Він пиляв нігті пилочкою і голився двічі на день.
Костюми Леоніду Макаровичу шили на спеціальній фабриці, і він їздив на примірку 12 разів.
Кравчук став президентом. Мій товариш, Віктор Сергійович Небоженко, став його радником...
- Нікому не було зрозуміло, що треба робить, - розказував Віктор Сергійович... В Кравчука в кабінеті лежала дерев'яна булава, і більше не було нічого. Час від часу Кравчук брав булаву в руки і дивився на себе в дзеркало...
- Ісконний гетьман, - казав Віктор Сергійович...
Віктор Сергійович каже: ми їли на нарадах соєві цукерки і пили чай з турецького мусорного пилу... - Навіть вкрасти нічого не могли, бо не було де, і не знали як...
Але Кравчук був хитрий! Єльцин і Шушкевич боялися повного розвалу. Вони хотіли зберегти якийсь рудимент Союзу. І для РФ це було принципово імперськи.
Але Кравчук сказав: "Хуй вам!" Давай, досвідання!
Леонід Макарович розказував: я думав, мене вб'ють... - Десь на виході, в коридорі, або в літаку... КГБ ще було скрізь... Навіть пілоти державного борта були агентами КДБ.
Потім якось Кравчук, в офісі Юлі на Турівській, розповідав мені, що він вийшов з лав комуністичної партії 19 серпня...
- Ага, кажу! - Вийшов 19-го, але повідомив про це 23-го...
- Не пизди, малий, - казав мені перший президент України...
- У вас є "кравчучка"? - діставав я Леоніда Макаровича далі...
- Є, казав Кравчук... Але в мене - "Гуччі"
"Кравчук проходить між краплями дощу"... Був такий жарт...
Кравчук був комуністом. Але Кравчук був українцем.
- А як би ви зробили на місці Кравчука? До яких мудрих дій ви би вдалися! Та ви б просто всралися, та й усе...
Буває таке, що засинаєш ти вірним сином партії Леніна. А прокидаєшся українським буржуазним націоналістом. Буває. І це не сарказм.
Зрештою, Кравчук народився в Царстві Польському. А "УПА зродилась на Волині"...
Дзвонить мені прес-секретар відомого політика: "Кравчук помер, напиши кілька теплих слів"...
Пишу...
- Відбій, не помер, сорі!
Минув рік. - Кравчук помер!
- Так знайди те, що я писав минулого року (ми, райтери, люди цинічні)...
- Ні, не помер, в лікарню забрали...
Минув ще рік...
- Слухай, таке діло...
- Та, він, блядь, колись таки помре, чи ні?
Кравчук таки помер зрештою. Але він не помер зовсім, як стиль. Леонід Макарович був дуже на часі. Він був хороший і мудрий. Не без гріха. Кравчук був державний Муж! Державність - це вроджене, як не дивно. Або є, або нема!
З Днем незалежності, дорогий Леоніде Макаровичу! Ви до цього причетні!
Його думи нехитрі
додумають внуки,
і з очей ще віки пломенітимуть в них
його пристрасть і гнів,
його радощі й муки,
що, вмираючи,
він передав для живих
Я історик, я намагаюся думати історично. Це не просто. Все це наша історія... Я люблю Бажана, Тичину і Смолича. Не всі - Стус. Не всі святі, не всі закляті. Таке життя...
В сучасній Україні всього троє святих... Тарас Прохасько, Іздрик та Мох. І то, Мох - тільки з похмілля... Що цікаво: майже всі з Станіславова
