Баришівка — cелище міського типу на Київщині, що за 70 кілометрів від столиці.
Воно лишалося мало відомим для широкого загалу — аж до прориву української реп-сенсації Alyona Alyona.
А нову хвилю популярності йому приніс тамтешній суд — Баришівський районний суд, який ухвалив одразу два резонансні рішення, що лягли в основу народної інтернет-творчості.
Неординарність рішень провінційного суду полягає в тому, що в одному випадку він зазіхає на непритаманну йому юрисдикцію, а в іншому — вимагає того, що виконати неможливо.
Одне з таких рішень — заборона першій заступниці голови Національного банку Катерині Рожковійбрати участь у засіданнях правління Нацбанку і виконувати свої обов’язки.
Справа №1: Заборона для заступниці голови Нацбанку
Це рішення Баришівський суд ухвалив на підставі позовної заяви, в якій ішлося про те, що Катерина Рожкова начебто заподіює «непоправну шкоду благу України та українського народу».
У відповідь у Нацбанку назвали дії суду неправосудними і звернулись до науковців із Київського регіонального центру Національної академії правових наук України з проханням проаналізувати це рішення. І ті виявили перевищення повноважень.
«Позиція науковців полягає в тому, що прийнятий судовий акт при встановленні в ньому заборони першому заступнику голови Національного банку здійснювати свої повноваження, не відповідає вимогам статті 19 Конституції України, є перевищенням судом наданих йому повноважень з огляду на імперативні приписи статті 74 Закону України «Про Національний банк України» і статті 150 Цивільного процесуального кодексу України», — заявили в Київському регіональному центрі Національної академії правових наук України.
Сама ж Катерина Рожкова тоді одразу анонсувала оскарження цього рішення.
«На сьогоднішній день я працюю. В разі отримання такого рішення Національний банк буде його оскаржувати в законному порядку», — розмістила вона 13 червня у відповідь на рішення Баришівського суду відеозвернення.
Наступного після цієї заяви дня у Нацбанку також повідомили, що оскаржуватимуть судову заборону Рожковій виконувати посадові обов’язки, а сама вона продовжуватиме працювати в установі, як і раніше.
Хто може бути зацікавленим в усуненні Рожкової від роботи?
Катерина Рожкова разом із Валерією Гонтаревою — вже екс-головою Нацбанку — поміж іншого, відповідала за націоналізацію «ПриватБанку», за що тепер вимагає мільярдних компенсацій колишній акціонер банку Ігор Коломойський.
Головний редактор видання «Ліга.нет» Борис Давиденко припускає, що якраз олігарх і може бути зацікавленим у цьому.
«Ми знаємо, що між першим та другим туром виборів була серія рішень Апеляційного суду, Господарського суду Києва, Окружного — які були на користь минулих власників «ПриватБанку». Це не секрет, що Катерина Рожкова і Валерія Гонтарева — це були основні драйвери націоналізації «ПриватБанку», якщо казати про Національний банк України. Можна припустити, що якщо Рожкової не буде в Нацбанку, то Коломойському буде простіше «прогнути» свою лінію щодо компенсації чи взаємного володіння «Приватом», — пояснював він.
В інтерв’ю різним виданням олігарх неодноразово згадував про Рожкову і прямо говорив, що вона має піти зі своєї посади.
Сама Катерина Рожкова теж вважає, що ані вона, ані Валерія Гонтарева в Коломойського «симпатію не викликають»: «Мені здається, що ми з Гонтаревою не дуже йому подобаємося. Є професійні стосунки, а є особисті. Оскільки ми з Ігорем Валерійовичем знайомі, …можу сказати, що ми не викликаємо у нього симпатію», — казала вона в інтерв’ю.
Щодо думає про це рішення сам Ігор Коломойський?
У розмові з журналістом «Схем» він стверджував, що вітає це рішення — утім, не має до нього жодного стосунку.
– Яке рішення, щоб її розстріляти?
– Ні, щоб її відсторонити… Ви публічно неодноразово виступали саме за її відсторонення.
– Я й зараз виступаю. Я прямо подаю свої позовні вимоги і прямо про них говорю. А ось це ось якісь люди подають у Баришівський суд — я не знаю, хто це. Якщо відсторонили — отже, я вітаю таке рішення. Таке рішення, який би суд не ухвалив, я буду вітати — якщо це стосується Рожкової. Поки Карфаген не буде зруйновано.
