«В хаосі жіночих образів нашої літератури, в плутанині перехресних бажань, між прокльонами рабинь і амазонок і захопленнями тими й другими, українська жінка все ж таки зуміла створити собі ідеал, найбільш відповідний добі, і простує до нього невпинно. Вона не хоче бути ні «рабинею» ні «вампом» ні «амазонкою». Вона хоче бути Жінкою»
(Олена Теліга)
21 липня у народі вшановували Прокопія. Вважалося, що у цей час вже дозрівали зернові. Жінки на Прокопія до схід сонця йшли на городи рвати кріп як засіб для лікування головного болю. Відваром кропу змивали голову, а дітей купали у ваннах.
У народі святого Прокопа називали Жнивником, оскільки у цей час починали в'язати снопи. Також у цей день відзначається свято Казанської ікони Божої Матері. У народі говорили: «Хто на Казанську одружиться, щасливий буде», тому в цей час справлялось багато весіль. По цьому дню судили про найближчу зиму: «Що Казанська покаже, те й зима скаже». З 21 липня починається найсильніша спека.
Пасічники до Прокопа збирали бджолині рої, однак після цього дня з них намагалися не створювати нових сімей, бо тоді бджоли не встигали запастися на зиму медом.
Що ж до погоди, то якщо день Прокопа був дощовим, люди боялися, що хліб у копах може прорости, бо дощі 21 липня віщували негожі дні.
За церковним календарем 21 липня вшановують великомученика Прокопія.
21 липня народились:
1899 — Ернест Хемінгуей, американський письменник
1906 — Олена Теліга, українська поетеса, літературний критик, громадський діяч.
1907 - Олег Ольжич (справжнє ім'я Олег Кандиба), український поет, археолог і політичний діяч (загинув у концтаборі Заксенгаузен)
Події 21 липня:
1992 — сторожовий корабель Чорноморського флоту СКР-112 підняв український прапор і вирушив до Одеси з метою увійти до складу ВМС України
Чи знаєте ви, що:
Олена Теліга росла хоч і в українській, проте російськомовній родині. Батьки запрошували гувернанток навчати дітей іноземних мов, на рідну ж звертали мало уваги. Зрозуміло, що Олена, яка своє дитинство провела у Росії, і почувалася «петербурзькою панночкою» до певного часу.
Приїхавши з сім’єю до Праги, Олена отримала запрошення на бал, який влаштовував осередок російських монархістів. Молода і чарівна, в гарній сукні, дівчина пила вино, танцювала з кавалерами, насолоджувалася прекрасним вечором. Але в ході однієї з розмов її російські друзі почали насміхатися з української мови, а наприкінці і взагалі назвали її: «собачим языком».
Запальна Олена, яка не переносила хамів і не вміла миритися з несправедливістю, в один момент з ніжної панночки перетворилася у рішучу дівчину. Вона поставила язикатих кавалерів на місце і зареклася спілкуватися з такими хамами.
Відтоді, як писала сама Олена і як згадують її сучасники, вона вивчила українську і говорила лише цією мовою.
Ще цікавий факт. Теліга мала дивовижну здатність зачаровувати чоловіків — навіть не тим, що спокушала, а лиш самим фактом своєї появи. Перед війною емігрантський журнал у Польщі подав шарж на неї, з підписом: ”А за мною молодою ходять хлопці чередою!”. Вона сердилась — не за ”череду хлопців”, а за те, що їй намалювали кривого капелюшка, бо вона носила капелюшок прямо, як справжня варшав’янка!
