1. Українські безпілотники атакували найбільший НПЗ росії в Омську: повідомляють про масштабну пожежу.
- 11 листопада Сили оборони України завдали удару по Омському нафтопереробному заводу — найбільшому в росії. Атака на Омську область тривала понад вісім годин. Місцеві жителі повідомляли про численні вибухи, а моніторингові канали опублікували відео пожежі в промисловій зоні, де розташоване підприємство.
- Омський НПЗ належить «Газпром нефті» та має потужність переробки близько 22 млн тонн нафти на рік. Завод виробляє бензин, дизельне й авіаційне пальне, мастила та нафтохімічну продукцію. За даними підприємства, на ньому виробляють кожен шостий літр бензину й дизельного пального екологічного класу К5 у росії. Завод також залучений до забезпечення пальним російських військ.
- Це вже третя атака на підприємство у 2026 році. Після попереднього удару 6 липня завод зупиняв переробку: пошкодження установки первинної перегонки CDU-10 та проблеми з інфраструктурою іншої установки CDU-11 призвели до припинення роботи ключових потужностей. CDU-10 забезпечувала близько 38% потужності НПЗ, а CDU-11 — ще приблизно 37%. 8 жовтня Генштаб ЗСУ також повідомляв про ураження заводу.
2. Після початку повномасштабної війни з росії вивели понад $400 млрд приватного капіталу.
- Від початку повномасштабного вторгнення в Україну з росії вивели $406 млрд приватного капіталу. Таку оцінку наводить директор Стокгольмського інституту перехідної економіки (SITE) Торбйорн Беккер.
- Найбільший відтік припав на 2022 рік, коли країну залишили $219 млрд — рекордна сума за весь період спостережень. З 2022 року росіяни та іноземні інвестори почали активно переводити кошти за кордон, а західні компанії — згортати бізнес у росії. Санкції та валютні обмеження не змогли зупинити відтік.
- Із 2023 року через портфельні інвестиції, кредитні та інші фінансові операції з країни продовжували виводити близько $10 млрд щокварталу. З середини 2008-го до 2026 року сукупний чистий відтік приватного капіталу з росії сягнув $1,3 трлн.
- Водночас місцеперебування значної частини цих коштів залишається невідомим: різниця між загальним відтоком капіталу та російськими активами, відображеними в міжнародній статистиці, становить близько $1 трлн.
- Частина грошей може бути розміщена через офшорні юрисдикції та ланцюжки компаній, які не розкривають фінансової інформації. Відстежувати такі потоки стало складніше після того, як у 2022 році Центробанк росії припинив публікувати географічну структуру закордонних інвестицій.
- За частиною закордонних активів можуть стояти компанії та приватні особи, пов’язані з кремлем. Навіть якщо путін та його найближче оточення формально не зазначені серед власників, ці кошти потенційно можуть використовуватися для фінансування війни та гібридних операцій.
3. У росії кількість закритих компаній майже вдвічі перевищила кількість нових після підвищення податків.
- У січні–вересні 2026 року в росії припинили діяльність 208,5 тис. компаній, тоді як зареєстрували лише 109 тис. нових. Отже, кількість підприємств, що закрилися, майже вдвічі перевищила число новостворених. У вересні розрив був ще помітнішим: ринок залишили 21,7 тис. компаній, а відкрилися лише 11,7 тис.
- Кількість підприємств скоротилася майже в усіх галузях. Єдиним винятком стала видобувна промисловість, де за дев'ять місяців закрилися 776 компаній, а зареєстрували 786 нових. Роком раніше позитивну динаміку, крім видобувного сектору, демонстрували також охорона здоров'я та соціальні послуги.
- Найбільший розрив між закриттям і відкриттям бізнесу зафіксовано в торгівлі та будівництві. В оптовій і роздрібній торгівлі припинили роботу 68,5 тис. підприємств проти 31,6 тис. нових, у будівництві — 29 тис. проти 14,3 тис.
- Масове скорочення бізнесу відбувається після підвищення податкового навантаження та в умовах економічного спаду. Кількість нових компаній не компенсує втрат, що свідчить про погіршення умов для підприємництва в росії.
