Черговий тиждень – черговий важкий удар росії по Києву: коли протиповітряна оборона столиці залишилася без ракет-перехоплювачів, обстрілювати місто стає значно простіше. Наприкінці минулого тижня росія завдала другого й третього масованих ударів за останні 48 годин: у ніч з 31 липня на 1 серпня – 35 ракет (27 з них балістичні) і 185 ударних дронів. Наступної ночі – 133 ударні дрони та дрони-приманки, з яких Україна заявила про збиття 109.
Тобто, якщо не заглиблюватися, все виглядає непогано – доки не усвідомиш, що решта 24 дрони все-таки досягли цілі.
Нарешті президент Зеленський визнав те, що фахівцям було очевидно ще з серпня 2024 року: запаси вичерпані. Українські сили настільки бідні на ракети-перехоплювачі класу "земля-повітря", що з 27 балістичних ракет вдалося збити рівно одну.
Не дивно, що два тижні тому він розкритикував Іран – мовляв, Тегеран сам винен у тому, що став ціллю безглуздої й невдалої ізраїльсько-американсько-еміратської агресії.
Тим часом НАТО, як завжди, зайняте тим, що відводить погляд. Так, уже на п'ятому році війни російський дрон спокійно перетнув повітряний простір Румунії й майже двадцять хвилин кружляв над її територією, мабуть, встиг і перекурити, перш ніж повернутися в Україну, де його врешті збили. Чого насправді варта стаття 5 Північноатлантичного договору, судити важко: схоже, не більше, ніж табличка "Газонами не ходити" у парку, повному вандалів.
Не бажаючи бути лише боксерською грушею, український Генеральний штаб продовжив свою химерну економічну кампанію проти найбільшого онлайн-ритейлера росії – Wildberries. Склади компанії в Самарській і Владимирській областях бомбили так завзято, що по всій Україні із задоволенням розходяться відповідні відео: авжеж, це неодмінно завадить російським військовим замовляти нові шкарпетки, витрусить населення з апатії і, звісно ж, призведе до краху росії.
Достеменно так само, як усі подібні кампанії призводили до краху держав протягом усієї історії авіаційних воєн.
Дещо розумнішим виглядав удар по об'єктах, що дійсно живлять військову машину. Схиляюся до версії тих, хто вважає це випадковістю – мовляв, далекобійні дрони самі згадали, де лежать гроші, і вдарили по трьох нафтопереробних заводах у Башкортостані та Саратовській області. Буває. А ще краще – дісталося стратегічній авіабазі в Енгельсі, ймовірно, щоб нагадати пілотам Ту-95, що спокійний сон їм більше не по кишені.
Нарешті, у Чорному морі український флот дронів продовжує тішити результатами. Безпілотні надводні апарати потопили "Яніну" – підсанкційне вантажне судно російського "тіньового флоту", що належить дочірній структурі "Росатома", приблизно за 130 морських миль від Новоросійська. Дісталося також танкеру "Бурда" під ліберійським прапором, який перевозив сиру нафту неподалік Сочі.
Складається враження, що по-справжньому безпечно нині плавають хіба що виправдання некомпетентних західних політиків.
Щодо суходолу – про це детальніше нижче, але коротко: російський "весняно-літній наступ 2026 року" продовжує викликати неконтрольоване тремтіння в різноманітних інститутах, що консультують НАТО. На Харківщині – локальні прикордонні сутички й авіаудари; у районі Костянтинівки росіяни просочилися на відстань 4,5 км від Краматорська; усі російські штурми в районі Гуляйполя були відбиті. Що, звісно ж, аж ніяк не свідчить про те, що росія цілком спроможна от-от розпочати вторгнення в країну НАТО.
Передаю слово Дональду Гіллу.
