1. рф планує ввести новий податок на «надприбутки» попри обіцянки бізнесу добровільно наповнити бюджет.
- російська влада готується до запровадження нового податку на «надприбутки» компаній, незважаючи на те, що великий бізнес раніше пропонував добровільні внески до бюджету. Фактично це свідчить про перехід від ситуативних домовленостей до примусового вилучення коштів у корпоративного сектору.
- Обговорюється запровадження диференційованих ставок у межах 10–30%, а також механізм розрахунку так званого «надприбутку». Одним із варіантів є порівняння з докризовими 2018–2019 роками, що дозволить штучно розширити базу оподаткування і залучити під новий збір значно більше компаній.
- При цьому уряд розраховує отримати щонайменше 500 млрд рублів додаткових надходжень. Паралельно розглядається можливість вилучення близько 20% прибутку за 2025 рік, навіть попри погіршення фінансових результатів у багатьох галузях.
- Найбільший фіскальний тиск може припасти на хімічну промисловість, виробників добрив, окремі сировинні компанії та цифрові платформи. Бізнес-спільнота виступає проти такого підходу, наголошуючи на необхідності врахування інфляції та інвестицій.
- Однак ці аргументи ігноруються, що підсилює ризики подальшого погіршення інвестиційного клімату. На цьому тлі новий податок виглядає як черговий етап посилення фіскального тиску на економіку рф. В умовах падіння прибутковості підприємств і загального уповільнення економіки російська влада фактично змушена шукати ресурси для фінансування витрат, перекладаючи навантаження на бізнес.
- Це також демонструє, що навіть лояльність великого капіталу більше не гарантує захисту від примусових вилучень.
2. У рф формується система «воєнної націоналізації» з перерозподілом активів між елітами.
- російська влада з початку повномасштабної війни вибудовує модель так званої «воєнної націоналізації», яка фактично використовується не лише для наповнення бюджету, а й для перерозподілу власності всередині еліт.
- Держава масово вилучає активи під формальними приводами — боротьби з корупцією, перегляду приватизації 1990-х або міркувань національної безпеки. Водночас реальна мета полягає у зміні балансу впливу: покаранні нелояльних, перерозподілі ресурсів і посиленні фінансової бази режиму.
- За офіційними даними, у 2022–2025 роках у рф було націоналізовано активів приблизно на 6,5 трлн рублів. Паралельно різко зросла кількість кримінальних справ, що, за оцінками, підриває чинну модель захисту приватної власності.
- Серед резонансних прикладів називають позови щодо активів колишнього губернатора Ростовської області Володимира Чуба, втрату контролю над аеропортом «Домодєдово» Дмитром Каменщиком, а також справи проти власників великих промислових і аграрних активів.
- Формально ключову роль у процесі відіграє Генеральна прокуратура, однак значний вплив має й військово-політичний блок. Призначення економіста Андрія Білоусова на посаду міністра оборони розглядається як сигнал, що управління ресурсами стає частиною воєнної стратегії.
- Показовим є розрив між обсягами вилучених активів і доходами бюджету від їх подальшого продажу. Зокрема, вартість конфіскованого у 2025 році оцінюється більш ніж у 4 трлн рублів, тоді як надходження від приватизації становлять лише близько 100 млрд рублів.
- Це свідчить про те, що значна частина активів перерозподіляється поза ринковими механізмами — на користь структур, наближених до влади. У підсумку держава виступає не стільки власником, скільки посередником у передачі ресурсів новій конфігурації еліт, сформованій в умовах війни.
3. Війна на Близькому Сході фактично зупинила імпорт техніки в рф.
- Постачання побутової техніки до росії різко скоротилися на тлі війни в Ірані, що порушила ключові логістичні маршрути паралельного імпорту. Учасники ринку констатують: імпорт техніки іноземних брендів практично зупинився.
