"506 день повномасштабної агресії. НАТО та наступ" - Олександр Красовицький

"506 день повномасштабної агресії. НАТО та наступ" - Олександр Красовицький

Диванна аналітика. Друга частина.

6. Для того, щоб повноцінно проаналізувати події, пов'язані з наступом потрібно зрозуміти дві речі:

- союзники доволі сильно впливають на плани наступу та використання зброї, бо це є їхня зброя, бо вони є нашими партнерами і мають власні цілі не тільки у цій війні, а й у загальному позиціонуванні України. Таким чином і до засідання у Вільнюсі, і після нього, щоденні дії на фронті - результат нашого планування за участі колег, які постачають нам техніку і озброєння;

- Путін дуже болісно прощається з співучасниками першого кола, і ще болісніше - ухвалює різкі рішення.

7. Коли ми говоримо про те, що ЗСУ "чомусь" повільно наступають, варто брати до уваги кілька речей. По-перше, а хтось з незадоволених бачив справжні плани наступу? По-друге, мені здається, що для загального результату те, що робиться для знищення російської військової інфраструктури, штабів, складів, залізничних ліній, є набагато важливішим, ніж щоденні штурми окопів ворога. Щоденне спалення 5-10 танків, 10-15 бронемашин та 20-30 одиниць артилерії, як на Південному Фронті, так і на лінії Сватово-Бахмут-Мар'їнка, створить вакуум поблизу лінії бойового зіткнення станом на той момент, коли почнеться рух основної маси військ. Поступове розмінування на основних напрямках руху наших підрозділів підходить до закінчення, а ось знищення ворога в тилу скільки буде продовжуватися - знає лише військове керівництво.

8. Путін, незважаючи на очевидні проблеми з керівництвом "СВО" двома одіозними старцями Шойгу та Герасимовим, чи імена прийнято з легкої руки вбивці і злодія Пригожина вимовляти разом, так і не замінив керівний склад вищого рівня. Зрозуміло, це його союзники не тільки у схемах пограбування власної держави, але й у злодійських діях закордоном, від Вірменії, Грузії, України і до Сирії, Лівії, Судану. Тисячі злочинних рішень, які було реалізовано, пов'язують його з цими людьми. Якщо він їх зніме, вони неминуче підуть під суд, а сотні інших посіпак побачать, що він здає своїх. Скоро буде рішення і по Суровікіну. Відсутність публічної позиції тут означає тільки одне: Чахлик вагається з рішенням. А ось з людиною з другого кола, бойовим генералом Поповим, вбивцею-командармом-58, обійшлися легко і жорстко, відсторонивши його через названі публічно проблеми в постачанні, управлінні та стані військ на Запоріжжі.

9. Завершення періоду підготовки та проведення Вільнюського саміту відкрило простір для дій союзників відносно нового постачання зброї. Великий пакет від Німеччини, дві комплектних системи Насамс від Норвегії, касетні снаряди від США, що доїхали до фронту; виділення величезних сумм допомоги від Канади та Британії; гелікоптери від Чехії; потенційне надання 100 БТРів та снарядів Болгарією; 40 Бушмастерів від Австралії та багато чого іншого в той час, коли в Росії військове постачання починає зупинятися не лише означає послідовність підтримки, а і системність в забезпеченні ЗСУ. Вишенькою на торті мають стати Абрамси.

10. І останнє. Що важливіше - втрати тисяч життів і ослаблена українська армія, яка зупиниться після штурму Мелітополя чи повільний переможний рух на Південь з поступовим знищенням ворожої техніки, а тепер, після постачання касетних бойових снарядів, і зовсім новим словом в знищенні поки що живої сили супротивника. Путіну поки що невтямки, що дуету клоунів не вистачає сили волі сказати російському суспільству: ресурси закінчуються, війна не тільки призведе до неминучої поразки Росії на полі бою, а до руйнування політичної системи Росії.