За новим законом, зміна конфесійної приналежності ухвалюється на загальних зборах громади не менш як двома третинам від її складу. Таким чином, новий законодавчий акт, з одного боку, забезпечував порівняно легкий перехід віруючих з РПЦ у ПЦУ, а з іншого – практично не залишав ґрунту для міжконфесійних конфліктів.
Створення Православної Церкви України та надання їй Томосу від Вселенського Патріархату – подія, яку за значенням можна порівняти з проголошенням Незалежності у 1991-му. Але, як говорять, «Церква – то не стіни, а люди». Заохотити людей приєднуватись до української церкви, визнаної православним світом і незалежної від колишнього самопроголошеного московського центру – ось якою була задача тих лідерів, які прагнули для України справжньої свободи.
Само собою, очільники РПЦ, тобто, відділу "Ц" ФСБ РФ (а ви думали, там, за порєбріком, може існувати потужний суспільний інститут, не підконтрольний спецслужбам?) мали інші сподівання. Вони на повному серйозі прагнули спровокувати в Україні релігійну ворожнечу та громадське протистояння на тлі церковних реформ. Це дозволило б їм волати на міжнародному рівні про "утиски віруючих" та "розкол, який вчинила антинародна влада". Насправді, це неабияке досягнення тодішньої влади, що такі плани не були реалізовані. Треба було, з одного боку, зірвати усі провокації, а з другого - показати усім вірянам, що держава поважає їхню свободу совісті, і жодного примусу не чинить. Зірвали. Показали. В результаті перехід до незалежної церкви відбувався трохи повільніше, аніж міг би - зате не викликав практично ніякого спротиву і був цілком добровільним. Тим не менш, протягом 2019 року з РПЦ до ПЦУ перейшло понад 530 церковних громад.
На жаль, цей процес значною мірою пригальмував після зміни влади. Оскільки віряни ПЦУ не надто сприймали режим зелених капітулянтів, ті намагались спертися на московських попів. Навіть спробували порушити кримінальну справу проти Порошенка – за "роздмухування релігійної ворожнечі", тобто за створення Православної Церкви України. Та марними виявилися всі їхні потуги. Згідно з результатами різних опитувань, до ПЦУ відносять себе від 34 до 48 відсотків українців, а до РПЦ (яка ховається під вивіскою УПЦ(МП)) – від 13 до 20. Це і є красномовний підсумок церковної реформи, розпочатої п'ятим Президентом України.