4. росія подвоїла експорт дизпального після послаблення санкцій США, але американські покупці уникають російського пального.
- У жовтні морський експорт російського дизельного пального зріс майже вдвічі — до 271 тис. барелів на добу проти 135 тис. у вересні, свідчать дані Kpler. За оцінкою Energy Aspects, поставки збільшилися зі 120 тис. до 260 тис. барелів на добу.
- Водночас це значно менше за середній жовтневий показник за останні п'ять років — близько 700 тис. барелів на добу. Попри тимчасове послаблення санкцій адміністрацією Дональда Трампа, російське дизпальне так і не потрапило на американський ринок.
- Щонайменше два танкери, які спочатку прямували до США, змінили курс. Судно Agioi Fanendes із російським дизелем залишається біля східного узбережжя США в очікуванні покупця.
- Натомість поставки з росії зросли до Бразилії, Туреччини та інших традиційних напрямків. Американські імпортери побоюються юридичних і репутаційних наслідків таких закупівель.
- Банки неохоче фінансуватимуть угоди через сумніви щодо юридичних меж президентського дозволу та ризик порушення санкцій інших країн. Додатковою проблемою є необхідність змішувати російське пальне з іншими видами дизеля, щоб воно відповідало американським стандартам.
- Конгресмен-демократ Джеймі Раскін попередив нафтогазові компанії та торговельні організації, що імпортери можуть нести відповідальність і після завершення каденції нинішньої адміністрації. Він нагадав про десятирічний строк позовної давності та заявив, що допомога путіну в продажу російського дизпального може порушувати федеральне законодавство.
- Потенційна економія на дешевшому пальному може бути нівельована витратами на юридичний захист і можливими розслідуваннями. Зростання експорту в жовтні аналітики пов'язують не лише з послабленням американських обмежень, а й із двотижневою перервою в українських атаках, яка дала російським НПЗ змогу наростити виробництво.
- Українські удари по нафтопереробних підприємствах відновилися 30 жовтня. Крім того, росія продовжила заборону на експорт дизпального до кінця січня. У Energy Aspects очікують, що найближчими місяцями російські поставки залишатимуться слабкими.
- Послаблення санкцій допомогло росії збільшити продажі на зовнішніх ринках, але не відкрило їй доступу до американських покупців. Навіть тимчасовий дозвіл Вашингтона не усунув фінансових, юридичних і логістичних перешкод для торгівлі російським пальним.
5. У російській армії на війні проти України загинули понад 11 тисяч іноземців зі 100 країн.
- За даними Росстату, з початку повномасштабного вторгнення в Україну до кінця серпня 2026 року загинули щонайменше 11 335 іноземців, які воювали на боці росії. Йдеться про людей, народжених за межами росії або тих, хто мав іноземне громадянство. Їх залучали до війни обманом, примусом або за гроші.
- Дані отримали білоруська група «Кіберпартизани» та українська хакерська група Silent Crow, які передали їх журналістам. Вони містяться в базі Росстату, що налічує понад 11 млн записів про смерть із супутньою інформацією, зокрема про громадянство, місце народження та смерті.
- Зв’язок загибелі з війною встановлювали за формулюваннями в документах: серед зазначених причин смерті фігурують «спеціальна військова операція», обстріли та атаки безпілотників, а також відповідні коди. Відомості охоплюють період із 24 лютого 2022 року до кінця серпня 2026-го.
6. Індія вперше від початку війни в Ірані закуповує більше нафти в країнах Перської затоки, ніж у росії.
- У листопаді постачання сирої нафти до Індії через Ормузьку протоку зросли до 2,1 млн барелів на добу, перевищивши імпорт із росії, який становить 1,8 млн барелів на добу. Це перший випадок від початку війни в Ірані, коли країни Перської затоки випередили росію за обсягами постачання нафти до Індії.