Загальний огляд
Головна мета України – повернути всі свої території, але для цього необхідно послідовно руйнувати здатність росії воювати, одночасно зберігаючи власний бойовий потенціал. За словами Зеленського, з 2022 року загинули 50 тисяч українців і 400 тисяч отримали поранення, тоді як втрати росії становлять 700 тисяч убитих і 900 тисяч поранених. Для порівняння: ще у лютому президент називав цифру в 55 тисяч загиблих українців.
У перші роки війни на кожного українського загиблого чи пораненого припадало 2–3 такі ж втрати з боку росії. Нині це співвідношення зросло до 8:1. Частково це пояснюється зростанням російських втрат, але значною мірою тим, що Україна почала втрачати менше особового складу. Новий головнокомандувач не підтримує тактику "м'ясних штурмів", українська армія дедалі активніше використовує дрони для "зачистки" місцевості перед просуванням піхоти, а російські логістичні маршрути опиняються під дедалі більшим тиском – тож ця тенденція може або зберегтися, або навіть трохи покращитися.
Водночас росія приділяє все більше уваги українській логістиці, тож постачання ЗСУ також перебуває під зростаючим тиском. Мости, поїзди, електропідстанції, склади й автозаправні станції в прикордонних областях регулярно потрапляють під удари, що взимку може створити додаткові проблеми. Утім, Україні навряд чи загрожує той самий дефіцит пального, з яким уже зіткнулася росія.
Українська сторона групує власні удари: якщо в одному місті розташовані і нафтопереробний завод, і об'єкт Wildberries, удару зазнають обидва. росія ремонтує пошкоджені НПЗ, але не встигає за темпами руйнувань, тому перебої з пальним поступово зростатимуть. Так само продовжують горіти й склади.
Пермський нафтопереробний завод раніше переробляв 13 мільйонів метричних тонн нафти на рік – цього року показник напевно буде суттєво нижчим.
На багатьох ділянках фронту російські групи просочуються, а Україна – послідовно знищує групи, які просочилися. Саме по собі російське просочення – це погано, але доки такі групи не накопичуються у значній кількості, лінія фронту загалом залишається стабільною. росія продовжує повільно підповзати до Слов'янська. На Лиманському та Комарівському напрямках з'являються непрямі ознаки українського просування – про це свідчить те, що росія завдає ударів по територіях, які ще нещодавно сама контролювала.
Українські штурмові війська продовжують бойові дії, однак наразі не отримують поповнення, доки Генеральний штаб не завершить внутрішню перевірку. Шість полків укомплектовані за штатною чисельністю. 225-й та 425-й полки – за чисельністю особового складу вчетверо перевищують звичайний полк. Щодо 425-го полку триває розслідування через поводження з власними військовослужбовцями. 225-й полк також перебуває під слідством – за повідомленнями, через побиття бійців і погрози розстрілом тим, хто відступає.
Командна культура в українській армії, судячи з цих епізодів, перебуває в процесі помітної трансформації.
Харківщина
російські групи просочення просувалися на глибину до 11 км від лінії фронту, перш ніж їх було знищено. Їхнє просування свідчить про слабку дисципліну, проте й українська сторона наразі не тримає всю цю територію під щільним спостереженням.
Куп'янськ
З'явилося відео 13-ї бригади "Хартія", яка застосовує наземні дрони для постачання та евакуації поранених. Дрони обладнані динаміками й мікрофонами – оператори бачать поранених і можуть з ними спілкуватися. Якщо під час евакуації щось іде не за планом, апарат може зупинитися на проміжній позиції, аби бійці надали пораненому першу допомогу. Такі ж дрони доставляють припаси цивільним і вивозять їх із небезпечних районів. Рухаючись зі швидкістю 10-12 км/год, місія триває 3-4 години, а деякі – до 12 годин.
Лиман
У цьому секторі й далі зберігається відсутність відеофіксації – і це радше добре. Наступ 3-ї штурмової бригади на Нове розпочався два місяці тому: спершу було заглушено радіочастоти, після чого механізовані підрозділи висадили піхоту за 3 км у тилу російських позицій. Частину техніки уразили російські дрони на оптоволоконному керуванні, однак попри це кілька населених пунктів вдалося зачистити.
