1. Українські безпілотники та ракети в ніч на 15 вересня атакували низку промислових об’єктів у росії.
- У Сизрані після атаки українських БПЛА загорівся нафтопереробний завод «Роснефти». Потужність підприємства становить близько 8,5 млн тонн нафти на рік. За повідомленнями з місця події, після вибухів на території НПЗ виникла пожежа.
- У Волгоградській області вибухи пролунали біля «Себряковцементу» в Михайловці — одного з найбільших цементних підприємств росії. У Таганрозі під час масованої повітряної атаки повідомлялося про ракетний удар по району Таганрозького авіаційного науково-технічного комплексу імені Бериева. Підприємство займається розробкою та ремонтом авіаційної техніки, зокрема військових літаків.
2. Половина з шести найбільших російських НПЗ, які виробляють дизельне паливо, у вересні різко скоротила або повністю зупинила виробництво після ударів безпілотників.
- Йдеться про Омський НПЗ, «Кириші», «ТАНЕКО», Волгоградський НПЗ, НОРСІ та Пермський НПЗ. Разом вони забезпечують близько половини виробництва дизельного палива в росії.
- За даними джерел, «Кириші» повністю зупинилися, а Волгоградський НПЗ і НОРСІ працюють приблизно на чверть номінальної потужності. Таким чином, виробництво дизеля на цих підприємствах впало у кілька разів. «ТАНЕКО» також зазнав атаки українських БПЛА у неділю, але масштаби пошкоджень поки оцінити неможливо. Масштаб проблеми посилюється частими ударами по російських НПЗ.
- За даними Міжнародного енергетичного агентства, у січні–серпні 2026 року в середньому кожні три дні один російський НПЗ зазнавав атаки. Скорочення переробки вже позначається на експорті.
- У червні, до запровадження обмежень на вивезення палива, росія експортувала менш як 1 млн тонн дизельного палива, тоді як експорт дизеля та газойлю разом становив близько 1,8 млн тонн.
- Роком раніше росія щомісяця продавала за кордон близько 2,5 млн тонн дизеля, або 3,3–3,4 млн тонн разом із газойлем нижчої якості.
3. російська нафтова галузь у серпні 2026 року видобувала майже на 3 млн барелів на добу менше, ніж на початку 2022 року.
- За даними Міжнародного енергетичного агентства, видобуток становив 8,36 млн барелів на добу проти понад 11 млн на початку повномасштабної війни.
- За нинішніх цін на нафту такий розрив потенційно означає близько $100 млрд недоотриманої виручки на рік. Оцінки різних організацій при цьому суттєво відрізняються. ОПЕК оцінила серпневий видобуток росії у 8,718 млн барелів на добу — приблизно на 400 тис. барелів більше, ніж МЕА.
- Навіть за оцінкою ОПЕК росія видобуває приблизно на 1,5 млн барелів на добу менше за свою квоту в рамках ОПЕК+. Ще сильніше проблеми видно в нафтопереробці. За розрахунками на основі даних МЕА, після врахування експорту на російські НПЗ у серпні припадало близько 2 млн барелів на добу.
- Це більш ніж удвічі менше за квітневий рівень у 5,2 млн барелів, коли українські удари по нафтопереробній інфраструктурі лише набирали масштаб.
- Падіння переробки вже створює проблеми на внутрішньому ринку росії: скорочується виробництво бензину й дизеля, виникає дефіцит пального та зростають черги на АЗС.
- Одночасно менші обсяги видобутку й експорту скорочують потенційні нафтові доходи російського бюджету.
- російська нафтова галузь одночасно втрачає видобуток, переробні потужності та частину експортних можливостей, що посилює тиск і на паливний ринок, і на державні фінанси.
4. За чверть століття правління путіна російська економіка втратила через відтік капіталу суму, що перевищує річний ВВП країни.
- За підрахунками близького до уряду Центру макроекономічного аналізу та прогнозування (ЦМАКП), у 2001–2025 роках накопичений відтік із реального сектору перевищив 110% ВВП, а загалом з економіки — 130% ВВП.
- Останні три десятиліття росія щороку виводила за кордон у середньому 4–5% ВВП. За останні 10 років реальний сектор втрачав близько 3% ВВП щороку.
- Найбільший відтік зафіксували у 2022 році — понад 12% ВВП. Після початку повномасштабної війни західні компанії залишали російський ринок, а сотні тисяч людей виїхали з країни, вивозячи заощадження та кошти від продажу активів. Понад 10% ВВП росія втратила через відтік капіталу у 2014 році після анексії Криму та запровадження першої масштабної хвилі західних санкцій.