- Йдеться про продукцію компаній, які офіційно залишили російський ринок, зокрема Siemens, Bosch, AEG, Miele, Dyson. З кінця лютого строки доставки зросли у 1,5–3 рази, а вартість логістики — до 200%.
- Критичним фактором стала дестабілізація поставок через ОАЕ, насамперед Дубай, який був головним хабом для паралельного імпорту. Через цей напрямок до рф надходило до 60–70% європейської побутової техніки, а також значна частина електроніки.
- Порушення логістики фактично обрубало основний канал постачання. Альтернативні маршрути існують, але вони значно дорожчі та довші, що автоматично веде до подорожчання товарів.
- Очікується зростання цін щонайменше на 20%, однак з урахуванням дефіциту і логістичних витрат реальне подорожчання може бути ще вищим.
- Ситуація демонструє вразливість російського ринку до зовнішніх шоків: залежність від «сірого» імпорту та обхідних схем постачання робить економіку нестійкою навіть до непрямих геополітичних криз.
4. Дорожні будівельники в рф попередили про «каскадні банкрутства» через борги держави.
- російські компанії, що займаються будівництвом автодоріг, заявили про загрозу масових банкрутств на тлі хронічних неплатежів за державними контрактами.
- За підсумками першого кварталу 2026 року дебіторська заборгованість восьми найбільших компаній перевищила 500 млрд рублів, збільшившись на 147% у річному вимірі.
- Основна причина — затримки платежів з боку держави за вже виконані роботи. Ситуацію погіршують зростання витрат і обмежений доступ до фінансування. На цьому фоні учасники ринку попереджають: у найближчі два роки галузь може зіткнутися з «каскадними банкрутствами», коли проблеми окремих компаній спричинять ланцюгову реакцію по всьому сектору.
- Додатковий тиск створює податкова служба, яка вимагає від десятків компаній донарахування податків на суму близько 9,5 млрд рублів.
- Ситуація демонструє системну кризу: навіть стратегічно важлива для держави інфраструктурна галузь стикається з дефіцитом фінансування та неспроможністю бюджету своєчасно виконувати власні зобов’язання. Це підриває не лише бізнес, а й реалізацію ключових інфраструктурних проєктів у рф.
5. Настрої російського бізнесу в торгівлі обвалилися до мінімуму за 20 років.
- У росії різко погіршилися очікування підприємців у сфері роздрібної торгівлі. За підсумками першого кварталу 2026 року індекс підприємницької впевненості впав до найнижчого рівня з 2006 року.
- Показник склав мінус 8 пунктів, що означає суттєву перевагу песимістичних оцінок над оптимістичними. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року індекс знизився ще на 4 пункти.
- Погіршення настроїв відбувається на тлі посилення податкового навантаження та різкого уповільнення споживчого попиту. Особливо вразливим виявився малий бізнес, для якого нові фіскальні умови фактично створюють ризики виживання.
- Статистика підтверджує спад ділової активності: у лютому 2026 року роздрібний товарообіг зріс лише на 0,3% у річному вимірі проти 0,7% у січні. За перші два місяці року зростання становило лише 0,5%, тоді як роком раніше воно перевищувало 3%.
- Таким чином, роздрібна торгівля — один із ключових індикаторів внутрішнього попиту — демонструє фактичну стагнацію. Це свідчить про подальше охолодження економіки рф і падіння купівельної спроможності населення, що посилює тиск на бізнес і підвищує ризики нової хвилі закриттів у секторі.
6. москва втрачає головного союзника в Європі.
- На парламентських виборах в Угорщині Віктор Орбан зазнав поразки після більш ніж десятиліття при владі. Його партія “Фідес” отримала 27,64% голосів і 55 із 199 мандатів у парламенті. Перемогу здобула опозиційна “Тиса” на чолі з Петером Мадяром — 69,35% і 138 місць, що забезпечує конституційну більшість (необхідно 133). Партія “Наша Батьківщина” отримала 3,02% і 6 мандатів.