Місяць тому українські підрозділи перебували приблизно за 5 км від початкової точки наступу. У липні росія посилила обстріли – понад 200 авіаударів по цій ділянці. росія продовжує просочуватися в район Лиману та через річку Сіверський Донець поблизу Пришиба, проте ці спроби регулярно нейтралізують. Території за Пришибом у червні зазнали удару 450 авіабомб.
Головна проблема Лиманського напрямку – постачання, яке йде через річку. Понтонні переправи знищують мало не одразу після зведення.
Наземний дрон 66-ї бригади за допомогою камери заднього огляду в останню мить виявив і ухилився від російського ударного дрона – цей епізод зафіксував розвідувальний безпілотник.
Слов'янськ
Міст поблизу Слов'янська здебільшого зруйновано, і він більше не придатний для проїзду техніки, що ускладнить українську логістику. Ще два мости наразі залишаються цілими – принаймні поки що.
Позначки на карті: AFV hit – уражено бронемашину; Bridge destroyed – міст зруйновано.
Костянтинівка
Українські підрозділи зачистили лісовий масив на схід від міста, виявивши двох росіян, які відмовилися здаватися. "Сіра зона" продовжує розширюватися на північ і схід від Костянтинівки, водночас на захід від річки значну частину росіян уже вдалося зачистити.
У самому місті було захоплено в полон командира роти й головного сержанта 44-ї бригади України. 425-й полк отримав дані про їхнє місцеперебування й провів операцію: четверо росіян було вбито, одного взято в полон, а обох українських полонених звільнили. Група одразу відійшла з позиції, яку росіяни невдовзі після цього обстріляли.
41-ша бригада направила в місто бронемашину MaxxPro. Дорогою туди її двічі уразили дрони, пошкодивши радіатор і колесо, однак екіпаж продовжив рух. Уже в місті машина забрала поранених бійців 425-го полку та цивільних – серед них літню жінку, яку довезли до точки евакуації на тачці, і чотирирічну дитину. Загалом евакуювали дев'ять осіб; на зворотному шляху ще два дрони пошкодили колеса машини.
Добропілля
У самому Добропіллі виявили п'ятьох росіян, ще кількох – у Ганнівці; обидві групи зачищали. російський диверсант встиг підняти прапор у Водянському. Добропілля продовжує зазнавати ударів у звичній для росії манері.
Оприлюднене 27-хвилинне відео показує роботу української дронової команди в Добропіллі. Оскільки росія утримує перевагу в дронах, наземні безпілотники там регулярно знищують, тож припаси доводиться носити вручну: двоє бійців тягнуть візок з вантажем, третій стежить за небом. За день вони встигають зробити три такі рейси, і до настання сутінків мають повернутися в укриття – саме тоді прилітають керовані авіабомби. Одна з таких бомб влучила по позиції вже за тиждень після від'їзду журналіста.
Один із пілотів дронів сказав: "Чому всі думають, що війна закінчиться? А коли вона взагалі припинялася? Просто в певний період вона нас не зачіпала. Війна з росією триває сотні років. І вона ніколи не закінчиться. Вони ніколи не перестануть прагнути захопити нашу землю, нашу територію. Бо це росія. Це держава-окупант, яка хоче захоплювати території за будь-яких обставин. Можливо, з часом війна трохи зміниться, але вона все одно триватиме".
Комар
Характер російських бомбардувань свідчить, що Україна звільнила значно більше території, ніж це офіційно визнано. Українські війська методично просуваються вперед, однак головне – вони знищують російських військових, а росії дедалі важче поповнювати втрати, оскільки дрони систематично уражають вантажівки та будь-який рух техніки в напрямку лінії фронту.