- Масштаб проблеми значно перевищує показники більшості країн із порівнянним рівнем доходів. Угорщина, Словаччина та Таїланд мають чистий відтік менш як 1% ВВП на рік, а Аргентина та ПАР — менш як 0,5%. Болгарія, Польща, Єгипет, Індія та Бразилія, навпаки, мають чистий приплив капіталу.
- Після початку війни російський Центробанк засекретив статистику щодо виведення капіталу приватним сектором. За його історичними даними, лише у 2001–2021 роках із росії було виведено $780,8 млрд. Це приблизно у 1,5 раза більше за нинішній річний обсяг федерального бюджету росії у 44 трлн рублів і перевищує її золотовалютні резерви, які на 1 вересня становили $769 млрд.
- За даними ЦБ, у 1994–2021 роках сукупний відтік капіталу з росії сягнув $907,4 млрд. Масштабний і хронічний вивід грошей за кордон свідчить про тривалу втрату російською економікою внутрішніх ресурсів для інвестицій та розвитку.
5. російський «Норнікель» веде переговори з китайською North Copper Co. про переробку міді, оскільки через західні технологічні санкції модернізація власних потужностей у росії стала значно дорожчою.
- North Copper має адаптувати підприємство в Хоумі провінції Шаньсі для переробки сировини «Норнікелю». Російський мідний концентрат містить більше нікелю, ніж сировина, яку зазвичай переробляють у Китаї, тому китайській компанії може знадобитися встановити окрему піч для відновлення мідно-нікелевого штейна.
- Така модернізація може тривати до двох років. «Норнікель» спочатку планував побудувати власний мідеплавильний завод у китайському Фанченгані. Проєкт відклали після того, як наприкінці 2025 року партнер компанії вийшов із нього.
- Перенесення переробки до Китаю також має знизити витрати «Норнікелю», оскільки основні клієнти компанії розташовані саме там. Доступ росії до обладнання та технологій із Європи, США та Японії після початку повномасштабної війни був обмежений санкціями, що зробило аналогічні проєкти всередині країни значно дорожчими.
- Переговори з North Copper поки не завершені: сторони ще узгоджують технічні параметри, а обов'язкової угоди не підписано.
6. США запровадили додаткові санкції проти російського банку ВТБ, звинувативши його у сприянні Ірану в обході американських обмежень. Про це повідомило Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Мінфіну США.
- ВТБ уже перебуває під санкціями США через роботу в російському фінансовому секторі, однак тепер банк внесли і до санкційного списку, пов’язаного з Іраном. За даними американських чиновників, ВТБ надавав клірингові рахунки Центральному банку Ірану та низці підсанкційних іранських банків, що дозволяло проводити розрахунки та конвертувати іранські ріали в російські рублі.
- ВТБ також допомагав переводити мільярди доларів заморожених іранських активів і розширював свою присутність в Ірані. ВТБ є другим за розміром банком росії. США також сигналізують іноземним компаніям, що співпраця з банком, який допомагає Ірану обходити санкції, може створити для них ризик вторинних обмежень.
- Нові санкції посилюють ризики для міжнародних операцій ВТБ. Американські органи тепер оцінюватимуть не лише формальних учасників угод, а й те, хто фактично контролює активи та отримує від них вигоду. Це ускладнює використання номінальних власників і посередників для обходу обмежень.
7. Люксембург розпочав розслідування щодо колишніх керівників «Газпромбанку Люксембург» через можливий обхід санкцій ЄС та інсайдерську торгівлю.
- Міністерство фінансів країни передало інформацію до прокуратури. Йдеться про чотирьох колишніх керівників «Газпромбанку Люксембург» — останнього великого російського банку, який працював у Європі. Вони могли скористатися хаосом після запровадження санкцій проти росії у 2022 році для заробітку на операціях з облігаціями «Газпрому».
- Вони скуповували облігації «Газпрому» за заниженими цінами, а потім обмінювали їх на нові облігації, випущені в росії, які торгувалися за повною вартістю.
- За документами, з якими ознайомилася FT, такі операції могли принести їм чистий прибуток понад €9 млн. Міністр фінансів Люксембургу Жиль Рот повідомив депутатам парламентського комітету, що передав ці звинувачення до прокуратури.
- Розслідування має встановити, чи були порушені санкційні правила та чи використовувалася під час операцій інсайдерська інформація.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
