1. Проблеми з паливом в росії, які ще недавно спостерігалися переважно в окупованому Криму та прифронтових регіонах, починають поширюватися на московську агломерацію.
- На автозаправних станціях у Новій москві з’явилися обмеження на продаж пального: одному покупцю відпускають не більше 60 літрів бензину та 100 літрів дизельного пального. Власники АЗС пояснюють, що такий порядок діятиме до окремого розпорядження.
- Хоча офіційно російська влада не визнає наявності дефіциту, саме запровадження лімітів свідчить про зростаюче напруження на внутрішньому паливному ринку.
- Раніше аналогічні обмеження вже були введені в окупованому Севастополі та Криму. Там продаж бензину спочатку обмежили 20 літрами в одні руки, а згодом місцева влада повідомила про тимчасову відсутність окремих марок пального.
- Подібні заходи також були зафіксовані в окупованих частинах Запорізької та Донецької областей. Погіршення ситуації безпосередньо пов'язане з проблемами російської нафтопереробки.
- Лише у травні українські безпілотники атакували російські НПЗ щонайменше 16 разів, що стало рекордним показником від початку повномасштабної війни. Крім того, під удари регулярно потрапляли нафтобази, трубопроводи та портова інфраструктура.
- Наслідки вже відображаються в офіційній статистиці. У квітні виробництво нафтопродуктів у росії скоротилося більш ніж на 9% у річному вимірі, а ціни виробників бензину зросли майже на третину. Особливо показово, що ознаки дефіциту почали з'являтися в регіоні, який традиційно мав пріоритетне забезпечення паливом.
- Якщо обмеження продажів поширюються на московський регіон, це може свідчити про значно глибші проблеми з балансом виробництва та споживання, ніж готова визнавати російська влада.
2. росія стикається з дедалі вищими ризиками дефіциту пального після рекордної хвилі українських ударів по нафтопереробній інфраструктурі.
- Травень 2026 року став найбільш інтенсивним місяцем атак на російські НПЗ від початку повномасштабної війни. Під ударами опинилися вісім із десяти найбільших російських НПЗ, а також нафтобази, трубопровідна інфраструктура та експортні термінали. Наслідки вже відображаються у виробничих показниках.
- За оцінками аналітичної компанії OilX, середній обсяг переробки нафти в росії у травні становив близько 4,58 млн барелів на добу. Це приблизно на 13% менше, ніж роком раніше, і є найнижчим показником з жовтня 2009 року.
- Особливе занепокоєння викликає зміна української тактики. Якщо раніше удари переважно були спрямовані на основні виробничі установки, які можна відносно швидко відремонтувати, то тепер дедалі частіше атакуються вторинні технологічні комплекси. Таке обладнання є значно дорожчим, складнішим для відновлення та часто залежить від імпортних компонентів, доступ до яких для росії обмежений санкціями.
- Крім нафтопереробних заводів, під удари потрапляють насосні станції, резервуари для зберігання пального та експортна інфраструктура. Це ускладнює не лише виробництво, а й логістику та накопичення запасів нафтопродуктів.
- Ознаки дефіциту пального вже стають помітними. Наприкінці травня обсяг пропозиції бензину АІ-95 на Санкт-Петербурзькій товарній біржі в європейській частині росії скоротився приблизно до 5 тисяч тонн на добу — лише третини від рівня минулого року. Водночас біржові ціни на це паливо зросли більш ніж на 20%.
- Наслідки ударів по російській нафтопереробці поступово виходять за межі окремих підприємств і починають впливати на весь внутрішній паливний ринок рф.
3. російський уряд запровадив тимчасову заборону на експорт авіаційного гасу до 30 листопада 2026 року.
- Рішення ухвалене на фоні зростаючих проблем у нафтопереробній галузі та серії ударів українських безпілотників по ключових НПЗ країни. Нові обмеження поширюються на експорт палива для реактивних двигунів, включаючи обсяги, придбані на біржових торгах. У кабміні рф пояснили цей крок необхідністю «забезпечення стабільної ситуації на внутрішньому паливному ринку».
- Заборона стала черговим сигналом погіршення ситуації в російському паливно-енергетичному секторі. Раніше влада вже була змушена обмежити експорт бензину через ризики дефіциту на внутрішньому ринку та зростання цін.
- Протягом останніх місяців українські безпілотники регулярно атакують НПЗ, нафтобази та логістичні об'єкти. За оцінками, унаслідок атак та вимушених ремонтів російські компанії тимчасово втратили значну частину потужностей із виробництва нафтопродуктів.
4. Попри підвищення ставки ПДВ та посилення податкового навантаження, російський бюджет починає відчувати наслідки уповільнення економіки.