Гуляйполе
Два тижні тому 225-й штурмовий полк узяв у полон 64 російських військових у селах Тернувате, Косівцеве, Різдвянка, Воздвижівка та Верхня Терса. Ще 144 російських військових, які відмовилися здатися, було знищено.
Херсонщина
Українські вертолітні екіпажі збили 14 російських дронів у Херсонській області.
Окуповані території
Українські сили завдали ударів по двох базах відпочинку на узбережжі Азовського моря, якими користувалися окупаційні війська. Серед загиблих – керівник Головного радіочастотного центру, підрозділу радіоелектронної розвідки.
Кількість знищених російських вантажівок: лютий – 6; березень – 13; квітень – 33; травень – 214; червень – 586; липень – 656.
росія перекинула значні сили для захисту транспортних маршрутів, проте кількість підтверджених відеозаписами знищень, яку відстежує Молін, і далі зростає.
Попри зростання втрат вантажівок, ситуація в Криму, за наявними даними, дещо покращилася завдяки мобільним вогневим групам.
29 липня: уражено 10 електропідстанцій у Криму, Херсонській та Луганській областях.
Відео тривалістю 3 хв 36 с фіксує ураження військово-морської бази в Криму, п'яти систем ППО та радіолокаційних станцій, а також складу "Шахедів". На Чорному та Азовському морях уражено чотири танкери.
Удару зазнав 475-й окремий центр радіоелектронної боротьби на південь від Севастополя, а також засоби ППО за 4 км на схід від нього.
У низці населених пунктів на півночі Криму понад два тижні немає електрики й водопостачання. У кожному муніципалітеті трапляються багатогодинні позапланові відключення. В Ялті вода подається лише три години на добу, решту часу її розвозять цистернами. Нічна супутникова засвітка впала до 20% від звичного рівня. Значна частина російських колоністів виїхала; з довоєнного населення у 2,5 млн осіб 1,4 млн упродовж одного тижня лишалися без електрики. Місцеві намагаються роздобути генератори, сонячні панелі та перетворювачі напруги; дехто їздить через Керченський міст по бензин для генераторів, хоча п'ять годин роботи генератора обходяться у 20 доларів на пальне – суму, яку багато хто вважає надмірною. Полиці супермаркетів залишаються погано заповненими. Частина мешканців розмірковує про виїзд, але не визначилася з напрямком; більшість усе ж лишається. На цьому тлі один із розкішних приморських курортів і далі влаштовує гучні вечірки.
Підрозділи спецпризначення ВМС України евакуювали з окупованих територій десятки цивільних, поранених і військовослужбовців. Минулого вересня евакуювали чотирьох військових, які переховувалися три роки, та медичну працівницю лікарні, що їм допомагала. Минулого жовтня в межах однієї операції евакуювали двох військовослужбовців, яких утримували в різних місцях позбавлення волі поблизу Луганська. Минулого квітня в Запорізькій області, перетнувши Дніпро, врятували цивільну особу, яку катували й тримали під наглядом. А минулого тижня евакуювали двох членів родини українського офіцера, за якими стежила ФСБ і в оселі яких провели обшук – у спробі вплинути на самого офіцера.
росія
росія більше не спроможна утримувати суцільну лінію ("стіну") ППО вздовж кордону з Україною і натомість прикриває лише окремі міста. Перекидання російських засобів ППО в район Керченського мосту й далі обертається для них смертельною пасткою.
Якщо зосередитися на Криму – на картах РЛС, С-300/400 і "Панцирів" – видно, що позиції ППО не мають достатньої глибини ешелонування: окремі РЛС і комплекси можуть маскуватися рельєфом півострова, а піхотного прикриття з дронами-перехоплювачами вони практично не мають. Українські дрони все ж збивають, але росія продовжує втрачати компоненти ППО, і дедалі більше українських дронів долітають до цілей, узагалі не зустрічаючи протидії. Крим лишається пасткою для російської протиповітряної оборони.