- Явка виборців сягнула рекордних 77,8%. Мадяр, який може стати новим прем’єром, заявив про курс на тіснішу інтеграцію з ЄС і зміцнення співпраці з НАТО, а також закликав президента піти у відставку.
- Упродовж останніх років уряд Орбана неодноразово блокував або гальмував рішення ЄС щодо санкцій проти росії, через що його вважали ключовим союзником кремля в Євросоюзі.
- Тепер поразка його партії може змінити баланс у ЄС і означає втрату для москви одного з головних політичних партнерів у Європі.
7. У Фінській затоці формується масштабне скупчення танкерів, пов’язаних із російським експортом нафти.
- Десятки суден, значна частина яких належить до так званого «тіньового флоту», змушені чекати біля берегів країн Балтії через різке скорочення роботи російських портів після українських ударів по енергетичній інфраструктурі.
- На початку квітня українські сили атакували нафтові термінали в російських портах Усть-Луга та Приморськ — ключових пунктах експорту російської нафти через Балтійське море. Через ці два порти проходить значна частина поставок: приблизно 20% експорту з Усть-Луги та ще близько 22% з Приморська.
- Після ударів робота портової інфраструктури різко сповільнилася. Протягом кількох тижнів до них практично не заходили нові танкери, а прийом суден залишався суттєво обмеженим.
- У результаті танкерний флот почав накопичуватися у Фінській затоці. За наявними оцінками, близько 40 суден стоять на якорі лише в економічній зоні Естонії, тоді як інші зосереджені у водах Фінляндії. Багато з цих суден — старі танкери, які використовуються росією для обходу санкційних обмежень на транспортування нафти. Значна частина такого флоту працює поза стандартними страховими та технічними вимогами, що викликає занепокоєння у прибережних держав Балтії.
- Наявність великої кількості зношених танкерів поблизу європейського узбережжя створює додаткові екологічні ризики, включно з можливими розливами нафти.
- Поки російські порти намагаються відновити роботу та усунути наслідки атак, ці судна змушені чекати на підходах до Балтійського моря. Фактично утворилася своєрідна «танкерна пробка», яка демонструє вразливість російської логістики експорту енергоресурсів.
8. США оголосили морську блокаду портів Ірану після провалу переговорів.
- Сполучені Штати заявили про початок морської блокади іранських портів з 15:00 за київським часом 13 квітня. Рішення ухвалили після невдалих переговорів між США та Іраном, які проходили за посередництва Пакистану та завершилися без домовленостей.
- За даними CNN, Центральне командування США повідомило про обмеження входу та виходу суден з іранських портів. Також Вашингтон заявляє, що під обмеження можуть потрапити судна, які нібито сплачували збори Тегерану за прохід у регіоні.
- Ескалації передували заяви Дональда Трампа про готовність запровадити блокаду та можливе залучення союзників, зокрема в контексті розмінування Ормузької протоки.
- В Ірані у відповідь заявили, що готові «жорстко реагувати» на появу іноземних військових сил у регіоні, водночас наголосивши, що цивільне судноплавство залишиться відкритим.
- Переговори сторін тривали близько 21 години, але завершилися без результату через розбіжності щодо ядерної програми Ірану.
9. У Німеччині сподіваються, що результати парламентських виборів в Угорщині допоможуть розблокувати кредит ЄС на 90 млрд євро для України, який має покрити військові та бюджетні потреби на 2026–2027 роки.
- Раніше прем’єр-міністр Віктор Орбан блокував це рішення, зокрема вимагаючи від Києва відновити транзит російської нафти. Через це фінальне схвалення допомоги було затримане.
- Після перемоги опозиційної партії «Тиса» на чолі з Петер Мадяр у Берліні заявили про надію на швидке надання коштів і очікують оперативного формування нового уряду в Угорщині.
- Сам Мадяр запевнив, що країна відновить роль надійного партнера в Європейському Союзі та НАТО, що може сприяти підтримці України.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