- За перші чотири місяці 2026 року надходження від податку на додану вартість становили 5,3 трлн рублів, що майже на 20% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
- Однак навіть таке зростання не дозволило виконати планові показники. Після підвищення ставки ПДВ до 22% влада розраховувала отримати за січень–квітень близько 5,8 трлн рублів. Таким чином фактичні надходження виявилися приблизно на 500 млрд рублів нижчими від очікувань.
- Ситуація виглядає особливо показовою з огляду на те, що ПДВ є одним із головних індикаторів економічної активності. Відставання від плану свідчить про слабший, ніж очікувалося, внутрішній попит, скорочення ділової активності та погіршення фінансового стану підприємств. Дедалі більше російських компаній стикаються зі зниженням прибутковості або працюють зі збитками.
- Високі процентні ставки, податкове навантаження, дефіцит робочої сили та зростання витрат поступово підривають фінансову стійкість бізнесу. У результаті навіть підвищення податків не гарантує виконання бюджетних планів.
- За прогнозами, до кінця року федеральний бюджет може недоотримати понад 1 трлн рублів надходжень від ПДВ із запланованих 17,5 трлн рублів.
5. Санкції обвалили ринок автоперевезень росії.
- російський ринок міжнародних автоперевезень опинився в глибокій кризі: компанії, що ще недавно отримували стабільний прибуток, тепер несуть щомісячні збитки на кожну одиницю рухомого складу.
- За підсумками першого кварталу 2026 року середній чистий фінансовий результат у розрахунку на одну вантажівку становить близько $1,5 тис. збитку на місяць. Для порівняння: у 2023 році показник був діаметрально протилежним – $3,3 тис. прибутку.
- Головними причинами обвалу галузі стали західні санкції та загальна деградація економіки росії, яка спровокувала падіння попиту на логістичні послуги.
- Паралельно різко подорожчав лізинг, а операційні витрати – на пальне, технічне обслуговування, податки та обов'язкові платежі – продовжують зростати. Наслідком стало старіння автопарку і практично повна зупинка його оновлення, що позбавляє галузь конкурентоздатності.
6. Один із найбільших виробників мінеральних добрив у росії зіткнувся з різким погіршенням фінансових результатів.
- За підсумками першого кварталу 2026 року чистий прибуток «Фосагро» обвалився у 216 разів у річному вимірі — з 47,7 млрд до лише 221 млн рублів. Виручка компанії скоротилася на 17,5% і становила 131,5 млрд рублів. Одночасно собівартість продукції зросла на 16%, до 94,2 млрд рублів, що суттєво вдарило по рентабельності бізнесу.
- Однією з головних причин погіршення показників стало стрімке подорожчання сірки та сірчаної кислоти — ключових компонентів для виробництва фосфорних добрив. Витрати на їх закупівлю за рік зросли у 2,6 раза та досягли майже 20 млрд рублів.
- Проблеми із забезпеченням сировиною мають безпосередній зв'язок із кризою в російській нафтопереробній галузі. У 2025–2026 роках численні удари по НПЗ призвели до скорочення виробництва сірки, яка є побічним продуктом нафтогазопереробки.
- У результаті росія, яка традиційно входила до числа найбільших експортерів сірки у світі, сама почала відчувати дефіцит цієї сировини та шукати можливості для імпорту. Для стабілізації внутрішнього ринку уряд рф був змушений запровадити заборону на експорт технічної сірки, яку згодом продовжив до кінця червня 2026 року. Однак навіть такі заходи не змогли повністю компенсувати дефіцит і стримати зростання цін.
- Додатковий удар по галузі завдала нестабільність на Близькому Сході. Війна навколо Ірану та перебої із судноплавством через Ормузьку протоку призвели до проблем із глобальними поставками сірки та сірчаної кислоти, що ще більше загострило ситуацію для виробників добрив.
- Крім того, «Фосагро» зафіксувала чистий збиток від курсових різниць у розмірі 8,8 млрд рублів, що також негативно вплинуло на фінансовий результат.
7. ЄС може включити до нового пакету санкцій проти рф 20 танкерів її тіньового флоту.
- До нового, 21-го, пакету санкцій ЄС проти росії можуть включити обмеження щодо близько 20 додаткових танкерів тіньового флоту, які рф використовує для перевезення своєї нафти. За інформацією видання, згодом санкційний режим буде розширено й на судна, що транспортують зріджений природний газ.
- Євросоюз планує обмеження і проти суден, що надають послуги тіньовим танкерам. Також обговорюється можливість запровадження у новому пакеті санкцій проти більшої кількості банків, нафтотрейдерів, нафтопереробних заводів та криптооператорів у третіх країнах, які москва використовує для обходу вже наявних обмежень.