Раніше Україна намагалася викликати масштабні пожежі на нафтопереробних заводах.Тепер Україна консультується з американськими та французькими фахівцями, щоб визначити найкритичніші вузли заводів – ті, ремонт яких потребує найбільше часу. Саме по них повторно завдають ударів під час відновлення. Україні також надають рекомендації щодо подолання систем ППО.
Удару зазнали склад Wildberries і нафтопереробний завод у Рязані – снаряди калібру 30 мм від "Панцирів" мали кудись впасти. Уражено групу з трьох нафтопереробних заводів у Башкортостані — "Башнефть", Уфимський і "Новойл". Тюменський НПЗ зупинив роботу після удару два тижні тому. Завдано удару з обмеженими наслідками по резервуарах для зберігання пального на заводі "Пріоритет", які використовуються як державний стратегічний резерв. Уражено нафтовий термінал порту Тамань. Завдано ударів по Пермському та Волгоградському НПЗ. Уражено нафтосховища термінала "Таманьнафтогаз" на південний схід від Керченського мосту.
Наслідки удару по одному із суден в Азовському морі. Два українські морські дрони потопили вантажне судно в Чорному морі за 200 км на захід від Новоросійська; усіх 17 членів екіпажу врятували.
Ще один приклад нерівності сил за відсутності дієвих правил: один із продавців розповідає, що Wildberries обіцяла безкоштовне перевезення товарів між складами. Насправді частину продавців узагалі не пускали забирати власні товари зі складів, з інших стягували до 40% вартості товару за право його забрати. Незадовго до початку ударів Wildberries заявила, що не нестиме відповідальності за пошкоджені товари. Згодом компанія пообіцяла компенсувати продавцям збитки, проте ті отримали лише незначну частку реальної вартості. Було обіцяно піврічну відстрочку кредитних виплат, а фактично надано лише тримісячну.
Працівники складів кажуть, що роботи для них майже немає, а отже, немає й зарплати: вантажівки з товаром не приїжджають, бо продавці більше не хочуть відправляти товари на склади Wildberries. Компанія розгорнула медійну кампанію з тезою, що державі варто допомогти працівникам. Оскільки серед співвласників компанії є урядовці, багато хто очікує, що держава зрештою врятує ритейлера.
27 липня удару зазнали склад Wildberries у Коледіно за 40 кілометрів від центру Москви та ще один, не пов'язаний з компанією склад за 5 кілометрів від нього. 29 липня було знищено об'єкт у Рязані, 30 липня – у Пермі, Пензі та Сарапулі. Удар по Зеленодольську, судячи з усього, влучив у проміжок між двома будівлями, тож склад Ozon за 450 метрів на північ також залишився неушкодженим. 31 липня удару зазнав Волгоград, 2 серпня – Новосємейкіне.
За 12 днів ударів, станом на 30 липня, сукупна площа знищених складів дорівнює приблизно 144 футбольним полям або, за іншим підрахунком у джерелі, 192 полям для американського футболу. Wildberries шукає складські площі в Казахстані, однак вакантність там становить лише 5,8%, а по всій країні в кількох містах сумарно доступно не більш як 130 тисяч квадратних метрів площі. У компанії було кілька складів понад 100 тисяч квадратних метрів кожен, а один сягав 160 тисяч. Власники складських приміщень у росії неохоче здають площі в оренду, тож Wildberries змушена перерозподіляти товарні запаси в межах наявної мережі. Загалом компанія втратила 20% своїх складських площ.
