9 березня: це цікаво знати

9 березня: це цікаво знати

Страшно впасти у кайдани.
Умирать в неволі,
А ще гірше – спати, спати,
І спати на волі –
І заснути навік-віки.
І сліду не кинуть
Ніякого, однаково,
Чи жив, чи загинув!
Тарас Шевченко

У дохристиянські часи 9 березня відзначали Свято Матері Землі. Вшановували її у вигляді чотирикутного хліба, що символізував чотири сторони світу. Хліб розкришували на полі, закликаючи весну і птахів. Вірили, що побачити цього дня у небі жайворонка або лелеку – на щастя.

У народі цей день передбачав погоду на квітень: «Якщо день зі снігом, то і в квітні сніг, а якщо по голу, то і в квітні по голу». День 9 березня у народі називали ще Дмитровим днем. І по цьому дню судили про погоду на Паску: «Якщо Дмитрів день на снігу, то свята (Паска) по снігу, а Дмитрів по голу, і свята по голу».

За церковним календарем 9 березня вшановують перше і друге знайдення голови Іоанна Предтечі та преподобного Еразма Києво-Печерського.

Іменинники 9 березня:
Іван, Іларіон, Еразм.

9 березня народились:

1814 – Тарас Шевченко – великий український пророк, поет, художник, громадсько-політичний діяч; засновник нової української літератури, творець сучасної української мови. Член Кирило-Мефодіївського братства. Академік гравірування Петербурзької академії мистецтв.
«Тепер, і тілько тепер, я вповні повірив у слово: любя, наказую ви… Тепер тілько я молюся і дякую Йому за безмежну любов до мене, за посланий мені іспит. Він очистив, зцілив моє бідне хворе серце. Він зняв з моїх очей призму, крізь яку я дивився на людей і самого себе. Господь навчив мене, як любити ворогів і ненавидящих нас. А цього не навчить ніяка школа, окрім тяжкої школи іспитів і довгої розмови з самим собою. Я тепер почуваю себе як не досконалим, то принаймі бездоганним християнином. Як золото з огня, як немовля з купелі, виходжу я тепер із темрявого чистилища, щоб розпочати новий, благородніший шлях життя. І це я називаю істинним правдивим щастям!» (Тарас Шевченко)

1862 – Микола Пимоненко – український живописець, видатний майстер побутового жанру і цікавий портретист, автор багатьох картин на сільську та міську тематику («Сінокіс», «Ярмарок», «Зустріч з земляком», «Київська квіткарка», «Гопак» тощо).

1886 – Георгій Нарбут – український художник-графік. Автор славнозвісної ілюстрації до «Енеїди», графічної серії «Українська абетка», ескізів українських грошових знаків, цінних паперів, поштових марок, військових мундирів Української армії, нової української геральдики.

1908 – Тарас Боровець (Бульба) – діяч українського повстанського руху часів Другої світової війни, засновник військових формувань «Поліська Січ» – УПА.

9 березня відзначають:

  • День землевпорядника України.
  • Міжнародний день ді-джея.

Події 9 березня:

1930 – у Харківському оперному театрі розпочався судовий процес над Спілкою визволення України.

1934 – у Києві засноване видавництво «Веселка».

2001 – у Києві неподалік будівлі Адміністрації Президента сталася сутичка учасників акції «Україна без Кучми» з міліцейським загоном спецпризначення, після якої акція пішла на спад.

Чи знаєте ви, що:

Щоб зберегти для нащадків могилу Шевченка, троюрідному братові Тараса Шевченка Варфоломію Шевченку, «елисаветградскому мещанину», доводилося орендувати землю під нею у Канівської міської думи. І дума регулярно брала за «полдесятины городской земли, на которой погребён прах Академика Императорской Академии художеств Тараса Шевченка» щорічну орендну плату – 2 карбованці сріблом.

Незадовго до смерті Варфоломій Шевченко (він помер в 1892 році) за 100 карбованців сріблом викупив орендований шматок землі під Шевченковою могилою й подарував його місту Каневу з умовою, що на подарованій землі не дозволять нічого будувати, і не перетворять її на кладовище. Водночас, могила мала бути відкритою для відвідувачів.

Разом із землею Варфоломій Шевченко подарував місту ще й 3000 карбованців сріблом, які вклав до державного банку, заповівши, щоб проценти з тієї суми міська влада використовувала на утримання могили. Але міська дума дар не прийняла і утриманням могили не переймалася. Межа турбот місцевої влади обмежувалась лише наглядом за вiдвiдувачами Тарасової гори.