7 грудня 2015 року Україну з робочим візитом відвідав віце-президент і, як потім з’ясувалося, майбутній президент США Джозеф Байден. Високого гостя на ґанку Адміністрації Президента зустрічав особисто голова держави Петро Порошенко.
Офіційний заступник «начальника світу» (а ким ще можна вважати лідера єдиної на планеті Супердержави?), вочевидь, мав від зустрічі вельми позитивні враження. Він відмітив чималий прогрес України, яка змогла швидко відновити економіку після катастрофічного 2014-го, а ще й запровадити важливі реформи. Він пообіцяв нашій країні ще близько 200 млн. доларів фінансової підтримки. Він, врешті-решт, вкотре запевнив українського лідера в непохитній підтримці України з боку США. А ще напівжартома-напівсерйозно сказав, що частіше телефонує Петру Порошенку, аніж власній дружині.
Як відомо, у світі міжнародних відносин між дорослими людьми та дорослими державами нічого не робиться просто так. І кожний спільний брифінг, кожне рукопотискання та кожна усмішка можуть мати чимале значення. Хтось, хто не в темі, назве зустріч Байдена з Порошенком протокольною – а ми назвемо її символічною. Символом дружби та допомоги Україні з боку найсильнішої держави на Землі. Символом того, що агресія проти України матиме фатальні наслідки для агресора. Символ того, що ми разом – Україна і США, серед передових цивілізованих країн світ.
Джо Байден ніколи не був простим партнером. За широкою усмішкою цього «милого дідуся» ховається майже півстоліття досвіду – досвіду такої запеклої політичної боротьби, таких багатокрокових комбінацій, що мало кому в світі навіть снився. Щоб вразити такого діяча, потрібно бути йому і його державі не просто корисним, а ще, як мінімум, цікавим. І те, що український лідер зміг таким стати – дуже й дуже багато говорить про п’ятого президента. Особливо враховуючи, якою була Україна у 2014-му, коли її очолив Порошенко. Країни в такому становищі, як правило, накривають залізними кордонами, і потім роками спілкуються з ними, хіба що, через гуманітарні місії. А тут Петру вдалося не просто стабілізувати ситуацію, а ще й фактично подружитись з другою персоною у світі. Багато пригадаєте тих, хто б зміг щось подібне?
А що зробив Володимир Зеленський, тільки-но усівся в крісло на Банковій, яке ще не прохололо від його попередника? Правильно – примусив вірні правоохоронні органи відкрити кримінальну справу і проти Порошенка, і проти Байдена. Просто взяв – і одним махом перекреслив дипломатичні досягнення останніх п’яти років. Добре, що містер Джо достатньо розважливий, і вміє розділяти українців як народ, та їхнє неадекватне керівництво. Ну і дружба з Порошенко нікуди не поділася: 5-й президент України і 46-й президент США продовжують спілкуватись. Що й не дивно: повинен же бути у домі хтось дорослий.
