1. Українські сили вдруге за добу атакували Кримський міст: повідомляють про обвалення одного з прольотів.
- У ніч проти 17 листопада Сили оборони України повторно атакували Кримський міст через Керченську протоку. Після серії потужних вибухів російська окупаційна влада знову повністю зупинила автомобільний рух переправою. Це сталося лише через кілька годин після відновлення проїзду в реверсивному режимі.
- Моніторинговий канал «Крымский ветер» повідомив про влучання в районі мостової арки. OSINT-канали оприлюднюють відео прямого влучання в арку, а згодом - повідомлення з місця про те, що один із прольотів обвалився у воду, а арки більше не видно. Інформація про обвалення наразі підтверджена.
- Пошкодження мосту зафіксували ще після першої атаки в ніч проти 16 листопада. Супутникові знімки показали пробоїни дорожнього полотна щонайменше у двох місцях і деформацію аркової конструкції. Через це автомобільний рух був зупинений майже на 17 годин.
- Повторну атаку підтвердив призначений москвою глава Криму Сергій Аксьонов. російська влада знову змушена обмежувати рух стратегічною переправою, попри посилену охорону та розгорнуту систему ППО.
2. Українські дрони уразили нафтопереробний комплекс «Газпром нафтохім Салават» у Башкортостані: на підприємстві спалахнули численні пожежі.
- У ніч проти 17 листопада Сили оборони України атакували нафтопереробний комплекс «Газпром нафтохім Салават» у Башкортостані, приблизно за 1300–1400 км від українського кордону. На території підприємства зафіксовано влучання та численні осередки пожежі.
- Генеральний штаб ЗСУ підтвердив ураження комплексу: зафіксовано влучання з подальшою пожежею на території підприємства. Операцію спільно провели підрозділи Сил спеціальних операцій та СБУ.
- «Газпром нафтохім Салават» — один із найбільших нафтопереробних і нафтохімічних комплексів росії, що входить до групи «Газпром». Його потужність переробки становить до 10 млн тонн вуглеводневої сировини на рік.
- Підприємство виробляє бензин, дизельне пальне, мазут, бітум, поліетилен та іншу нафтохімічну продукцію. Це вже не перша атака на комплекс: після попередніх ударів у липні та жовтні 2026 року на підприємстві виникали пожежі, а в липні переробку нафти повністю зупиняли.
3. росія перевела в тінь розрахунки за понад половину свого експорту — йдеться приблизно про $194 млрд за дев’ять місяців 2026 року.
- Головною причиною цього стали санкції, які ускладнили доступ російських компаній до міжнародної платіжної системи та змусили їх створювати обхідні механізми для отримання експортної виручки. За даними Центробанку рф, у третьому кварталі частка рубля в оплаті експорту досягла рекордних 67,1% проти 14–15% до повномасштабного вторгнення в Україну.
- На долар, євро та валюти інших країн, які москва вважає «недружніми», припало лише 9%, на решту валют — 23,9%. Така система розрахунків обходиться російським експортерам значно дорожче. Через посередників, конвертацію та складні платіжні маршрути сукупні витрати на перекази зросли в рази порівняно з довоєнним рівнем. Водночас зростають ризики затримок і зриву контрактів.
- Частина валютної виручки залишається за межами російського фінансового контуру й не надходить на внутрішній ринок, що ускладнює її використання та послаблює прозорість валютних потоків.
4. Українські удари паралізували три великі НПЗ, які постачають пальне до москви.
- Унаслідок листопадової кампанії українських ударів по російській нафтопереробці зупинилися три великі НПЗ, які забезпечують пальним москву та столичний регіон.
- Повністю припинив переробку нафтопереробний завод «ЯНОС» у Ярославлі потужністю 314 тис. барелів на добу, атакований 3 листопада. Також зупинився НПЗ «ЛУКОЙЛ-Нижегороднефтеоргсинтез» («НОРСІ») у Нижньому Новгороді, який постачає нафтопродукти до столичного регіону трубопроводом. Рязанський НПЗ «Роснефти» після атаки 5 листопада втратив близько 90% потужностей: переробка скоротилася з 342 тис. до 34 тис. барелів на добу.
- Єдиним НПЗ у столичному регіоні, який продовжує працювати, залишається Московський НПЗ «Газпром нефти». Однак і він не відновився повністю після українського удару в липні: підприємство завантажене лише приблизно на 70% — 168 тис. барелів на добу за проєктної потужності 240 тис. барелів.
- Удари також суттєво обмежили роботу інших великих нафтопереробних підприємств. Омський НПЗ, атакований 11 листопада, працює приблизно на 30% потужності, а Кіришський НПЗ («КІНЕФ») у Ленінградській області після атаки 9 листопада втратив близько 70% потужностей. російська нафтопереробка зазнає одночасного тиску на кількох ключових підприємствах, а перебої охопили й основні джерела постачання пального до москви.
- Це створює додаткові ризики для забезпечення пальним найбільшого споживчого ринку росії.
5. росія наростила видобуток нафти та експорт нафтопродуктів у жовтні, скориставшись тимчасовим припиненням українських атак на нафтопереробні заводи та домовленостями зі США щодо дизельного пального.
- Однак попри збільшення поставок, видобуток залишається значно нижчим за рівень, передбачений квотами ОПЕК+. За місяць видобуток зріс на 210 тис. барелів на добу — до 8,73 млн барелів. Експорт нафтопродуктів збільшився на 260 тис. барелів, до 1,49 млн барелів на добу, досягнувши максимуму з червня.
- Найбільше зросли поставки дизеля та газойлю: вони подвоїлися — до 270 тис. барелів на добу. Загалом у жовтні росія відвантажила 1,13 млн тонн цієї продукції — майже вчетверо більше за початково заявлені 300 тис. тонн у межах домовленостей москви та Вашингтона.
