1. Українські дрони вдруге за тиждень атакували нафтобазу на Ставропіллі та вразили порт «Кавказ».
- У ніч на 13 липня українські безпілотники повторно атакували нафтобазу в хуторі В'язники Ставропольського краю. За даними місцевих жителів і супутникових знімків, після удару спалахнула масштабна пожежа, яка тривалий час не була ліквідована.
- Українські моніторингові ресурси повідомляють, що загорілися щонайменше два резервуари. Це вже друга атака на нафтову інфраструктуру у В'язниках за останній тиждень. 9 липня під удар потрапила інша нафтобаза, що належить АТ «НК "Роснефть-Ставропілля"».
- Паралельно безпілотники атакували Краснодарський край. За повідомленнями українських джерел, у порту «Кавказ» виникла пожежа на комплексі перевалки нафтопродуктів і залізничній станції. Порт є одним із ключових логістичних вузлів, який забезпечує сполучення між росією та окупованим Кримом через Керченську поромну переправу.
2. У росії бензин за рік подорожчав на чверть на тлі паливної кризи.
- У першій декаді липня медіанні ціни на бензин АІ-92 та АІ-95 у росії зросли на 20% і 24% відповідно порівняно з аналогічним періодом минулого року. Дані охоплюють кожну третю АЗС країни та свідчать про різке зростання попиту, найбільше — на преміальний бензин АІ-100.
- Дефіцит пального неможливо компенсувати зміною структури споживання. Високий попит і обмежена пропозиція не залишають передумов для зниження цін у найближчі тижні. Подорожчання пального вже стало одним із ключових чинників прискорення інфляції, яка в червні досягла 6,02%.
- Очікується лише уповільнення темпів зростання цін, але не їх зниження, що свідчить про збереження інфляційного тиску на російську економіку.
3. Дефіцит пального в росії вже зриває роботу державних установ.
- Паливна криза в росії почала безпосередньо впливати на роботу державного сектору. Через дефіцит бензину та дизельного пального лікарні, соціальні служби, муніципальні підприємства та компанії з державною участю дедалі частіше не можуть закупити паливо через систему державних тендерів.
- У травні—червні 2026 року кількість скасованих, таких, що не відбулися, або повторно оголошених закупівель пального щонайменше утричі перевищила показники аналогічного періоду минулого року. Основною причиною стала відсутність постачальників, готових брати участь у торгах.
- На фоні нестачі пального регіональна влада запроваджує обмеження на його продаж населенню. Водночас для швидкої допомоги, аварійних служб, поліції, пожежної охорони та громадського транспорту створюють окремі колонки й скасовують обмеження на відпуск пального.
- Найскладнішою російська влада називає ситуацію в окупованому Криму. Масові зриви тендерів збільшують навантаження на бюджети, оскільки замовники змушені повторно проводити закупівлі та підвищувати стартову вартість контрактів відповідно до зростання ринкових цін на пальне.
4. росія дедалі більше залежить від кількох покупців енергоресурсів.
- Після санкцій ЄС росія переорієнтувала експорт викопного палива на Китай, Індію та Туреччину. Водночас ЄС залишається найбільшим ринком для російського ЗПГ і трубопровідного газу.
- Із грудня 2022 року Китай і Індія стали ключовими покупцями російської нафти, акумулюючи 86% її експорту. Це посилило залежність росії від вузького кола покупців і їхніх цінових умов.
- Туреччина стала найбільшим імпортером російських нафтопродуктів (26%), випередивши Китай, Бразилію та Сінгапур, і залишається ключовим каналом їхнього збуту.
- ЄС залишається найбільшим покупцем російського ЗПГ і трубопровідного газу, забезпечуючи 49% і 32% їхнього експорту відповідно. Це свідчить, що санкції змінили маршрути постачання, але не усунули енергетичну залежність від росії.
5. ЄС закуповує рекордний обсяг газу з флагманського російського заводу.
- У першому півріччі 2026 року країни Євросоюзу імпортували рекордні 9,89 млн тонн зрідженого природного газу з російського проєкту «Ямал ЗПГ», що на 18% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
- Найбільшими покупцями стали Франція (3,6 млн тонн), Бельгія (2,9 млн тонн) та Іспанія (2,7 млн тонн). За оцінками, загальна вартість закупівель могла сягнути близько €6 млрд.
- Попри заяви про скорочення енергетичної залежності від росії, ЄС продовжує залишатися одним із ключових ринків збуту російського ЗПГ.
- Це забезпечує кремлю значні валютні надходження та допомагає частково компенсувати втрати від обмежень на інших енергетичних напрямках.
6. ЄС запровадив санкції проти російського VK та російського державного месенджера Max.
- Європейський Союз запровадив санкції проти російського холдингу VK та його дочірньої компанії «Комунікаційна платформа» — розробника державного месенджера Max.
- У рішенні ЄС зазначається, що VK сприяє репресивній політиці російської влади, зокрема передає силовим органам дані користувачів, які публікували матеріали з критикою війни проти України.
- Також компанію звинувачують у співпраці з владою для посилення цензури та блокування доступу росіян до незалежних джерел інформації через боротьбу з VPN-сервісами.
- Щодо месенджера Max, ЄС наголошує, що його створення відбувалося під контролем ФСБ, а сам сервіс використовується як інструмент цифрового стеження.
- За оцінкою Євросоюзу, застосунок здатний збирати різноманітні дані користувачів без їхнього відома, а отримана інформація вже використовувалася російською владою для переслідування громадян за їхню онлайн-активність.
- У Брюсселі також зазначили, що просування Max супроводжувалося обмеженням доступу до незалежних платформ, зокрема WhatsApp і Telegram, а також посиленням боротьби з VPN-сервісами.
7. Велика Британія запроваджує нові санкції проти російських кібермереж.
- Велика Британія запровадила санкції проти 24 фізичних та юридичних осіб, причетних до російських кібератак, гібридних операцій і кампаній з дезінформації в Європі.
- До санкційного списку потрапили високопосадовці ГРУ, яких Лондон вважає причетними до координації російських кібер- та гібридних операцій. За даними британського уряду, підрозділ ГРУ №29155 співпрацював із компанією «Імпульс», залучаючи хакерів і фахівців із кібербезпеки з російських університетів та академій.
- Санкції також запроваджено проти осіб, пов'язаних із шкідливою програмою Lumma Stealer, яку використовували для масового викрадення конфіденційних даних.
- У британському уряді заявили, що отримані за допомогою цього інструменту облікові дані росія використовувала для кібершпигунства в інтересах кремля. Окремий пакет обмежень стосується десяти осіб, пов'язаних із прокремлівським проєктом «Рибарь», включно з керівниками та авторами контенту.
- За оцінкою Лондона, проєкт фінансується російською державою, поширює дезінформацію про Україну та втручається у виборчі процеси в європейських країнах, зокрема в Молдові та Вірменії.
- У британському уряді наголосили, що нові санкції спрямовані на протидію дедалі агресивнішим спробам росії дестабілізувати ситуацію в Європі.
- Одночасно Велика Британія та ЄС оголосили про перший спільний пакет кіберсанкцій, поклавши на росію відповідальність за кібератаку проти Польщі.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