Інше резонансне рішення Баришівського районного суду стосується авіакомпанії SkyUp.
Справа №2: Заборона для «першого національного лоукостера»
Авіакомпанія SkyUp — «дочка» великого туроператора Join!Up, який активно співпрацював із «Міжнародними авіалініями України» олігарха Коломойського в минулому.
Навесні 2018-го SkyUp офіційно розпочав польоти і став себе позиціонувати як «перший український лоукостер».
А вже за рік над авіакомпанією нависла загроза втратити ліцензію — адже 24 травня за позовом мешканки Баришівки суд вирішив припинити дію дозволу на перевезення пасажирів.
Юрист з авіаційного права Андрій Гук, який співпрацює з відомими світовими авіаперевізниками, проаналізував цю ухвалу Баришівського суду: він каже, що там не мали права розглядати цю справу.
«Як би ви позов не обізвали, він є авіаційною пасажирською справою, яка повинна слухатися виключно в одному суді — де зареєстрована авіакомпанія, — і в такому випадку позивач не має права вибору суду. Компанія SkyUp точно не зареєстрована в Баришівському районі, тому цей суд в принципі не міг розглядати пасажирську справу», — заявив він.
Юрист додає: малоймовірно, що суддя не знав би загальної частини процесуального кодексу, який регулює виключну підсудність. «Тобто, на мою думку, суддя… є ознаки того, що завідомо порушено це правило», — підсумував Гук.
У свою чергу, в самій SkyUp назвали дії суду «абсурдними та неправомірними». Авіаперевізник заявив, що позов подала людина, яка «ніколи не була її клієнтом».
«Схеми» вирішили дослідити ці факти. У розпорядженні журналістів опинилась позовна заява баришівської туристки, завдяки якій у цій історії з’ясувалися несподівані деталі.
У заяві йдеться про те, що мешканка Баришівки Пасенко придбала квитки на рейс 17 травня до Шарм-ель-ШейхаУ заяві йдеться про те, що мешканка Баришівки Оксана Пасенко придбала квитки на рейс 17 травня до Шарм-ель-Шейха з вильотом з аеропорту «Київ» (Жуляни) — на рейс, який начебто мав виконувати SkyUp.
Тоді як 16 травня, зазначає Пасенко, їй повідомили, що виліт переноситься аж на 20-е через відсутність літаків. Після цього позивачка начиталась негативних відгуків щодо авіакомпанії в мережі і додала їх до своєї заяви.
Чи мав авіаперевізник проблеми із рейсом в Жулянах у згадану дату? І чи можливі взагалі триденні затримки у польотах? «Схеми» поцікавилися про це в самої SkyUp.
В авіакомпанії відповіли, що затримки у рейсах в той день дійсно були — але не на три дні, а максимум — на 4 години, і не з Жулян, а з Борисполя.
Адже вильотів у SkyUp Airlines з аеропорту Київ у травні взагалі не було.
Тобто, зі слів лоукостера, виходить, що в той день, коли мешканка Баришівки начебто мала летіти ніжитися під єгипетським сонцем, не тільки не було затримки рейсу — літаків SkyUp з квітня взагалі не було у Жулянах.
Окремо журналісти звернули увагу на позовні вимоги Оксани Пасенко. Адже, як виявилося, вона не стала вимагати, наприклад, гарантувати їй грошову компенсацію за начебто зіпсований відпочинок.
Натомість, пославшись на те, що послуги від лоукостера несуть загрозу життю і здоров’ю не тільки пасажирів, але й екіпажу, мешканка Баришівки попросила суд взагалі припинити ліцензію авіаперевізника.
Зрештою, «Схеми» вирішили знайти цю настільки принципову позивачку.
Пошуки привели журналістів на околиці Баришівки — до невеликого багатоквартирного будинку біля залізничних колій, де у дворі немає асфальту, але є господарство: гуси та кури.
Саме тут, на околицях Баришівки, зареєстрована Оксана Пасенко — яка нібито мала летіти до Шарм-ель-Шейха літаком компанії SkyUp, але, зрештою, подорож не склалась — і вона подала позов.
