"Чи вміють німці воювати?" - Юрій Ніколов

Дуже странний текст написав «The Economist». Там німцям так приємно читать поштішо до самого кінця. І як вони там круто озброюються, і шось по бюрократії рішають. Французи позаді, амєріканци в васторгє! А потім херак і дійшли до такого дрібного аспекту: а скільки ж німців буде взагалі воювать зі зброєю в руках? А там оказується соціологія каже, що молодьож у них не мусить воювати. Ота червна лінія на графіку означає, «що Німеччині зрештою доведеться розглянути можливість відновлення призову, який було призупинено у 2011 році. Це може стати першим випадком серйозного громадського опору переозброєнню. Опитування, проведене Центром військової історії та соціальних наук Бундесверу, показує, що невелика більшість німців підтримує призов для молодих дорослих».

Виглядає так, що німці вважають, що від війни можна відкупитись переозбрєнням. Типу Путєн злякається і не нападе)))

Чи вміють німці воювати?

У інтерв’ю журналу «The Economist» найвищий військовий чиновник Німеччини обіцяє, що Бундесвер буде «готовий до війни»

Нещодавно в літаку до Дюссельдорфа Карстен Бройер, головнокомандувач збройних сил Німеччини, зустрів пасажира, який хотів подякувати йому та його військам за службу. Це сцена, яку він колись міг уявити лише в Америці, — радісно зазначає генерал, демонструючи нову повагу, якою Бундесвер користується серед німців.

Ця історія має ще одне значення. Попередники пана Бройера на посаді генерального інспектора, як офіційно називають найвищого військового чину Німеччини, ймовірно, взагалі не були б впізнані. Але регулярні виступи пана Бройера на телебаченні та в газетах зробили його обличчям, добре знайомим громадськості. Німеччина розпочинає переозброєння, яке відбувається раз на покоління, і генерал поставив собі за пріоритет донести необхідність відновлення збройних сил до неоднозначно налаштованої громадськості. «Саме зараз настав час відкрито розповісти про те, що ми робимо», — каже він.

Генерал Бройер (на фото нижче) дає інтерв’ю The Economist з нагоди оприлюднення першої військової стратегії в історії Федеративної Республіки, а також «профілю боєздатності» Бундесверу. Це останні етапи трансформації збройних сил, які, як сказав тодішній начальник генерального штабу після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, були «практично беззбройними». Канцлер Фрідріх Мерц обіцяє, що Бундесвер стане «найсильнішою конвенційною армією в Європі».

Стратегія, значна частина якої залишається засекреченою, описує особливості сучасної війни, які визначатимуть розвиток Бундесверу: «прозоре» поле бою, що вимагає переваги даних; дешеві безпілотні системи, що виробляються у великих обсягах; та гібридні атаки, що не досягають порогу відкритої війни. У ній викладено цілі щодо потенціалу, покликані забезпечити Бундесверу «технологічну перевагу» до 2039 року, зокрема у сфері ударів з великою точністю. Для фінансування цього розширення будуть запозичені колосальні суми. До 2029 року Німеччина зобов’язалася досягти цільового показника витрат на оборону НАТО у розмірі 3,5% ВВП, і її оборонний бюджет може перевищити 160 млрд євро (188 млрд доларів). Це залишить Великобританію та Францію далеко позаду (див. діаграму 1).

Найголовніше, що ця стратегія сигналізує про перехід від Німеччини, яка колись скорочувала свої військові ресурси, бурмочучи банальності про європейську співпрацю, до країни, яка сміливо бере на себе лідерство серед союзників. «Ми робимо це не лише для себе», — каже генерал. «Ми робимо це заради Європи». Це викликало подив, особливо у Франції, яка переймається тим, що переозброєння Європи формується країною, яка все ще шукає свій шлях до стратегічної культури і яка досі з обережністю ставиться до розгортання військ для бойових дій. Але більшість союзників вітають перетворення Німеччини. «У всіх моїх розмовах я ніколи не чув, щоб хтось казав: «Ми з підозрою ставимося до того, що ви робите в Німеччині», — каже генерал. Кажуть, що чиновники Пентагону в захваті.

Чи будуть гроші витрачені з розумом? Критики, серед яких, як кажуть, є і пан Мерц, побоюються, що занадто багато коштів піде на танки, літаки та інші застарілі системи, а на дослідження та розробки або технології нового покоління, які довели свою ефективність в Україні, — недостатньо. Генерал визнає, що значна частина коштів просто компенсувала нехтування попередніх років. Але це потрібно як фундамент, на якому можна будувати більш інноваційне озброєння. «Ви називаєте їх застарілими системами, я називаю їх заповнювачами прогалин». Щодо України, генерал називає війну «вчителем, а не зразком для наслідування». Його амбіція — перенести швидкі цикли військових інновацій України у мирну Німеччину.

Одне з завдань полягає в удосконаленні системи закупівель, яка відома своїми затримками та настільки обтяжливими законодавчими вимогами, що це призводить до значного перевищення витрат. Як зазначає генерал Бройер, коли він обійняв посаду у 2023 році, «у нас були процедури закупівель, розраховані на те, щоб майже нічого не закуповувати», а офіцери того покоління краще вміли закривати казарми, ніж поповнювати запаси озброєння. Він наполягає, що нові правила покращили ситуацію, наводячи приклад «блискавичного» закупівлі безпілотних боєприпасів з березня по грудень минулого року.

Ще одним випробуванням є пошук 260 000 військовослужбовців, необхідних для виконання зобов’язань Німеччини перед НАТО до 2035 року (наразі їх 185 000), а також формування резерву у 200 000 осіб. Новий закон зобов’язує чоловіків, які досягають 18-річного віку, заповнювати анкету для оцінки їхньої готовності до призову. Але більшість вважає, що Німеччині зрештою доведеться розглянути можливість відновлення призову, який було призупинено у 2011 році. Це може стати першим випадком серйозного громадського опору переозброєнню. Опитування, проведене Центром військової історії та соціальних наук Бундесверу, показує, що невелика більшість німців підтримує призов для молодих дорослих — але не серед самих молодих дорослих (див. діаграму 2).

«Росія створює умови для війни проти НАТО», — попереджає стратегія. Менш чітко висловлене занепокоєння стосується ролі Америки. (Китай не згадується.) Генерал Бройер відзначає «стратегічну дилему» для європейських країн, які знають, що мусять прийняти на себе відповідальність, але ще не здатні перейняти функції від Америки. «Має бути дорожня карта», — каже він. Але оскільки Дональд Трамп заграє з ідеєю виходу з НАТО, критики побоюються, що Бундесвер, заснований у 1955 році як армія альянсу, матиме труднощі з хаотичним виведенням американських військ. Це не план А, каже генерал. Але «я не був би військовим керівником, якби не продумав різні сценарії, включаючи найгірший».

Навіть центральні сценарії стратегії вимагають незалежного німецького підходу до розгортання військ. Чи справді Німеччина kriegstüchtig («готова до війни»), як висловлюється міністр оборони Борис Пісторіус? Дві нещодавні європейські пропозиції — «коаліція бажаючих» для контролю за умовним перемир’ям в Україні та військово-морська місія в Ормузькій протоці — ініційовані Великою Британією та Францією, а роль Німеччини залишається невизначеною. «Ми зосереджуємося на колективній обороні та обороні батьківщини. Операції з реагування на кризи є другорядними», — каже генерал. «Це може відрізнятися від підходу Великої Британії, США і, ймовірно, Франції. Але Kriegstüchtigkeit полягає в тому, щоб показати, що стримування працює»