1. Питання про кількість загиблих російських військових у Макіївці - це питання статистики. А питання про те, скільки ще їх буде знищено на території України, - хвилює по-справжньому. Вважаю, що зникнути мають усі, хто ступив хоч б один крок на нашу землю, щоб нести смерть. І варто, щоб про це знали матері, дружини, діти російських армійців. Про те, що вони воюють ні за що - за психологічну травму хворого Чахлика гинуть сотнями. Про те, що росіянам простіше загинути, ніж вийти на площу і виступити проти середньовічного режиму, який ними володіє. Так, саме володіє, як царська влада володіла кріпосними до 1861, як Сталін володів закріпаченим селянством та мільйонами на рудниках.
2. Україна - вільна країна. Саме вона є фронтиром між звіриною дикістю росіян та розбещеним спокоєм європейців. У березні постало питання: «НАТО, закрийте нам небо». У грудні стало зрозуміло: якщо не закрити небо Україні зараз, проблеми будуть у Європи. Зараз ми просимо: «Дайте професійним українським військовим танки та більшу кількість боєприпасів», бо інакше чергові сотні тисяч мобілізованих кріпосних Путіна підуть через Україну у ваші міста, у ваші домівки. Звісно, українські військові тримаються. Слово «Бахмут» вже знає половина Європи, на жаль, його знають в тому ж контексті, що і «Маріуполь», «Сєверодонецьк», «Лисичанськ». Знають як місто, яке знищують. Більша кількість високоточної зброї - і це місто стане останнім українським містом, стертим з поверхні землі.
3. Зараз не йдеться про Мелітополь або Рубіжне та Старобільськ. Ми запитуємо у себе: «Коли Україна звільнить свої землі?». Лідери Заходу тим часом міркують: що краще - допомогти ЗСУ професійно виконати свої обов‘язки з знищення терористів та звільнення території вже навесні 2023 року, витративши на це гроші та зброю; чи дозволити українцям гинути, захищаючи власні землі, не збільшуючи обсягів підтримки, і робити це ще кілька років, поки в Росії зміниться влада або в Європу прилетить «чорний лебідь».
4. «Україна вже перемогла». Ми це чуємо останні пів року. Так, і ми впевнені в цьому. Але потрібно не тільки заспокоювати один одного мантрами, а багато кому перестати жити в тилу так, як жили до війни. Все, розслабленого життя з неповагою до власної гідності, з неповагою до держави вже не буде. І, впевнений, що не всі, хто зараз сидять у своїх батальйонах від Монако до Ужгорода, і планують повоєнні оборудки, це розуміють. Так і наші західні партнери, які довго не можуть вирішити, як зберегти обличчя Путіну та як сконструювати майбутню Росію.
5. Для тих, хто проектує майбутню Росію, хочу нагадати, що в 1945 Захід віддав у радянське рабство країни східної Європи. Саме це стало причиною того, що мільйони поляків, чехів, угорців прожили свої життя під дулом радянського автомата. Українцям не треба ситуація, коли напівдомовленостями створять всі умови для російського реваншу через 30 років. Ми не хочемо, щоб майбутні росіяни на Площах Путіна та Проспектах Пригожина водили хороводи з плакатами «Можем повторить» та «Небесна Макіївська бригада». Коли ти прибираєш колорадських жуків з власного городу, маєш упевнитися, чи не залишилися вони також за парканом.
Красовицький щоденно