Журналістам не вдалося застати «позивачку» вдома, тож вони вирішили розпитати про неї в сусідів.
Виявилося, що Оксану Пасенко мешканці селища добре знають, проте не за принципове відстоювання своїх прав як споживача.
Одна з її сусідок розповіла, що в селі хотіли відправити її на лікування: «Ми збирали підписи, щоб її забрали на лікування. Але лікування — 3300 (гривень. — Ред.) на місяць, а держава не платить… Бо вона і дорогу палила, ми не могли проїхати, чіплялась до дітей…»
Інша сусідка теж згадувала про лікування: «Не знаю, де вона поділась. Її скільки забирала міліція: в лікарню відвезуть — а без її згоди ми не можемо полікувати. От людина і творить казна-що».
Інша сусідка з магазину «Сусід» розповіла «Схемам», що Оксану Пасенко у Баришівці не бачили вже кілька днів.
«Я не знаю, де ви її будете шукати — її нема вже днів 10. Ну, тиждень точно не видно вже», — пригадала жінка.
Сусіди порадили йти до родичів позивачки і шукати її там. Але й ті, як виявилось, мало що могли про неї розказати.
«Я з нею взагалі особливо не спілкуюся в житті. Я від неї тримаюсь віддаля, ми всі так. Ну вона останнім часом трохи… Чудна, так», — розповіла сестра Пасенко.
Востаннє родичі бачили Оксану в Баришівці понад місяць тому, відтоді — жодних звісток. І кажуть, що «номер телефону в неї не дійсний».
Журналісти попросили показати їм останнє фото жінки, щоб орієнтуватись, яка вона на вигляд, і розповіли, чому шукають її. Згадали про начебто невдалий переліт в Єгипет. Родичів ця інформація здивувала.
– Нічого собі! Вона взагалі нікуди не їздила відпочивати.
– Вона за кордон взагалі їздила?
– Ні! Так ми ж про це і кажемо, що ніколи. Максимум Київ, у Боярці вона там лікувалася.
Виходить, «позивачка» ніде не працює, вдома її немає, родичі про неї також нічого не чули і зв’язатися з нею — неможливо. Тому в пошуках Пасенко «Схеми» звернулися до поліції.
Утім, дільничний офіцер поліції Баришівського відділення Дмитро Попикін, з яким зв’язалися журналістів, також не зміг допомогти з пошуками «позивачки».
«Я її знаю, але де її знайти — я вам такої конкретної інформації не скажу», — заявив він.
Чи можливо, що хтось використав її документи?
Запитали про це в місцевій черговій частині.
– Чи була заява від Оксани Пасенко про те, що вона загубила паспорт?
– Щодо втрати паспорта вона не зверталася. Все інше будемо говорити лише заявникові.
Того дня пошуки журналістів «позивачки» в Баришівці закінчилися нічим.
Крім того, «Схеми» завітали дорогою до Баришівського районного суду. Того самого, який ухвалив резонансне рішення щодо SkyUp.
Тихий провінційний суд?
У Баришівському районному суді працює лише троє суддів.
Один із яких — голова суду Олександр Лисюк.
Другий — Костянтин Коваленко, який ухвалював рішення щодо згаданої першої заступниці голови Нацбанку Катерини Рожкової.
Третя суддя — Олена Литвиненко. Саме вона вирішила припинити ліцензію авіаперевізника.
Але застати Олену Литвиненко на робочому місці не вдалося — у суді сказали, що вона у відпустці.
– Вона в відпустці.
– Надовго?
– Не знаю, пішла у щорічну відпустку
– А скільки вона може тривати?
– 42 дні.
Те саме журналістам підтвердив і голова Баришівського районного суду Київської області Олександр Лисюк: «Суддя Литвиненко прийде з відпустки через місяць».
Але сам він говорити про рішення своєї колеги відмовився: «Коментувати я її не буду, тому що я її не ухвалював цю ухвалу. Як суддя ухвалювала своє рішення — мабуть же, чимось керувалась?».
Відтак «Схеми» поцікавилися в нього, хто і за яких умов приносив заяву.
– Хто приносив заяву від позивача?
– Я не знаю, яким чином вона була подана.
