1. У російській космічній галузі фактично визнали втрату позицій серед світових лідерів.
- На російському космічному форумі було заявлено, що країна більше не входить до групи провідних космічних держав. За оцінками представників галузі, протягом найближчих десяти років у росії не передбачено пілотованих польотів у далекий космос, зокрема до Місяця.
- Єдиним великим проєктом, який зараз реально розглядається, залишається створення нової російської орбітальної станції після завершення участі в МКС.
- При цьому визнається, що країна відстає від провідних держав і змушена шукати нестандартні рішення, щоб хоча б частково скоротити цей розрив. Статистика запусків також свідчить про глибоке падіння позицій російської космічної програми.
- За підсумками 2025 року було здійснено лише 17 запусків ракет космічного призначення — стільки ж, як і роком раніше. Це фактично рівень невеликих космічних держав: приблизно стільки ж запусків здійснила Нова Зеландія.
- Для порівняння, у США кількість запусків зросла зі 145 до 181, а Китай збільшив їх з 68 до 91. Таким чином, росія відстає від Сполучених Штатів більш ніж у десять разів, а від Китаю — більш ніж у п’ять разів.
- Якщо не враховувати період пандемії, нинішній рівень російських запусків є найнижчим з 1961 року — часу першого польоту людини в космос. Це підкреслює масштаб технологічного та індустріального відставання російської космічної галузі, яка поступово втрачає статус одного з ключових гравців світової космічної індустрії.
2. росія продовжує втрачати позиції у сфері наукових досліджень і розробок.
- За останніми оцінками, рівень фінансування науки в країні опустився нижче показників низки держав, які раніше значно відставали за масштабами економіки та технологічного розвитку.
- Внутрішні витрати на дослідження і розробки в росії становлять 0,97% ВВП. Це нижче, ніж у Малайзії (1,01% ВВП), Єгипті (1,03% ВВП) та Литві (1,05% ВВП).
- Таким чином, російська економіка витрачає на науково-технологічний розвиток меншу частку ресурсів, ніж низка країн, які ще кілька десятиліть тому вважалися периферією світової наукової системи.
- Відставання від світових лідерів виглядає ще більш різким. Частка витрат на науку в Ізраїлі перевищує 6,3% ВВП, що більш ніж у шість разів більше, ніж у росії. У Південній Кореї цей показник становить близько 5% ВВП, на Тайвані — майже 4% ВВП. Розвинені країни Європи, а також США і Японія витрачають на дослідження приблизно у три–три з половиною рази більше, ніж росія.
- Ситуацію погіршує різке скорочення державної підтримки цивільної науки. Бюджетні витрати на неї впали до 0,36% ВВП, що стало найнижчим рівнем щонайменше за останні п’ятнадцять років. Для порівняння, у 2010 році держава спрямовувала на наукові дослідження 0,51% ВВП, у 2013 році — 0,58% ВВП.
- Навіть у 2021 році, до початку повномасштабної війни проти України, цей показник становив 0,47% ВВП, після чого скоротився приблизно на чверть.
- Таке падіння фінансування науки свідчить про структурну деградацію науково-технологічної бази російської економіки. На тлі зростання військових витрат і міжнародної ізоляції країна поступово втрачає можливості для розвитку інновацій і дедалі більше відстає від світових технологічних центрів.
3. Неплатежі в економіці рф зросли до максимуму з 2008 року.
- У росії різко погіршується платіжна дисципліна бізнесу на тлі уповільнення економіки та високих процентних ставок. За даними Росстату, частка простроченої дебіторської заборгованості досягла найвищого рівня з часів глобальної фінансової кризи.
- Загальний обсяг дебіторської заборгованості у 2025 році майже не змінився і склав 123,8 трлн рублів (проти 123 трлн роком раніше). Водночас прострочена заборгованість зросла на чверть — з 6,1 до 7,7 трлн рублів.
- У результаті частка прострочених платежів піднялася до 10,3% проти 8,5% у 2024 році. Це максимальний показник із 2008 року — періоду світової фінансової кризи, після якого ВВП росії у 2009 році впав майже на 8%.
- Погіршення ситуації почалося ще з середини 2024 року на тлі гальмування економіки. Паралельно зростає і кредиторська заборгованість - борги перед постачальниками та підрядниками збільшилися з 48,9 до 50,1 трлн рублів; частка прострочення в них зросла з 6,9% до 8,2%. Центробанк фіксує зміну поведінки бізнесу: компанії дедалі частіше відмовляються від відстрочок платежів і переходять на передоплату через ризики неплатежів.
- Ключовою причиною є погіршення фінансового стану підприємств. Сукупний фінансовий результат компаній у 2025 році скоротився до 27,1 трлн рублів, що на 4% менше у номінальному вираженні, а з урахуванням інфляції — майже на 13%.
- Зростання неплатежів свідчить про наростання системних проблем у російській економіці та підвищує ризики ланцюгових криз неплатоспроможності в корпоративному секторі.
4. рф посилює контроль над іноземними активами: під «зовнішнє управління» передано бізнес CanPack .
