1. Українські дрони атакували порт Усть-Луга на Балтійському морі: виникла масштабна пожежа, ймовірно, пошкоджені танкери.
- У ніч на 11 листопада українські безпілотники атакували російський порт Усть-Луга в Ленінградській області. Після ударів на території портової інфраструктури виникла пожежа. Супутниковий сервіс NASA FIRMS зафіксував кілька осередків теплових аномалій безпосередньо в порту та в акваторії.
- Усть-Луга — один із найбільших російських портів на Балтійському морі та важливий вузол експорту сирої нафти, нафтопродуктів, зерна й інших вантажів. Через нього росія також вивозить нафту з використанням суден тіньового флоту. Порт перебуває під санкціями ЄС, США, Великої Британії, Канади та Швейцарії.
- Ураження портової інфраструктури може створити додаткові перешкоди для російського нафтового експорту та відвантаження інших товарів через Балтійське море.
2. Дефіцит бюджету росії перевищив 5,2 трлн рублів, попри рекордні ціни на нафту.
- За підсумками січня–жовтня 2026 року дефіцит федерального бюджету росії зріс до 5,23 трлн рублів ($63 млрд), або 2,3% ВВП. Лише за жовтень він збільшився ще на 48 млрд рублів, свідчать дані Мінфіну. Витрати рф продовжують випереджати зростання доходів, а подорожчання російської нафти не змогло виправити ситуацію.
- Порівняно з аналогічним періодом минулого року дефіцит збільшився на третину, або на 1,29 трлн рублів. Його поточний обсяг майже в півтора раза перевищує початковий річний план у 3,6 трлн рублів. За прогнозом, за підсумками 2026 року бюджетна діра сягне 7,3 трлн рублів, або 3,2% ВВП.
- Нафтогазові доходи за десять місяців скоротилися на 14,1% у річному вимірі. Водночас надходження від несировинних секторів зросли на 19%, однак цього недостатньо, щоб компенсувати падіння доходів від енергоресурсів і стрімке збільшення державних витрат. За січень–жовтень бюджетні видатки зросли на 13,4% — до 38,4 трлн рублів.
- Війна проти України та фінансування військової економіки залишаються одним із головних чинників тиску на державні фінанси. За оцінками, витрати на національну оборону цього року можуть становити близько 17 трлн рублів замість закладених у бюджеті 12,9 трлн.
- У проєкті бюджету на 2027 рік на військові потреби передбачено вже 17,1 трлн рублів, а загалом на три роки — близько 50 трлн. кремль продовжує нарощувати військові зобов’язання, звужуючи можливості фінансувати інші напрями та стримувати бюджетний дефіцит.
3. Морський експорт російської нафти впав до тритижневого мінімуму через перебої в портах і атаки України.
- Морські поставки російської нафти скорочуються через перебої з відвантаженням у ключових експортних портах і атаки України на нафтову інфраструктуру. За чотири тижні до 8 листопада середній обсяг експорту знизився до 3,63 млн барелів на добу — на 40 тис. барелів менше, ніж за попередній чотиритижневий період.
- Найпомітніші перебої зафіксували в тихоокеанському порту Козьміно. Минулого тижня протягом кількох днів там не завантажували нафту, ймовірно, через ремонтні роботи.
- Додаткові проблеми створюють атаки України на нафтотранспортну інфраструктуру. 2 листопада український безпілотник уразив нафтоперекачувальну станцію в Самарі — важливий вузол системи трубопроводів, через який нафту із Західного Сибіру та Казахстану транспортують до Новоросійська на Чорному морі й Усть-Луги на Балтійському морі.
- Україна також відновила інтенсивні атаки на російські НПЗ після майже двотижневої паузи. Від початку листопада було атаковано шість заводів із сукупною потужністю переробки 1,7 млн барелів на добу. За тиждень до 8 листопада російську нафту завантажили на 28 танкерів загальним обсягом 23,6 млн барелів. Тижнем раніше 39 суден вивезли 28,53 млн барелів. Середньодобові поставки за останній тиждень скоротилися приблизно на 700 тис. барелів — до 3,37 млн барелів, найнижчого рівня за три тижні.
- Перебої в роботі портів, нафтопроводів і НПЗ обмежують можливості росії вивозити нафту та отримувати валютну виручку.
4. Останній танкер із російським дизелем, який прямував до США, змінив курс за 400 миль від Нью-Йорка.
