутку 3,2 млрд у 2024 році)
- частка збиткових підприємств зросла до 45%. Представники бізнесу оцінюють стан галузі як критичний.
- Ключовими причинами кризи називають втрату традиційних європейських ринків, логістичні проблеми та зростання витрат на тлі спроб переорієнтації на Схід. Це ще один приклад системного тиску санкцій на сировинні галузі російської економіки.
3. У російської залізниці різко зросла кількість несправних вантажних вагонів.
- Кількість несправних або несвоєчасно відремонтованих вантажних вагонів на мережі РЖД станом на кінець лютого 2026 року досягла 158 тис. одиниць, що становить близько 11% усього парку.
- Для порівняння, ще в середині 2025 року таких вагонів було близько 86 тис., тобто їх кількість фактично подвоїлася. Наразі близько 80% усіх вагонів, які тривалий час не використовуються, припадає саме на несправний парк.
- Однією з ключових причин ситуації стало різке падіння ставок оренди вагонів у 2025 році — приблизно на 70%. У відповідь оператори масово скоротили витрати на технічне обслуговування та ремонт, що призвело до накопичення критичного обсягу несправного рухомого складу.
- Вже у квітні–травні на мережі можуть виникнути локальні дефіцити справних вагонів, насамперед у сегментах піввагонів і цистерн для перевезення нафтопродуктів у ключових точках навантаження.
- Подальший розвиток ситуації може спричинити ланцюгову реакцію: зростання ставок оренди, перевантаження ремонтної інфраструктури та дефіцит виробничих потужностей. Додатковим негативним фактором стане очікуване скорочення виробництва нових вагонів у 2026 році приблизно на 30%.
- У підсумку спроба операторів зберегти прибутковість за рахунок економії на обслуговуванні створює ризики системної дестабілізації залізничної логістики рф.
4. рф збільшила експорт нафти із західних портів попри атаки дронів.
- росія наростила відвантаження нафти із ключових західних портів на початку квітня, незважаючи на нещодавні атаки безпілотників по інфраструктурі.
- У перший тиждень квітня сумарні поставки з балтійських портів Приморськ і Усть-Луга, а також чорноморського Новоросійська становили близько 2 млн барелів на добу. Для порівняння, середній показник у березні складав приблизно 1,9 млн барелів на добу.
- Найбільше навантаження припало на порт Приморськ, який наприкінці березня зазнав атаки безпілотників, однак доволі швидко відновив роботу.
- Порт Новоросійськ також частково відновив відвантаження нафти й нафтопродуктів із термінала «Шесхаріс» після чотириденної паузи, спричиненої ударами дронів.
- Попри точкові перебої, росії поки вдається підтримувати високі обсяги експорту, що свідчить про адаптацію логістики до регулярних атак.
- Водночас такі інциденти підвищують ризики для стабільності постачань і можуть призвести до додаткових витрат та ускладнення експортних операцій у майбутньому.
5. кремль готується до можливого програшу Орбана на виборах в Угорщині.
- Напередодні парламентських виборів в Угорщини 12 квітня позиції чинного прем’єра Віктора Орбана продовжують слабшати, попри політичну підтримку з боку москви та окремих союзників у США.
- За даними опитувань, перевага поступово переходить до опозиційного політика Петера Мадяра. Додатково це підтверджують і ринки прогнозів: шанси Орбана зберегти посаду приблизно у 29%, тоді як ймовірність перемоги Мадяра становить близько 71%.
- Серед причин ослаблення позицій угорського прем’єра називають нові витоки інформації про тісні контакти Будапешта з кремлем. Додатковим фактором стали повідомлення про потенційні інциденти, пов’язані з енергетичною інфраструктурою, що посилило політичну напругу в країні.
- Ситуація в Угорщині демонструє зростаючі ризики для проросійських політичних сил у Європі на фоні війни рф проти України та загального посилення антиросійських настроїв у регіоні.
6. Азійські країни тиснуть на США з вимогою продовжити послаблення санкцій проти російської нафти.
- Кілька азійських держав закликають США продовжити дію тимчасових послаблень санкцій, які дозволяють купувати російську нафту. Йдеться про 30-денний виняток, термін якого спливає 11 квітня.
- Серед країн, що виступають за продовження, — Індія та Філіппіни. Вони наполягають на пролонгації дозволів для нафти, яка вже завантажується на танкери, щоб уникнути перебоїв із постачанням.
- Ситуація створює напруження між союзниками США. Європейські країни виступають за жорстке обмеження доходів росії від енергоресурсів, тоді як держави Азії намагаються компенсувати дефіцит енергії на тлі глобальної нестабільності та зростання цін.
- Додатковим фактором є наслідки конфлікту на Близькому Сході, який суттєво розхитав енергетичні ринки. Від початку військових дій ціни на нафту залишаються більш ніж на 30% вищими за докризовий рівень.
- У США не дають публічних коментарів щодо подальшої долі винятків. Водночас у Конгресі та серед європейських союзників звучить критика, що такі послаблення фактично дозволяють росії зберігати доходи від експорту енергоресурсів.
- Очікується, що рішення Вашингтона стане важливим фактором для глобального нафтового ринку, який залишається вразливим через обмежені поставки та геополітичні ризики.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