- Проте нові санкції навряд чи включатимуть повну заборону на морські перевезення. Кілька держав-членів ЄС виступають проти цього варіанту через нестабільність на Близькому Сході.
- ЄС також розглядає тимчасове заморожування цінової межі на російську нафту. Торік було запроваджено механізм, який гарантує, що гранична ціна автоматично встановлюється кожні шість місяців на 15% нижче за середню ринкову ціну на російську нафту марки Urals. Поточний ціновий поріг становить 44,10 долари за барель і має бути переглянутий влітку.
- Згідно з обмеженнями, європейським фірмам заборонено надавати певні послуги, як-от страхування та транспортування, пов’язані з нафтою, проданою вище порогового значення.
8. Франція продовжує посилювати контроль над російським «тіньовим флотом», який використовується для обходу західних санкцій та експорту нафти.
- 31 травня Військово-морські сили Франції затримали нафтовий танкер Tagor, що перебуває під міжнародними санкціями та, за даними французької влади, був задіяний у перевезенні російської нафти. Президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що операція відбулася в Атлантичному океані за підтримки міжнародних партнерів, зокрема Великої Британії. За його словами, судно використовувалося для фінансування російської війни проти України. Танкер був затриманий приблизно за 740 кілометрів на захід від узбережжя Бретані.
- Після висадки оглядової групи французькі військові перевірили документацію судна та підтвердили підозри щодо порушень правил використання прапора держави реєстрації. Наразі кораблі французьких ВМС супроводжують танкер до місця стоянки для проведення подальшої перевірки.
- За даними морських сервісів моніторингу, наприкінці травня судно прямувало з Мурманська та виконувало рейс, пов'язаний із перевезенням російської нафти.
- Це вже третій танкер російського «тіньового флоту», затриманий Францією від початку 2026 року. Така практика свідчить про поступовий перехід західних країн від формального санкційного режиму до активнішого контролю за його виконанням.
9. Датська верф досі обслуговує танкери для перевезення зрідженого природного газу для росії.
- Попри численні заяви ЄС про намір обмежити доходи росії від експорту газу, окремі європейські компанії продовжують забезпечувати функціонування критично важливої для кремля енергетичної інфраструктури.
- Данська судноремонтна верф Fayard і надалі обслуговує криголамні танкери класу Arc7, які використовуються для транспортування зрідженого природного газу з проєкту «Ямал ЗПГ». Саме ці судна є ключовою ланкою експорту російського ЗПГ з арктичних родовищ на світові ринки.
- Аналіз екологічної організації Urgewald показав, що цього літа шість із п’ятнадцяти танкерів класу Arc7 мають пройти ремонт або технічне обслуговування на верфі Fayard. Згідно зі звітністю компанії, лише протягом минулого року вона обслужила п'ять газовозів, які працюють на маршрутах, пов'язаних із «Ямал СПГ».
- Ситуація викликає дедалі більше запитань у Данії. Прем'єр-міністр країни Метте Фредеріксен раніше заявляла, що подібна діяльність є «абсолютно незрозумілою» та повинна бути припинена. Проте компанія продовжує роботу, посилаючись на чинні правила Європейського Союзу.
- У Fayard стверджують, що діють у межах законодавства та виконують вимоги ЄС. Компанія наголошує, що до 2027 року поставки ЗПГ із Ямалу залишаються частиною енергетичного балансу Європи, а технічне обслуговування суден необхідне для забезпечення безпеки мореплавства.
- Водночас ця ситуація демонструє одну з головних суперечностей європейської санкційної політики. Попри політичні заяви про скорочення залежності від російських енергоносіїв, окремі елементи інфраструктури, які забезпечують експорт російського газу, продовжують отримувати підтримку в країнах ЄС.
- Для росії проєкт «Ямал ЗПГ» залишається одним із найважливіших джерел валютної виручки від газового експорту. Без спеціалізованих криголамних танкерів і регулярного технічного обслуговування їхня робота в арктичних умовах була б значно ускладнена.
- Тому будь-які послуги, пов'язані з підтримкою цього флоту, фактично допомагають зберігати працездатність одного з ключових експортних напрямків російського енергетичного сектору. Очікується, що заборона ЄС на надання морських послуг російським СПГ-танкерам набуде чинності лише у 2027 році.
- До того часу російський газовий експорт із Ямалу продовжить користуватися певними можливостями європейської інфраструктури, попри санкційний режим та офіційну політику Брюсселя щодо скорочення енергетичних доходів кремля.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