– Яким чином була подана заява?
– Ну, прийшла мабуть особа, подала заяву.
Журналісти попросили голову суду дізнатися у канцелярії, яким чином була подана позовна заява та чи бачили там саму Пасенко.
– Оцю позовну заяву хто приносив?
– Ну, Пасенко — я так розумію, — відповіла співробітниця канцелярії.
– Подивіться, будь ласка, вона особисто приносила чи ні?
– А як я подивлюсь? По цьому в мене стоїть Пасенко.
При цьому голова Баришівського районного суду Лисюк заперечив журналістам, що до нього коли-небудь зверталися «з проханнями посприяти».
– До вас не приходили ніколи з якимись проханнями?
– За 23 роки моєї роботи?
– Так.
– У якому ракурсі ви задаєте питання «з проханням»?
– З проханням посприяти справі якійсь.
– Ні. Не приходили.
Відповідно до офіційних повідомлень, восени 2017 року детективи НАБУ впіймали голову Баришівського райсуду «на гарячому»: за даними слідства, Олександр Лисюк начебто отримав 2,5 тисячі доларів в обмін на ухвалення «потрібного» рішення в одній із цивільних справ.
На період розгляду цієї справи у суді Лисюк відсторонений від здійснення правосуддя, хоч і продовжує керувати Баришівським судом.
«Схеми» хотіли запитати також у судді Олени Литвиненко, яка ухвалила те саме рішення щодо SkyUp, чи знала вона, що порушує правило виключної підсудності, розглядаючи цю справу. Журналісти передали свої контакти судді через сусідів і чекають на її реакцію.
500 гривень — за місяць до закордонної відпустки
Під час пошуків позивачки з Баришівки «Схеми» дізналися, що Оксана Пасенко просила матеріальну допомогу від селищної ради — і одного разу успішно її отримала.
Востаннє це були 500 гривень у квітні цього року — тобто за місяць до згаданої у позові поїздки в Шарм-ель-Шейх. Пізніше Пасенко просила ще на ремонт квартири, кажуть у сільраді, та їй відмовили. Через що жінка пішла скаржитися до місцевої прокуратури. Раніше, встановили «Схеми», там працював син судді Литвиненко.
Тобто, виходить, жінка, яка, за словами родичів, жодного разу не була за кордоном, яка боролася за невелику матеріальну допомогу, раптово отримала змогу полетіти на відпочинок в Єгипет — але залишилася незадоволеною сервісом і пішла до суду із заявою, що мала б заблокувати роботу авіаперевізника?
Після двох днів пошуку «Схемам» таки вдалося поставити ці запитання принциповій мешканці Баришівки особисто — коли вона зрештою повернулась додому.
У відповідь на запитання журналістів Оксана Пасенко зізналася, що на той час не мала паспорта, не користувалася літаком авіакомпанії SkyUp і ніколи не була за кордоном. А ще жінка зрештою підтвердила, що не зверталася до суду.
– Ви не писали заяву в суд?
– Так є!
– Не писали?
– Що, в суд?
– В суд ви позивалися щодо SkyUp?
– Поліцейські позивались. Я позов написала, що я туди не зверталась і не користувалась послугами.
Чи міг хтось у власних інтересах використати документи мешканки Баришівки без її дозволу та відома?
– Ви були в якихось установах, де ви могли б показувати документи?
– Де? У міліції показувала. Поліції показувала.
– А чому ви їм показували?
– Тому що потрібно було!
І такі документи, як виявили «Схеми», можуть бути не лише у поліції, але й у лікарнях, селищній раді та прокуратурі.
«Мало хто здатен таке придумати і реалізувати. Придумати і модифікувати позов так, щоб він хоча б формально заходив у районний суд. Знаючи, що є виключна підсудність, знаючи, що якщо ви підете в окружний адміністративний суд, як би ви не домовлялись і не тиснули, він не прийме так ухвалу, тому що там пряма заборона в кодексі — не можна проти Державіаслужби приймати такі речі, — вважає юрист з авіаційного права Андрій Гук. — Йти в Печерський, Шевченківській — теж мало ймовірно, що вони на це згодяться. Тобто це треба було продумати все. І дуже добре продумати. І хтось там за цим стоїть. І мало таких людей, які здатні на таку «дєрзость».