- Основними покупцями стали Туреччина, яка отримала 240 тис. тонн, і Бразилія — 160 тис. тонн. Водночас жодна партія російського дизеля так і не потрапила до США: американські компанії побоюються юридичних ризиків, тому додаткові обсяги спрямовують на інші ринки через механізми взаємозаліку.
- Тимчасове послаблення тиску на російські НПЗ дозволило їм відновити виробництво та експорт, однак це не усунуло проблем російської нафтової галузі: видобуток залишається нижчим за квотні орієнтири ОПЕК+, а домовленості зі США не відкрили російському дизелю американський ринок.
6. Європейський Союз розширив санкції проти російського нафтового та газового секторів, включивши до списку портову інфраструктуру, нафтопереробні заводи й компанії з видобутку вуглеводнів.
- Обмеження охоплюють підприємства, задіяні в експорті російської сировини, її переробці та реалізації. Під санкції потрапили Петербурзький нафтовий термінал, «РусХимАльянс» — один з операторів будівництва газопереробного комплексу в Усть-Лузі, «РусГазДобыча» та керуюча компанія «Усть-Луга».
- Обмеження також поширили на активи групи «Татнефть»: «Калмтатнефть» (50% належить «Татнефти»), «Татнефть-НАО» (100%) і «Ямбулойл» (50%). До санкційного переліку включили підприємства ННК у Комі та на Сахаліні, Хабаровський НПЗ, Омський і Московський НПЗ «Газпром нефти», Кіришський НПЗ «КІНЕФ» «Сургутнефтегаза», «Орскнефтеоргсинтез», Новошахтинський, Ільський і Слов’янський НПЗ, а також Саратовський НПЗ.
- Санкційний тиск ЄС охопив одразу кілька ланок російської нафтової галузі — від видобутку та транспортування до переробки. Особливо важливим є включення до списку великих НПЗ, частина яких уже зазнала українських ударів і працює з обмеженим завантаженням.
7. Європейський контроль дедалі сильніше ускладнює роботу російського «тіньового флоту»: танкери затримують, перехоплюють і перевіряють безпосередньо на морських маршрутах.
- Із 2025 року на карті морських інцидентів зафіксовано 19 повідомлень про напади, затримання, захоплення та огляди суден. Основні райони — Чорне й Середземне моря, а також узбережжя Північної та Західної Європи.
- Один із останніх випадків стався 13 листопада в Середземному морі: військові ЄС у межах операції IRINI піднялися на борт танкера MIDAG і встановили, що він використовував фальшивий прапор. Судно підозрюють у належності до російського «тіньового флоту». За даними The Insider, у травні танкер завантажував нафту в російському порту Козьміно, а згодом потрапив під санкції США за перевезення іранської нафти. Після огляду MIDAG не затримали, і він продовжив рейс.
- Для росії дедалі активніший контроль на морських маршрутах означає зростання витрат і ризиків експорту нафти. Перевірки, затримання та загроза захоплення змушують операторів шукати складніші маршрути й способи приховування походження вантажів.
- Це підвищує вартість перевезень, створює ризики затримок постачання та посилює позиції покупців, які можуть вимагати від російських постачальників більших знижок.
8. Deutsche Bank роками допомагав російським олігархам зберігати доступ до західної фінансової системи, попри попередження про ризики відмивання грошей і зв’язки клієнтів із кремлем.
- Внутрішні документи банку, отримані у межах міжнародного журналістського розслідування, свідчать, що керівництво ставило прибутки від роботи з російськими клієнтами вище за застереження власних фахівців із комплаєнсу.
- Серед клієнтів банку були Олег Дерипаска, Віктор Вексельберг, Михайло Фрідман і Петро Авен, а також великі російські компанії — «Газпром» і «Сибур». Останній банк відносив до категорії ризикових через зв’язки його власників із наближеними до путіна особами.
- У внутрішніх документах клієнтів оцінювали за політичною вразливістю, корупційними ризиками, походженням статків і зв’язками з чутливими галузями. Попри ці застереження, керівництво Deutsche Bank продовжувало розвивати російський бізнес.
- Розслідування також виявило, як російські олігархи пристосовували структуру власності до західних санкцій. Зокрема, Михайло Фрідман і Петро Авен перед запровадженням обмежень вийшли з керівництва інвестиційної компанії LetterOne та скоротили сукупну частку до 49,9998%, щоб вона не підпадала під санкційні правила. Андрій Мельниченко за день до запровадження санкцій ЄС передав частки у вугільній групі СУЕК та «Єврохімі» своїй дружині.
- Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Deutsche Bank спочатку намагався зберегти присутність на російському ринку. 10 березня 2022 року гендиректор Крістіан Зевінг заявив співробітникам, що банк не залишатиме країну. Однак уже наступного дня оголосив про згортання бізнесу в росії. До цього банк навіть відкрив новий офіс у москві — у грудні 2021 року, за кілька місяців до вторгнення.
- Документи також нагадують про попередні скандали Deutsche Bank: у 2010–2015 роках його викрили на проведенні операцій із відмивання десятків мільярдів доларів для російських злочинців, шпигунів та олігархів.
- Штрафи, пов’язані з російською діяльністю банку, сягнули 1,1 млрд євро. Нові витоки ставлять під сумнів ефективність реформ, які банк обіцяв провести після цих викриттів, і показують, наскільки довго комерційні інтереси західної фінансової установи переважали ризики співпраці з російським капіталом.
Більше на https://t.me/Omelyan_News



