- Танкер Agioi Fanendes із партією російського дизельного пального розвернувся приблизно за 400 морських миль (740 км) від Нью-Йорка та почав віддалятися від східного узбережжя США. Судно перевозить близько 40 тис. тонн дизеля з наднизьким вмістом сірки — майже 300 тис. барелів.
- Танкер вийшов із російського порту Приморськ наприкінці жовтня та спочатку вказував Нью-Йорк як пункт призначення. Однак згодом змінив сигнал на «за вказівкою» і з 9 листопада рухається повільно, змінюючи курс.
- Керівна компанія Eastern Mediterranean Maritime Ltd. повідомила, що порт розвантаження досі не визначений. Agioi Fanendes став третім танкером із російським дизелем, який змінив маршрут після того, як спочатку прямував до США.
- Раніше судна Talisman і Leruo також відмовилися від американського напрямку: одне попрямувало до Середземного моря, інше — до Бразилії. За даними відстеження суден, жодна з цих партій російського дизеля поки не прибула до США. Поставки були частиною домовленостей Дональда Трампа та путіна щодо постачання російського дизеля на американський і світові ринки.
- Для реалізації плану Мінфін США видав тимчасовий дозвіл на окремі операції з російським пальним. Однак приймання таких вантажів залишається юридично ризикованим: губернатор Нью-Джерсі Мікі Шеррілл попередила портових операторів про можливу цивільну та кримінальну відповідальність за розвантаження російського пального.
- Американські сенатори від обох партій також заявили про законодавчі обмеження на імпорт російських енергоносіїв. Адміністрація Трампа розраховувала використати російський дизель для збільшення пропозиції пального на американському ринку. Водночас покупці не поспішають приймати вантажі через правову невизначеність і ризик санкційних та репутаційних наслідків.
- Домовленості москви й Вашингтона поки не забезпечили росії виходу на американський ринок дизельного пального. Навіть після отримання тимчасового дозволу російські постачальники зіткнулися з проблемою пошуку покупців і портів, готових прийняти їхні вантажі.
5. Прагнення росії замінити долар китайським юанем провалилося.
- Спроба кремля зробити китайський юань основною альтернативою долару в міжнародних розрахунках провалилася через загрозу вторинних санкцій США. Частка юаня в оплаті російського експорту скоротилася вдвічі порівняно з піковим рівнем середини 2024 року — до 22%, свідчать останні дані Банку росії. Натомість у торгівлі з країнами Азії російські експортери отримують 69% виручки в рублях.
- Однак перехід на національні валюти не усунув проблем із міжнародними платежами й не забезпечив російському бізнесу надійного доступу до китайської фінансової системи.
- Перелом стався в червні 2024 року, коли США розширили підстави для запровадження вторинних санкцій проти іноземних фінансових установ і компаній, які співпрацюють із росією. Після цього китайські банки почали масово відмовлятися від операцій із російськими контрагентами, платежі заморожувалися або затримувалися на місяці, а перекази поверталися відправникам. російський бізнес зіткнувся з дефіцитом іноземної валюти, а Банк росії закликав кредитні установи обмежити кредитування в юанях.
- Тепер компанії змушені проводити розрахунки через посередників і треті країни, використовуючи складніші та дорожчі платіжні схеми. За оцінкою STT Logistics, сукупні витрати на транскордонні платежі з Китаєм, включно з комісіями та зборами посередників, становлять у середньому 15–20% суми угоди.
- Навіть за наявності контракту й перевіреного партнера російські компанії не мають гарантії, що платіж пройде без затримок або повернення. Проблеми посилюються тим, що росія дедалі більше витрачає юанів на розрахунки з третіми країнами, ніж отримує від них.
- До середини 2024 року обсяг експорту, оплаченого китайською валютою, перевищував вартість поставок безпосередньо до Китаю, тобто юань активно використовувався і в торгівлі з іншими державами. Наприкінці 2025 року ситуація змінилася на протилежну.
- Санкційний тиск США підірвав одну з ключових стратегій кремля з дедоларизації економіки. Замість незалежної від західної фінансової системи альтернативи російські компанії отримали дорожчі й ненадійніші розрахунки, а китайські банки продемонстрували, що готові обмежувати співпрацю з росією, аби не ризикувати доступом до американської фінансової системи.
6. Китай дедалі більше заробляє на торгівлі з росією: імпорт російської сировини зростає, а експорт китайських товарів сповільнюється.
- У жовтні торговельний дисбаланс між Китаєм і росією посилився: китайський імпорт із росії зростав значно швидше, ніж експорт у зворотному напрямку.
