Два кольори мої два кольори
Оба на полотні, в душі моїй оба.
Два кольори мої два кольори:
Червоне то любов, а чорне то журба.
Дмитро Павличко
У народі 30 квітня – день Зосима і Саватія, які вважаються у селян заступниками бджіл і пасічників. До цього часу уже і береза, і вільха розпускаються. Якщо береза перед вільхою лист розпустила, то чекали сухого літа, а якщо вільха перед березою, то пророкували мокре літо. З 30 квітня по 5 травня можна почути перше кування зозулі.
За церковним календарем 30 квітня вшановують священномученика Симеона, єпископа Персидського, і з ним мучеників Авделая і Ананія, пресвітерів; преподобних Акакія, єпископа Мелітинського, і Зосима, ігумена Соловецького; знайдення мощей преподобного Олександра Свірського; мученика Адріана; святителя Агапіта, папу Римського.
Іменинники 30 квітня:
Семен, Андрій, Олександр, Акакій, Ананій.
30 квітня народились:
1848 – Олександра Єфименко – український історик, етнограф. Перша жінка – доктор історії в Російській імперії. Автор праці «Історія українського народу».
1885 – Олександр Федоровський – український геолог, палеонтолог, археолог.
1932 – Василь Шевчук – український письменник, автор поетичних збірок, повістей, історичних романів, дилогії про Тараса Шевченка «Син волі», переспіву «Слова про Ігорів похід».
30 квітня відзначають:
- День прикордонника.
- Міжнародний день джазу.
Події 30 квітня в Україні:
1840 – петербурзький цензор П.Корсаков підписав квиток на видачу «Кобзаря» Т.Шевченка з друкарні Є.Фішера. День виходу в світ першого твору Кобзаря.
Чи знаєте ви, що:
В українській міфології Вій, або шолудивий Буняк, – міфічна істота, яка схожа на старого дідугана з величезними бровами і густими довгими віями, що тягнуться аж до землі. Колись наші пращури вірили, що Вій живе під землею самітником і охороняє підземні скарби. Його погляд може не лише вбити людину, але й зруйнувати і провалити під землю цілі будинки. На їх місці утворюються озера і глибокі ями. Проте, без сторонньої допомоги Вій через свої густі вії та брові не може нікого побачити. Саме з цією істотою пов’язані повір’я про недобрі очі та зурочення, коли від недоброго погляду все гине і псується.
Блудом колись в Україні називали нечисту силу, що змушувала людину блукати. За легендою, «блуд» – це скинутий з неба злий дух, що не встиг приземлитися, а тому завис у повітрі. З’являється він уночі у вигляді людини, тварини або вогника і заманює у непрохідні місця. Чіпляється до самотньої людини, яка пізно вночі іде або їде. Особливо варто бути обережним на роздоріжжі. Щоб захиститися від блуду, треба знати день свого народження, хрещення, день тижня, коли відзначали Святвечір, носити хрестик та знати основні молитви.
