Чергове опитання показало, що в разі виборів до Верховної Ради найбільшу кількість голосів взяла б Європейська Солідарність Петра Порошенка. За ним - гіпотетична "партія Валерія Залужного". Гіпотетична, бо такої партії наразі не існує.
З президентським рейтингом все інакше, там лідірує Володимир Зеленський. Я свідомо не називають конкретні цифри, позаяк маю на увазі не тільки рейтинг від "Active Group", а взагалі рейтинги, що виходили останнім часом. Результати в них плюс-мінус схожі, тому вони явно заслуговують на довіру.
Якщо дочитавши сюди ви почали лементувати, що "буває брехня, велика брехня і статистика" і " якщо рейтинг ЗЕ не 3% це всеукраїнська ганьба" - далі можете не читати, на мережі достатьно майданчиків де думають не головним мозком, а спинним. Я пропоную аналізувати реальність, а не пестити наші фантазії.
Реальність - от така. Про що вона свідчить?
Як на мене - про суттєвий перелом у свідомості громадян. Пересічний українець все ще добряче підтримує Зеленського (факт), проте у Верховній Раді більшість віддати готовий партії Петра Порошенка та новим обличчям з військовими досягненнями, в особі гіпотетичної "партії Залужного".
Отут треба пригадати, що Україна насправді - парламентсько-президентська країна.
За Конституцією виконавчу владу ділять між собою президент і прем'єр, якого призначає Верховна рада. Закони за якими діє уряд приймає Верховна Рада. Парламент насправді має до біса важелів аби впливати на президента і на уряд, та аби примушувати їх себе чути. Наразі Верховна рада цього не робить, бо у ВР монобільшість президента, а прем'єр у нас - непомітна сіренька особа, яка слухняно виконує волю Банкової.
А уявіть навпаки. Уявіть, що у Верховній Раді в нас коаліція опозиційних партій, яка обирає відповідний уряд? І уявіть що лідер опозиції це особа рівня Петра Порошенка? Очевидно, тоді президенту залишиться те, що зазначено по Конституції - силовий блок та зовнішня політика. З поправкою, що міністрів МЗС та силовиків так само призначає Верховна Рада.
Очевидно, такий розклад президенту зв'яже руки і примусить чинити так, як вимагатиме парламент. А якщо Верховна Рада ще й настворює слідчих комісій, які займуться бурною діяльністю оточення Зеленського, справи його стануть кислими взагалі.
Це все очевидно.
Чому українці готові обирати Верховну Раду аж так радикально? Це також очевидно, витівки зеленої влади більшість українців дістали вже до краю.
Але чому ж тоді впродобання українців ще й досі ставлять Зеленського на перше місце? Отут, я вважаю, сходяться два фактори. Постійно виникає плутанина між підтримкою Володимира Зеленського особисто, та підтримкою президента України під час війни. Очевидно, для багатьох українців ці поняття - тотожні.
І ще. Стараннями Подоляка, Петрова, Зарівної та інших диригентів мономарафону та зелених ботів на соцмережах, Зеленському створено образ такого собі "везучого хлопця", який ганяє по світу, вибиває гроші та зброю для України і якому все вдається. Ну там, британці мільярди євро дають, Трамп щойно вибори програв - фартовий у нас президент, мовляв!
Механізм простий, будь-який успіх влади на зовнішній арені записується в заслуги Зеленському. Байдуже, що вдало склалася політична коньюктура, що цілі лідерів Європи і наші збіглися (на щастя), що Захід слухає не тільки українську владу а й українську опозицію (послідовних державників), тощо. Все це записується в заслуги президенту.
Панове, це реальність, яку марно заперечувати. Але. Ця реальність забезпечуються потужною багаторівневою медіа-машиною влади, яка фінансується за державний кошт. Коли Верховна Рада контролюватиме уряд, зламати цю медіа-машину стане справою тенхіки. А коли замість мономарафону у ЗМІ повернеться дискусія, обов'язково пролунає класичне: "Король-то голий!"
І так. Це я описав гірший сценарій. Бо за тим самим опитуванням "Active Group" в другому турі Зеленський гарантовано програє Валерію Залужному