Несподіваний розвиток баришівська історія отримала вже після розмови з Оксаною Пасенко. У розпорядженні «Схем» опинилась копія звернення начебто від її імені до народного депутата Олександра Дубініна.
У зверненні йдеться про те, що хоч Баришівський суд і ухвалив рішення на користь, Пасенко все одно не задоволена тим, що літаки продовжують літати:
«Факт невиконання зазначеного судового рішення є демонстрацією цинічного і ганебного ставлення не лише до життя громадян України, а й до органів судової влади в Україні.
(…) Звертаюсь до Вас, як до народного депутата України, який зобов’язаний дбати про благо України і добробут українського народу (…), з проханням про вжиття заходів, спрямованих на забезпечення дотримання принципів верховенства права, законності та загальнообов’язковості судових рішень».
Підпис на ньому вже більше схожий на оригінал. Але датоване звернення 18 червня.
Саме в той день, коли «Схемам» вдалося відшукали Оксану Пасенко і коли вона розповіла, що не позивалась до авіакомпанії і навіть звернулась через це до поліції.
Натомість у приймальні народного депутата Дубініна швидко відреагували на звернення мешканки Баришівки — і вже наступного дня переслали до профільного відомства, Міністерства інфраструктури.
«Вважаю своїм громадським та службовим обов’язком звернутись до вас та повідомити про факти грубого порушення норм законодавства України у формі невиконання судового рішення, яке набрало законної сили», — мовилося у зверненні Дубініна.
Олександр Дубінін — багаторічний менеджер підприємств із так званої групи «Приват», підконтрольної Ігорю Коломойському. Обирався до Верховної Ради в окрузі на Дніпропетровщині у статусі голови правління «Дніпроазоту» — ще одного заводу з орбіти олігарха. І хоч Дубінін йшов як мажоритарник від політичної сили Петра Порошенка, менше ніж за півроку він вийшов з фракції «БПП». Наразі Дубінін — член президії партії «Укроп». Яку також пов’язують з Коломойським.
«Схеми» поцікавились у Дубініна, чи перевіряв він те, що підписував, і чи знав, від кого заява насправді.
Народний депутат наполягає, що лист передали через помічників.
– До мене звернулась… я ж там написав, хто до мене звернувся. І дали мені всі пропозиції щодо того, що там є порушення закону. Я відповідно звернувся до всіх інших інстанцій. Лист передали… документи через помічників.
– У день, коли вона нібито звернулась до вас, вона вже при нашій знімальній групі написала заяву в поліцію про те, що вона не позивалася до компанії SkyUp.
– Нехай вона напише, що звернення, до якого вона нині зверталась, вона скаже, що вона його спростовує. І все.
А свої відносини з олігархом Ігорем Коломойським він прокоментував так.
«У яких я стосунках? Я — народний депутат, а він — бізнесмен. Далі що?» — запитав Дубінін. На запитання, коли востаннє спілкувались з Коломойським, парламентар відповів: «Я розмовляв, коли була зупинка хімічних підприємств, практично всіх. Це було влітку 2018 року. Коли я виступав на мітингу «Дніпроазоту», коли завод стояв».
У Міністерстві інфраструктури після того, як стало відомо про ухвалу Баришівського суду, запевнили: SkyUp продовжить працювати в нормальному режимі без жодних стресів для пасажирів.
Міністр Володимир Омелян тоді пояснив це так: «Ми бачимо, що в результаті цього дивного рішення, якщо можна так назвати неюридичною мовою, фактично повинна була бути зупинена ціла компанія і всі кошти, які приватні інвестори вклали в розвиток, а це вже по факту 8 літаків, які по факту сьогодні літають. Компанія фактично могла бути в стані банкрутства. Ми вжили всіх заходів, і які би рішення далі не були, компанія буде працювати стабільно».
«На мій погляд, тут може бути два сценарії. Один — що хтось хоче підставити президента і, маніпулюючи його зв’язками з одним із найбагатших людей України, хоче виставити його в такому світлі, що він лобіює монополію в авіації, — заявив Омелян. — Або, на жаль, це дійсно дії, які спрямовані на те, щоб знищити конкуренцію в авіаційному просторі і поновити той статус-кво, який ми мали буквально декілька років тому».