- Основні виробники регіону відновили експорт майже до довоєнних рівнів. Сукупні поставки Саудівської Аравії, ОАЕ, Іраку та Кувейту в жовтні зросли до 15,53 млн барелів на добу — приблизно стільки ж, скільки на початку року.
- Російський нафтовий експорт, навпаки, скорочується через тривалі українські атаки. За чотири тижні до 8 листопада морські поставки з росії зменшилися на 40 тис. барелів на добу — до 3,63 млн барелів на добу, за даними танкерних перевезень.
- Додатковою проблемою для російських експортерів стали зростання транспортних витрат і подовження маршрутів. Нафта з Близького Сходу пропонується за конкурентними цінами, а її постачання дозволяє використовувати перевантаження на танкери за межами Ормузької протоки.
- У результаті російська сировина втрачає цінову перевагу на одному з ключових для москви ринків збуту.
7. ЄС погодив новий пакет санкцій проти росії: під обмеження потраплять 50 банків, енергетичні компанії та учасники тіньового флоту.
- Посли країн Євросоюзу погодили запровадження санкцій проти 145 фізичних та юридичних осіб, пов’язаних із російською фінансовою системою, тіньовим флотом і кампаніями з поширення дезінформації. Остаточно затвердити списки мають міністри закордонних справ ЄС на зустрічі в понеділок.
- До основного санкційного списку вирішили включити 113 осіб та організацій. Серед них — 50 російських банків, компанії енергетичного сектору, підприємці та структури, які допомагають працювати російському тіньовому флоту.
- Обмеження проти банків мають додатково ускладнити міжнародні розрахунки російського бізнесу, а санкції проти учасників тіньового флоту — підвищити витрати на транспортування й експорт російської нафти.
- Ще один блок обмежень стосується іноземних маніпуляцій та інформаційних операцій. У межах санкційного режиму протидії гібридним загрозам посли погодили внесення до списків 31 організації та 31 фізичної особи. Приводом для цього стала, зокрема, спроба атаки безпілотників в аеропорту Лейпцига.
- Новий пакет має розширити тиск на фінансові канали, енергетичний експорт і мережі, які росія використовує для обходу обмежень. Особливо важливим є включення 50 банків, оскільки проблеми з міжнародними платежами вже ускладнюють російським компаніям торгівлю навіть із країнами, які не приєдналися до західних санкцій.
8. ЄС витратив €8,7 млрд на російський ЗПГ із проєкту «Ямал ЗПГ» за десять місяців 2026 року.
- Із січня до жовтня 2026 року країни Євросоюзу витратили близько €8,7 млрд на закупівлю зрідженого природного газу з російського проєкту «Ямал ЗПГ». Це вже на 20% більше, ніж за весь 2025 рік. Таку оцінку наводить екологічна організація Urgewald на основі даних Kpler.
- У жовтні фізичні обсяги поставок скоротилися на 11% порівняно з вереснем — до приблизно 706 тис. тонн. Однак через зростання цін загальна вартість імпорту, навпаки, збільшилася на 2,6%. Сім із десяти партій російського ЗПГ, доставлених до ЄС, отримала Франція, дві — Іспанія, ще одну — Нідерланди.
- Перший етап європейської заборони на імпорт російського ЗПГ майже не вплинув на обсяги закупівель. За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), із 25 квітня до 25 жовтня, після набуття чинності забороною на імпорт за короткостроковими контрактами, ЄС отримав 6,42 млн тонн російського ЗПГ. Це лише на 1,2% менше, ніж за аналогічний період попереднього року.
- Водночас через подорожчання газу вартість закупівель зросла з €3,1 млрд до €4,1 млрд. Із 1 січня 2027 року заборону мають поширити й на постачання російського ЗПГ за довгостроковими контрактами. Обмеження на імпорт російського трубопровідного газу за графіком ЄС набудуть чинності восени 2027 року.
- Попри санкційні обмеження, росія продовжує отримувати мільярдні доходи від продажу ЗПГ європейським покупцям. Скорочення фізичних обсягів поки не позбавило її значної частини виручки: зростання цін збільшило витрати ЄС на російський газ.
Більше на https://t.me/Omelyan_News
