Усі бачили (чи читали) «Хрещеного батька». Ситуація в Україні зараз дуже схожа. Ну, звичайно, бюджет України набагато менший ніж бюджет Нью-Йорка, але все ж.
Пам’ятаєте, у чому була сила 5-ти сімейств? Кожен контролював не тільки територію, а і нішу. Хтось займався борделями, хтось тоталізатором. Перевага клану Корлеоне була в тому, що він контролював профспілки, газети та політиків.
От у нас аналогії подібні: у кожного з правлячої верхівки свої повноваження, ресурси і можливості.
І поки між ними немає війни – вони правлять, бо врівноважують один одного.
Країною правлять 5-ть кланів: Коломойського, Пінчука, Ахметова, Авакова і Зеленського.
Ці добрі українські лідери по різному бачать собі майбутнє України.
І вони і відрізняються між собою і доповнюють один одного.
Коли переміг Зеленський – створився такий собі тріумвірат: Зеленського, Пінчука і Коломойського.
У Зеленського був необхідний як ніколи раніше ресурс – довіра людей. Була добра одностороння комунікація з людьми за методом: я танцюю і співаю – ви аплодуєте. Зате у нього не було компетентностей і управлінських кадрів.
У Коломойського і Пінчука був ресурс фінансовий і ресурс телекомунікаційний. Коломойський впливає на суди. Зате Коломойського ненавиділи навіть прихильники Зе! – його компаньйона.
У Пінчука теж був додатковий ресурс: він інтелігентний олігарх, поводиться чемно, намагається загравати і з Росією, і з Заходом. Зв’язки – це ресурс 21 століття.
І у Пінчука, і у Коломойського було (і є) багато перевірених кадрів.
Тих ще кадрів. У яких хапальний рефлекс – розвинений добре.
Крім того, на Зе! впливав колективний Захід.
І перший уряд вийшов – з претензіями на реформи.
Потім до тріумвірату додався Ахметов. І це було добре для Зе! – цим розбавлявся вплив Коломойського.
А після того, як Зеленський узяв участь у брифінгу Авакова і фактично наперед засудив волонтерів, як убивць Павла Шеремета – до цієї коаліції на правах партнера увійшов Аваков. Ресурси Авакова – не тільки вплив на силові структури. А і на нацдружини. І додатковий ресурс – вміння інтригувати, діяти по бойовому у форс-мажорі.
У нього, як і у Коломойського наступальна харизма.
І, як це не дивно – він урівноважує проукраїнськістю русофільську команду Зеленського. Бо грабувати Техас…
От у такій розкладці виявилася Україна напередодні епідемії.
Де Верховна рада і Уряд не самостійні поняття, а лише структури Його величності.
А центр прийняття рішень не в офісі президента.
Основні політичні рішення приймаються консенсусом 5-ти сімей. Офіс президента рішення готує.
Верховна рада і Уряд ці рішення освячують і легітимізують.
От так здійснюється управління країною.
Додамо, що і Захід, і (особливо) Росія мають ті або інші ступені впливу на ці 5-ть сімей через своїх агентів впливу. Усе живе, ліберальне, толерантне і прозахідне – шельмується як умовні «соросята».
Те, що відбувається зараз – перетікання під виглядом захисту від пандемії у авторитаризм. Посилюється позиція Авакова.
Аваков з Коломойським грають на дестабілізацію і розвал економіки в Україні – щоб закручувати гайки і далі.
Позиції Зеленського – з кожним днем тануть разом з рейтингом.
Але вони усі ризикують.
Є ще один гравець. Він виходить – коли пружина стискається.
Український народ, як фактор, багато хто не враховував.
І мав клопіт.