Статистика СБС за липень 2026 року: уражено 53 755 цілей, з них 20 966 знищено; здійснено 128 254 ударні та 102 589 розвідувальних вильотів; уражено 11 609 російських військових, з них 5483 убито і 6126 поранено. Наведена статистика стосується лише одного підрозділу (СБС) за липень 2026 року і не враховує дрони інших з'єднань, приданих корпусам і бригадам. Об'єкт визнають знищеним лише за наявності відеофіксації з розвідувального або іншого ударного дрона в тому ж районі. Протягом місяця було атаковано майже 15 896 укриттів і бліндажів без попереднього знання про те, що в них перебуває, а також 3087 антен на полі бою – це майже сотня щодня. Жодна з підстанцій у Криму не була занесена до списку знищених, хоча багато з них фактично припинили роботу: наступні ударні дрони фіксували вже завдані пошкодження, проте частина обладнання підстанцій залишилася неушкодженою, тож формального підтвердження знищення не було.
На висоті 4300 метрів було збито ударно-розвідувальний дрон "Форпост" – лише шостий такий апарат, знищений за час війни; він здатен нести керовану лазером авіабомбу вагою 20 кілограмів.
За повідомленнями, десятки тисяч фермерських господарств у росії опинилися під загрозою банкрутства.
російське командування обмежує видачу пального для транспорту нормою 20 літрів на добу, і отримати його можна лише за наявності військового номерного знака. До 90% логістичного транспорту на передовій – приватні автомобілі, куплені й утримувані самими солдатами або волонтерами. Неякісне пальне через фальсифікацію та забруднення призводить до виходу двигунів з ладу. російська техніка глохне або зупиняється просто в бою через брак чи неякісність палива, а сам дефіцит б'є по забезпеченню підрозділів і по генераторах, які живлять засоби зв'язку, освітлення, зарядку акумуляторів дронів, бензопили, комп'ютери та іншу апаратуру.
Через нестачу пального солдати втратили можливість перепродувати його цивільним за завищеними цінами – навпаки, тепер їм самим доводиться купувати пальне в цивільних за завищеною ціною. Поповнення запасів вимагає поїздок углиб росії, щоб привезти каністри вантажівкою. Один із солдатів раніше витрачав на логістичні потреби 639 доларів на місяць, а тепер – 895 доларів, що становить 40% його грошового забезпечення. Генератори військові теж купують за власний кошт, але свідомо не реєструють їх, як і автомобілі, як військове майно: попри те що реєстрація відкрила б доступ до пального за нормою, вона ж дає командуванню право конфіскувати техніку й передати її в інший підрозділ.
Центральний банк росії продовжує друкувати гроші й спрямовувати їх державним банкам, які на ці кошти купують облігації, фінансуючи війну. У червні та липні росія була змушена скасувати три аукціони з розміщення державних облігацій – покупців не знайшлося навіть за високої відсоткової ставки. Дефіцит бюджету продовжує зростати, водночас Центробанк знизив ключову ставку на чверть відсоткового пункту.
У травні Бельгія відмовила державному російському банку ВТБ у розблокуванні доступу до рахунків клієнтів, водночас заявивши про намір і надалі захищати інтереси цих клієнтів – зокрема протидіяти пропозиціям про повну конфіскацію коштів на потреби оборони України. Між серединою травня та липнем ВТБ почав заморожувати рахунки російських компаній у своєму шанхайському офісі, який використовували для переказів між росією та Китаєм. Компаніям довелося проводити платежі через інші російські банки, які стягували 4,5-4,9%. Найбагатші російські бізнесмени виводять капітал з активів у росії в криптовалюту, закордонну нерухомість і приватні фонди. російський фондовий ринок втратив 30% вартості й перебуває нині на рівні 2016 року.
Дрон влучив у сховище протитанкових мін у Бєлгородській області.
У керівника російської компанії – виробника дронів тричі вистрілили, але він вижив.
Щонайменше 10 автозаправних станцій у Бєлгороді зазнали ударів: це не лише залишає цивільне населення без пального, а й ускладнює купівлю пального для автомобілів і генераторів, за які заплатили самі військові.
Кількість російських авіаударів дещо зросла загалом, проте у районі Гуляйполя, навпаки, знизилася – там наступальний потенціал росії за цей період ослаб.