- За даними митної служби КНР, поставки китайських товарів до росії становили 75,7 млрд юанів ($11,35 млрд) — на 25,2% більше, ніж рік тому. Однак темпи зростання різко сповільнилися порівняно з вересневими 44,1%.
- Натомість імпорт із росії зріс на 43,9% — до 112,44 млрд юанів проти 36,1% місяцем раніше. У результаті торговельний дефіцит Китаю у відносинах із росією сягнув 36,74 млрд юанів — більш ніж удвічі перевищивши вересневий показник.
- Основу російського експорту до Китаю становлять нафта й газ, тоді як китайські поставки до росії складаються переважно з товарів відносно невисокої вартості та автомобілів.
- Фактично росія нарощує постачання сировини, але не отримує співмірного зростання поставок китайської продукції. У такій моделі Пекін зміцнює позиції покупця російських енергоресурсів, а москва дедалі більше залежить від китайського ринку.
- Уповільнення китайського експорту особливо болісне для російського бізнесу, який після запровадження західних санкцій переорієнтувався на Китай як одного з головних постачальників товарів, обладнання та автомобілів.
- Зростання імпорту російської сировини не означає, що росія отримує рівноцінний доступ до китайських товарів і технологій.
7. Слабкий контроль за дотриманням санкцій у ЄС дозволяє росії обходити торговельні обмеження.
- Європейська рахункова палата попередила, що недостатньо послідовне застосування санкцій у країнах ЄС підриває ефективність торговельних обмежень проти росії. Одним із ключових ризиків аудитори назвали так званий вибір митної юрисдикції: компанії навмисно оформлюють товари через країни або митні пункти, де контроль слабший, а покарання за порушення менш суворі.
- Різниця в підходах держав-членів створює можливості для переправлення підсанкційних товарів через найменш контрольовані ділянки європейської митної системи. Ефективність усього санкційного механізму фактично залежить від найслабшої ланки.
- Аудитори виявили суттєві відмінності у застосуванні обмежень у п’яти досліджених країнах — Болгарії, Німеччині, Латвії, Нідерландах і Польщі. Зокрема, Болгарія з 2022 року не повідомила про жоден випадок порушення торговельних санкцій ЄС щодо експорту з блоку, який проходив транзитом через її територію. Водночас Латвія лише за 2024 рік зафіксувала 2100 таких випадків.
- У звіті також наведено приклад товарів, експорт яких спочатку дозволили в Італії, але польська митниця згодом звернула на них увагу. Після повернення до Італії цю продукцію зрештою відправили безпосередньо до росії через італійський порт.
- Серед інших проблем аудитори назвали нечіткі формулювання санкційного законодавства, недостатній обмін інформацією між урядами та відсутність єдиних критеріїв оцінки ефективності обмежень.
- Така роз’єднаність дозволяє обходити санкції навіть усередині ЄС і послаблює тиск на російську економіку.
8. Туреччина відмовляється від російського «Росатому» в нових атомних проєктах.
- «Росатом», який будує першу турецьку АЕС «Аккую», втрачає перспективу отримати нові контракти в країні. Анкара веде переговори з Канадою та Південною Кореєю щодо будівництва наступних атомних електростанцій, фактично відсунувши російську держкорпорацію від участі в нових проєктах.
- Міністр енергетики Туреччини Алпарслан Байрактар заявив, що обидва потенційні партнери вже значною мірою переконали Анкару своїми технологічними пропозиціями. Остаточне рішення очікується найближчими місяцями.
- Турецький уряд також обговорював фінансування проєктів із канадськими пенсійними фондами. Серед критеріїв вибору — конкурентоспроможність, диверсифікація та технологічні переваги. Для росії це означає втрату можливості закріпити позиції на турецькому атомному ринку через нові багатомільярдні контракти. «Аккую» залишається окремим проєктом, однак участь у ньому вже не гарантує «Росатому» доступу до подальшого розвитку атомної енергетики Туреччини.
- Анкара водночас прагне прискорити електрифікацію економіки та розширити використання відновлюваної енергетики, зокрема завдяки постачанню електроенергії з країн Центральної Азії. Це створює додаткові передумови для диверсифікації енергобалансу й поступового скорочення ролі російського газу на турецькому ринку.
- У разі реалізації цих планів москва ризикує втратити не лише потенційні замовлення для «Росатому», а й частину довгострокового енергетичного впливу на Туреччину.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