- росія фактично націоналізувала російський бізнес міжнародного виробника алюмінієвої тари CanPack, попри деклароване прагнення до покращення відносин зі США.
- Компанія, що належить холдингу з Пенсильванії, працювала в рф майже 30 років і займала до 40% ринку. За оцінками, вартість її російського бізнесу становить близько $700 млн.
- Згідно з указом путіна від 31 грудня 2025 року, активи компанії були передані під державне «зовнішнє управління», що означає фактичну втрату контролю над 100% акцій.
- Керівництво CanPack заявляє, що з середини січня повністю усунене від операційного управління. Генеральний директор компанії Пітер Джорджі зазначив, що наразі він залишається лише формальним акціонером без реального впливу на бізнес. Аналогічні заходи були застосовані й до російського підрозділу данського виробника ізоляційних матеріалів Rockwool.
- Експерти розглядають ці кроки як частину ширшої політики кремля щодо перерозподілу іноземних активів на користь держави або наближених структур.
- москва намагається посилити контроль над прибутковими і стратегічними підприємствами, водночас сигналізуючи іноземному бізнесу про ризики роботи на російському ринку. Йдеться не про поодинокі випадки — під подібний тиск можуть потрапляти десятки компаній.
- Попри це, у деяких випадках активи, пов’язані зі США, розглядаються більш обережно, що пов’язано з бажанням кремля зберегти потенціал для діалогу з Вашингтоном. Станом на квітень 2026 року контроль над російськими активами CanPack компанії не повернуто.
- Додатково повідомляється, що російський підрозділ компанії міг фінансово підтримувати структури, пов’язані з фінансуванням війни проти України. Ситуація свідчить про подальше посилення державного втручання в економіку рф і зростання ризиків для іноземних інвесторів.
5. У росії почали закриватися будівельні магазини через падіння попиту, зростання витрат і погіршення ситуації на ринку житла.
- Одна з найбільших будівельних мереж, «Будівельний двір» за підсумками 2025 року закрила 98 торгових точок, а загальна кількість магазинів скоротилася на 23% — до 322.
- Також зменшилася присутність інших гравців: мережа колишніх гіпермаркетів OBI, яка працює під брендом «Домлента», скоротила кількість магазинів на 12% — до 23. Загалом ринок товарів для ремонту демонструє спад: у 2025 році сукупні продажі знизилися на 2% і склали 1,15 трлн рублів. У найбільшого гравця — «Лемана про» (колишній «Леруа Мерлен») — виручка впала на 6% до 550 млрд рублів, а у структур OBI — на 10% до 25,2 млрд рублів.
- Учасники ринку пояснюють ситуацію зниженням клієнтської активності, насамперед з боку бізнесу та професійних клієнтів. На сектор одночасно тиснуть стагнація житлового будівництва, зростання цін на будматеріали та падіння реальних доходів населення.
- Це свідчить про подальше погіршення ситуації в будівельному секторі рф, що вже починає тягнути за собою суміжні галузі.
6. росії все важче ремонтувати військово-транспортні літаки.
- Станом на серпень 2025 року в росії експлуатувалося близько 368 літаків сімейства «Ан» (Ан-12, Ан-26, Ан-72), які перебувають у користуванні Міноборони рф, Росгвардії та авіації ФСБ. Із них 143 борти потребували ремонту.
- Ситуація з проведенням капітального ремонту цих літаків оцінюється як складна. Ключовою проблемою є відсутність у рф виробництва необхідних деталей, вузлів і комплектуючих для цієї техніки, що ускладнює виконання ремонтних робіт у встановлені строки.
- Це створює системні ризики для підтримання льотної придатності значної частини парку військово-транспортної авіації та обмежує можливості її повноцінного використання.
7. Американська розвідка фіксує підготовку Китаю до можливих поставок озброєння Ірану на тлі крихкого перемир’я на Близькому Сході.
- Йдеться, зокрема, про передачу переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК), які можуть бути поставлені «протягом найближчих кількох тижнів». За даними джерел, Пекін намагається маскувати постачання, перенаправляючи вантажі через треті країни, щоб приховати їхнє походження.
- Такі системи вже становили серйозну загрозу для низьковисотної авіації під час нещодавньої американсько-ізраїльської операції, і можуть бути використані Іраном у разі зриву перемир’я. Розвіддані також свідчать, що китайські компанії продовжують постачати Ірану технології подвійного призначення, попри санкції.
- Це дозволяє Тегерану нарощувати військовий потенціал і вдосконалювати, зокрема, навігаційні системи. Китай не зацікавлений у відкритому втягуванні у конфлікт, але прагне зберегти статус ключового партнера Ірану, від енергоресурсів якого значною мірою залежить.
- При цьому Пекін, імовірно, позиціонуватиме такі поставки як «оборонні», щоб мінімізувати політичні ризики.
- Водночас Іран, за даними розвідки, може використовувати режим припинення вогню для поповнення запасів озброєння за підтримки зовнішніх партнерів, що створює додаткові ризики ескалації.
Дякую за колаж Олексій Петрович Голобуцький
Більше на https://t.me/Omelyan_News
