Сьогодні ми стоїмо на порозі Великого Посту, та згадуємо про страшний Суд. Коли ми дивимось навколо, то коли ми обурюємось тим, що відбувається, ми часто теж згадуємо про Страшний Суд. Нам дуже хочеться, щоби на цьому суді були покарані наші вороги, а ми, крім Царства Небесного, отримали ще й задоволення від їх пекельних мук.
Але буде все не зовсім так.
На Страшному Суді Бог буде шукати шукає як виправдати людей. Знайти хоч щось хороше в кожному. Страшний Суд - це намагання не справедливого, але милосердного Бога, знайти в кожному з нас щось добре, дати шанс пекла уникнути. Бо пекло - це теж благодать Божа, яка відкидається людиною. і якщо в цьому життю ми можемо сховатися від благодаті за власною дебелістю плоті, то після Страшного Суду, у плоті воскреслій, нам цього зробити не вийде. Страшний Суд - це остання соломинка за яку Бог дасть нам схопитися при кінці часів.
Страшний Суд - це остання апеляційна інстанція у процесі нашого виправдання. Але не треба забувати, що людина за життя прагнула брехні та пекла, якщо людина за життя несла лише ентропію та плісняву, то і на Страшному Суді вона обере те саме - смерть та тлін. А Господь Бог поважає свободу людини. І Він відпускає грішника на безкінечний, дурний, та зовсім не смішний концерт "95 кварталу".
Перш, ніж навчитися бути громадянами Царства Небесного потрібно навчитися бути громадянами своєї країни. Перш, ніж навчитися догоджати Богу потрібно навчитися догоджати одному "з малих цих".
Тому піклуємось про свою Державу, піклуємось про ближнього, і сподіваємось на те, що як ми тут навчилися робити правильний вибір, так і на Страшному Суді, з допомогою Ісуса Христа, та ангелів не схибимо.
