Стратегія має бути у всьому. Шахи, шашки, облапошиваниє лохокторату, загравання з дівчиною, зваблення хлопця, навіть гра в «Чапаєва» - все потребує стратегії.
І от в чому Коломойському не відмовиш, так це в стратегічних планах, а також у продавлюванні їх всіма можливими та неможливими засобами.
От, наприклад, вирішив Игор Валєрійовіч обідрати як липку народ України, так він і обдирає. Не зупиняючись ні перед чим, іде по трупах, сльозах та долях людей.
Обідрати Україну – це така собі сверхмета бабушкі Бєні. На шляху до її досягнення приходиться долати та переступати дрібненькі гори. Як, скажімо, повернення собі контролю над «Приватбанком», за стабілізацію якого ми з вами та кожен з нас вже заплатив з власних кишень вже чималеньку суму.
Нагадаю, плюнути в наші кишені у черговий раз Коломойський запланував на День Святого Миколая – 19 грудня, коли заплановане судове засідання у справі «Привату», а поки що його ті тушки вирішили розім’ятися на іншому банку, Національному.
Спочатку, декілька днів тому, Приміщення Нацбанку було пікетоване трьома сотнями осіб, які, начебто, протестували проти корупції в ньому. (Хоча я так і не зрозумів, чому тоді прем’єр Гончарук звітує що все, корупція в Україні подолана?), а вчора, під прапорами ГО «Топ Коррупція», увірвалися в приміщення нацбанку та силовими методами намагалися досягнути свого, або, можливо, просто шукали золотовалютні резерви.
Наша доблесна поліція, під керівництвом вічного міністра МВС Авакова, ніяк не могла дати ради цім коломойськопротестувальникам. Звісно, наводити лад, це ж не лампадкі людські від пам’ятника викидати, це набагато складніше.
Бабушка Бєня подився відео «захоплення», задоволено почухав животик, зателефонував де потрібно, дав своїм юнітам команду: «відбій, відступаємо». Потім знов взяв слухавку, набрав сцарька і нагадав карліку: «Я Нацбанк не пощажу, а тебе і подавно, якщо Приватбанк мені не повернеться!», розсміявся в слухавку демонічним сміхом. Поклав її. Знов почухав животик і замислився, що би такого ще в цих дурних малоросів віджати.
