Ну по-перше мені цікава технічна складова. Тобто, процес переконання емігрантів обрати нашу країну, завезення, розселення.
От невже хтось думає, що країна яка за 4 роки повномасштабної не спромоглась створити адекватний процес переселення своїх же громадян, буде спроможна вирішити таке логістичне питання? Ну бо я особисто не уявляю як сюди будуть переізжати африканці чи азіати, без будь-яких заощаджень. І як далі вони будуть знаходити житло, потім роботу, щоб оплачувати це житло.
А по-друге, мені смішно чути всю цю демагогію про потребу в емігрантах.
Бо в першу чергу треба шукати причину високої еміграції серед українців. Так, зараз це повномасштабна, але ж еміграція була до повномасштабної. І причиною ціє еміграції було безробіття.
Лише за період 2012- по 2021 Україна втратила майже 4 млн робочих місць!
В 2020 тодішній премʼєр-міністр Шмигаль пафосно заявляв, що планує створити 500 тис робочих місць. Через рік, кількість офіційно створених робочих місць зменшилась на 300 тис!
І це офіційна статистика!
То про яких емігрантів тут можна говорити, якщо держава не здатна забезпечити роботою своїх же власних громадян??
Знаєте, кожен може мати свою думку щодо потреби в емігрантах.
Моя ж думка досить проста.
Економіка України поступово деградує. Під деградацією я розумію зменшення промислового виробництва, зростання долі сировинного експорту, падіння рівня економічної складності.
І головна проблема цієї деградації полягає в тому, що буде також зменшуватись потреба в робочій силі. Звичайно, цей процес буде розвиватись нерівномірно, бо по деяким професіям буде відчуватись дефіцит, а по деяким - навпаки профіцит.
Велику роль в цій розбалансованості буде грати поточна система освіти, яка готує фахівців без чіткого розуміння потреби в них. І філологи, юристи, економісти за освітою, будуть змушені шукати роботу не за професією.
А по менш популярних спеціальностях буде періодично виникати дефіцит.
Тим не менш, в цілому через деградацію економіки, ринок праці буде поступово зменшуватись. А відсутність можливості прогодувати свої сімʼі буде провокувати еміграцію.
І з часом цей процес приведе до того, що кількість населення, яка буде потрібна нашій примітивній економіці, буде складати 10-15 млн.
Всім іншим тут місця не буде.
Тому мені дивно чути про потребу в 300 тис емігрантів на рік.
Знаєте, в мене є власна версія звідки ростуть ноги ідеї про емігрантів з Азії чи Африки.
Особисто я вперше почув про цю ідею років 10 тому. Тоді якраз українці почали масово емігрувати до Польщі та інших країн Європи. І це було дуже помітно по динаміці зростання грошових переказів з-за кордону (колись я багато про це писав).
І ось на фоні цієї міграції, деякі люди почали думати. Якщо зараз українці виізжають в Польщу та допомагають цій країні компенсувати відтік поляків в багатші країни, то звідки ми будемо брати людей для нашої економіки в майбутньому? Ну ось десь приблизно так вперше виникла ідея трудової міграції з Африки та Азії в Україну.
Скажу чесно. Вже навіть тоді мене трохи дивувала така логіка.
Бо я не розумів як можна порівнювати динамічно зростаючу Польщу, де за рахунок іноземних інвестицій зʼявлялися велика кількість виробництв, робочих місць. І українці їхали не як це було раніше - працювати на фермах та збирати ягоди. Вони їхали працювати на заводах!
Водночас, за цих 10 років Україна навіть близько не приблизилась до Польщі, щоб створити таку ж кількість робочих місць. Скоріш навпаки, кількість робочих місць стабільно знижується.
І зараз, коли знову піднімається це питання трудової еміграції, то нам якраз не вистачає цього критично важливого пазлу - робочих місць.
Ну не буде ніякої міграції без цього.



