Що про це думає сам Коломойський? Чиє ім’я згадується чи не найчастіше, коли заходить розмова про Баришівський суд.
«Схеми» звернулися із цими питаннями безпосередньо до олігарха.
– Чи маєте ви стосунок до винесення цього рішення?
– Не маю.
– Як ви можете прокоментувати такий збіг обставин, чи що це?
– Ніяк не можу прокоментувати — до Порошенка зверніться і до Філатова, вони проводили судову реформу. У них і питайте. А я ніяк не можу прокоментувати — я рішення судів не коментую. Я не суддя, не юрист, не людина з юридичної системи — якого біса мені коментувати які-небудь судові рішення, які виносяться не стосовно мене і зі мною не пов’язані.
І додає: на роботу компанії МАУ це рішення ніяк би не вплинуло: «На сьогодні попит перевищує пропозицію, не вистачає потужностей, щоб перевозити всіх охочих. Тому що якщо не буде SkyUp, «МАУ» не почне літати частіше або більше».
А щодо народного депутата Дубініна олігарх запевняє: не спілкуються.
– Я йому що — мама, тато, дядя, може, я його всиновив?
– Людина є багаторічним менеджером підприємства «Дніпроазот», потім вона йде в народні депутати…
– І що?
– …та є членом президії партії «Укроп», ви хочете сказати, що Олександр Дубінін не є афілійованою з вами особою?
– Ні, не є афілійованою особою.
У свою чергу, SkyUp не лише продовжив виконувати рейси, але й також пішов до суду — оскаржувати рішення Баришівської феміди.
«Ми вважаємо таку ухвалу не тільки незаконною та необґрунтованою, а й взагалі юридичною нісенітницею», — каже директор з юридичних питань SkyUp Airlines Дмитро Толкачов.
Розгляд апеляції призначили на 25 червня. На першому ж засіданні в Окружному адміністративному суді Києва несподівано з'явився новий фігурант баришівської історії — це Євгеній Рівний, який представився адвокатом Оксани Пасенко. І він одразу ж заявив відвід судді. Це клопотання правник пояснив так: «Якщо коротко в двох словах: те, що з огляду на практику даної колегії справ з авіаперевізниками суд завжди стає на сторону авіакомпанії і виносить суперечливі рішення».
Про Євгенія Рівного відомо небагато: згідно із реєстром судових рішень, київський адвокат раніше займався цивільною справою щодо побиття людини та майновими історіями.
Утім, повідомляти журналістами «Схем» деталі баришівської справи навідріз відмовився, прикриваючись адвокатською таємницею.
– Не даю коментарів — це адвокатська таємниця
– Що саме адвокатська таємниця?
– Всі дані, які ви хочете запитати.
Відтак він відмовився відповідати і на наступні запитання: як він познайомився із позивачкою, про її заяву до поліції та на інші.
– Хто вас попросив представляти інтереси позивача?
– Клієнт.
– Де ви її знайшли?
– Я не даю коментарів.
– Ви спілкувалися з пані Пасенко?
– Так.
– Де?
– Це моє право, де з нею спілкуватись. Я не повинен вам нічого повідомляти.
– А коли саме вона вас найняла?
– …(у відповідь адвокат лише стенув плечима).
Як виявили «Схеми», угоду з Оксаною Пасенко на представництво інтересів у суді адвокат підписав у день розмови зі «Схемами». При цьому не відомо, чи знає про це сама мешканка Баришівки.
У цей же день також стало відомо, що Оксана Пасенко подала заяву про відмову від начебто свого позову щодо SkyUp. На підставі того, про що вперше розповіла журналістам: вона ніколи не була клієнткою цього авіаперевізника.
Після повернення Коломойського «Схеми» дослідили, які бізнес-інтереси є у Коломойського в Україні та як вони можуть суперечити інтересам українців. Журналісти проаналізували ті приклади, коли рішення, чий інтерес переважить, — прямо чи опосередковано залежить від різних гілок влади — від законодавчої до судової. І, схоже, два резонансні рішення Баришівського суду можуть бути таким саме прикладом.
Валерія Єгошина Радіо Свобода, 2019
