1. Україна атакувала логістичні центри Wildberries площею понад 1 млн кв. м, а 60% найбільших складів вже опинилися під ударами.
- За останні два тижні українські безпілотники атакували або намагалися атакувати логістичні центри Wildberries, на які припадає близько 60% площ найбільших складських комплексів компанії.
- Журналісти проаналізували 26 найбільших логістичних центрів Wildberries площею понад 15 тис. кв. м. Їхня сукупна площа становить 2,7 млн кв. м, що перевищує половину всієї складської інфраструктури маркетплейса (5,2 млн кв. м).
- За цей період 10 найбільших складів були безпосередньо уражені. Їхня загальна площа становить 1,023 млн кв. м. Частина об'єктів була повністю знищена, інші отримали серйозні пошкодження або припинили роботу. Ще три великі склади загальною площею 557 тис. кв. м також стали цілями атак, однак продовжили працювати.
- Таким чином, під ударами вже опинилися логістичні центри, що охоплюють близько 60% площ найбільших складів Wildberries.
- Найбільших пошкоджень зазнали логістичні комплекси в Електросталі (250 тис. кв. м), Новій Усмані (156 тис. кв. м), Котовську (108 тис. кв. м), Шушарах (106 тис. кв. м), Краснодарі (100 тис. кв. м), Невинномиську (94 тис. кв. м), Пензенській області (90 тис. кв. м), Сарапулі (53 тис. кв. м), Волгограді (48 тис. кв. м) та Уткіній Заводі (18 тис. кв. м).
- За оцінками, у європейській частині росії атаки вже охопили 64% площ великих логістичних центрів.
2. росія не змогла повністю відновити 18 із 26 НПЗ після ударів України.
- Українська кампанія ударів по російських нафтопереробних заводах продовжує завдавати довгострокових збитків паливній галузі.
- Станом на 27 липня росія не змогла повністю відновити 18 із 26 великих НПЗ, які зупиняли виробництво після атак українських безпілотників. До повноцінної роботи повернулися лише 8 заводів.
- Ще 11 НПЗ відновили виробництво лише частково, а 7 підприємств досі залишаються зупиненими.
- Серед заводів, що продовжують простоювати, — Киришський («КИНЕФ»), другий за потужністю НПЗ росії, а також Туапсинський, Сизранський, Куйбишевський і Новокуйбишевський НПЗ «роснєфті».
- Загалом, українські удари вже вивели з ладу понад 30% фактичних і понад 45% номінальних потужностей росії з переробки нафти.
- Аналіз супутникових знімків показує, що пошкодження на багатьох підприємствах залишаються помітними через тижні й навіть місяці після атак, що свідчить про серйозні труднощі з ремонтом і дефіцит необхідного обладнання.
- Нафтопереробна галузь забезпечує близько 12% усього промислового виробництва росії, тому повільне відновлення НПЗ посилює проблеми із забезпеченням внутрішнього ринку паливом, скорочує експортний потенціал та збільшує економічні втрати країни.
3. Найбільші металургійні компанії росії повідомили про обвал прибутків.
- російська металургія, на яку припадає близько 15% промислового виробництва країни, переживає найглибшу кризу за останні десятиліття. Причинами стали уповільнення економіки, західні санкції, високі кредитні ставки та різке падіння внутрішнього попиту.
- Найбільший виробник сталі в росії — НЛМК — за підсумками першого півріччя скоротив виручку на 12%, до 388 млрд рублів, а чистий прибуток обвалився більш ніж удвічі — з 45,6 млрд до 21 млрд рублів.
- «Сєвєрсталь» повідомила про дев'ятикратне падіння чистого прибутку — до 4,12 млрд рублів. Виручка компанії скоротилася на 14%, а показник EBITDA — майже вдвічі.
- Магнітогорський металургійний комбінат (ММК) завершив перше півріччя зі збитком 19,1 млрд рублів. Водночас виручка підприємства зменшилася на 10%.
- Внутрішній попит на сталь скорочується через стагнацію економіки, а експорт, який раніше підтримував галузь, страждає від санкцій, дорогого транспортування та зміцнення рубля.
- Фінансове становище компаній також стрімко погіршується. За перше півріччя «Сєвєрсталь» отримала 70,2 млрд рублів негативного грошового потоку, а НЛМК — 11 млрд рублів, що свідчить про значний дефіцит ліквідності.
- У 2026 році прибуток російських металургійних підприємств може впасти до найнижчого рівня за останні десятиліття.
4. «росатом» зірвав строки будівництва АЕС в Індії: вартість проєкту зросла на 55%.
- Вартість будівництва чотирьох енергоблоків російського проєкту на АЕС «Куданкулам» в Індії зросла на 55% після майже трирічної затримки реалізації.
- Оновлена вартість чотирьох реакторів потужністю по 1 ГВт становить 1,38 трлн індійських рупій (близько 14,4 млрд доларів). При цьому вартість будівництва 3-го та 4-го енергоблоків збільшилася на 73%, а 5-го та 6-го — на 40%.
- Однією з головних причин затримок стали наслідки війни, розв'язаної росією проти України, яка порушила постачання обладнання та графіки виконання робіт. І
- ндійська сторона також називає серед причин пандемію COVID-19, проблеми з логістикою, дефіцит окремих матеріалів і труднощі у підрядників.
- Перші два російські реактори на АЕС «Куданкулам» уже працюють, тоді як ще чотири залишаються на стадії будівництва.
- Якщо раніше Індія планувала завершити проєкт до 2027 року, то тепер введення всіх нових енергоблоків в експлуатацію очікується лише до березня 2030 року.
- Подорожчання проєкту призведе до зростання собівартості виробництва електроенергії, що ускладнить розвиток атомної енергетики на одному з найбільш чутливих до цін енергетичних ринків світу та стане черговим ударом по міжнародних позиціях «росатома».
5. росія почала імпортувати бензин із Марокко через дефіцит пального після ударів по НПЗ.
- росія вперше імпортувала морем близько 30 тис. тонн бензину А-92 із Марокко на тлі дефіциту пального, спричиненого атаками українських безпілотників на нафтопереробні заводи.
- Танкер під прапором Панами завантажив бензин у марокканському порту Танжер у середині липня, а зараз розвантажує паливо в російському арктичному порту Мурманськ. Постачальником вантажу є компанія «Лукойл».
- Раніше росія також почала імпортувати бензин морем з Індії, що є нетиповим для одного з найбільших світових виробників нафти.
- До початку липня виробництво бензину в росії скоротилося приблизно до 65% від середнього літнього попиту через зупинку низки великих НПЗ після українських ударів.
- Внаслідок цього росія, яка традиційно експортувала паливо, змушена дедалі активніше покривати внутрішній дефіцит за рахунок імпорту, що свідчить про поглиблення кризи в її нафтопереробній галузі.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
