1. Весь світ повірив у перемогу України. Хтось вважає, що Путін спробує відкласти поразку від України або замінити її поразкою у війні з НАТО, завдяки світовій ядерній війні, яку він немовби неминуче розв‘яже. Хтось вважає, що настав час припинити очікування переходу росіянами чергових «червоних ліній» та допомогти українцям чим можна: санкціями та обмеженнями щодо рф та її громадян, зброєю та грошима для нас, або просто визнанням агресії і спростуванням російської брехні. Наступ на Харківщині, який продемонстрував повну неспроможність невмотивованих та погано одягнених і озброєних росіян боротися проти сучасного вдало стратегічно та тактично керованого українського війська, наявність в українського командування планів операцій та переможного мислення, переріс у наступ на Півночі Донеччини та Луганщини. Після звільнення Балаклії, Ізюма та Куп‘янська на порядку денному - Лиман (вже звільнено), Сватово, Кремінна, Рубіжне, Старобільськ. Величезні втрати техніки та озброєнь на Харківщині не дають ворогу повноцінно закріпитися на нових лініях оборони.
2. Путін програє війну. Він зміг електорально змімікрувати після втечі розбитих дивізій на Півночі; пояснити зупинку наступу на Півдні «глибинному народу», його армії. Маючи 15-кратну перевагу в артилерії і знищуючи мирне населення, його військо рухалося вперед Луганщиною і повзло Донеччиною. Тепер це в минулому. Все російське керівництво старшого покоління, яке майже не вміє працювати на комп‘ютерах, навіть не може оцінити ті перемоги, які має українська армія в електронній сфері. Настає епоха абсолютно іншої війни: 2022 року, а не 1914.
3. Путін, мабуть, ніколи не грав у комп‘ютерні ігри і не знає, що кожен наступний рівень гри, - складніший. На першому рівні програв з десантами та колонами проти тероборони з джавелінами та стінгерами; на другому - в українців почала з‘являтися сучасна артилерія, а наша армія зайняла ешелоновану оборону; на третьому рівні - з’явилися «Хаймарси» і виявилося, що російські генерали можуть тільки очікувати наступного прильоту по складах та штабах. Москва тим часом вирішила замінити професійних військових бандитами. Ця опція теж виявилася хибною. На четвертому рівні росіяни розраховували на нескінченні запаси озброєнь і чисельну перевагу власного ППО, ці розрахунки знову не спрацювали, бо Україна отримала “HARM”. П‘ятий рівень, з одного боку означає спрямування сучасних ПРО Україною (NASAMS та IRIS-T) проти Калібрів та дуже застарілих радянських Х-59 та Х-101, з іншого - звільнення окупованих територій. Цьому росіяни знов намагаються протиставити програшне рішення - сотні тисяч м‘ясних комплектів для пластикових пакетів та полону. На наступному, максимально складному рівні, коли дійде до звільнення Херсону, а головне, Луганська і Донецька, черговий рівень озброєнь для України, - почитайте склад сьогоднішнього пакету від Байдена. Це цілих 200 новеньких, захищених від мін та гранат бойових машин MaxPro (можуть бути використані при штурмі укріплених позицій на Сході, що укріплювалися 8 років), снаряди Ескалібур для 155-міліметрової артилерії (самі наводяться на ціль), снаряди RAAM з протитанковими мінами (раніше не надавалися. Можуть за лічені хвилини замінувати напрямок танкової атаки), гаубиці 105 та 155-мм, «Хаймарси», величезна кількість снарядів та набоїв і, нарешті, максимально сучасні протипіхотні міни Cleymore, що відповідають Оттавській конвенції (яку росіяни, мабуть, не читали).
4. Справа не тільки в перелічених озброєннях. В той час, коли Росія істерично збирає своє абсолютно неготове до бою військо з фактично заарештованих по домівках та вулицях росіян, і озброює їх автоматами 60-х років та гвинтівками Мосіна, Україна навчає мотивованих військових в навчальних центрах країн НАТО, і очікує наступного рішення союзників, - про танки ABRAMS і Леопард-2, літаки А-10 та F-16, безпілотники Grey Eagle.
А головне, - нам вже зрозуміло: якщо визнано перемовини про ракети ATACMC, то вони скоро будуть запущені по Кримському мосту, аеродромам в Бельбеку, Керчі, Джанкої, військовій базі в Феодосії, а, можливо, і по місцях накопичення російських військових і техніки в Білорусі, - Барановичах та ін.
5. І головне. Швидкість, з якою все змінюється на фронті, - блискавична. Світова історія вчить, що в таких випадках оточення божевільного диктатора вже не шукає можливості виграти війну за рахунок безнадійної ескалації, яка знищить них самих, воно шукає способи вирішити свої особисті проблеми. В даному випадку, впевнений, що гра почалася. Путін, Золотов, Патрушев, Шойгу,- навряд чи можуть легко засинати навіть після порядної дози снодійного, поки сім разів особисто не перевірять всі клямки на запорах у власних бункерах. Але це вже не допоможе.
Красовицький щоденно
