Рада у першому читанні прийняла так званий Анти-Коломойський закон.
Це можна розцінювати як чудо!
Якщо звісно між першим і другим читанням у нього не насиплять поправок Дубінський, Радуцький, Гетьманцев та інші друзі Ігоря Валерійовича. А це можливо. Можна просто накидати туди 3 тисячі поправок і розглядати їх місяць.
Думаю, у Коломойського все готово.
Проте, тут не до церемоній. Голосувати треба швидко.
На кону безпека України. Без транша МВФ у 2-3 мільярди (і швидко) – наша економіка не справиться. А кому цікаві масове безробіття і долар по 50-т?
Правильно, олігархам.
Чий рейтинг при цьому здується?
Правильно. Його.
По-великому рахунку, цей закон можна було б прийняти ще у грудні.
Перед поїздкою Бубочки у Париж до Путіна МВФ чесно підсилила його позиції, заявивши, що програма буде.
По-пацанськи треба було і прийняти закон по поверненню.
Але наш президент багато чим зобов’язаний Коломойському.
Ба, хлопці навіть пов’язані. Бєня, коли виводив гроші ПриватБанку за кордон – частину відмив через Квартал95. Небагато, 47 мільйонів. Але достатньо для того, щоб свідчити проти Зе! коли сам стане перед судом.
Тому Володимир Олександрович так довго сидів на розтяжці. Треба було жертвувати або грошима, або дружбою.
Президент ось тільки зараз став політиком. Пожертвував подєльнічком.
Хоча, можливо вони домовились про інші компенсатори.
Тут 23 березня Окружний адмінсуд Києва задовольнив позов «Укрнафти» до КМУ і відмінив постанову Уряду, яким «Укрнафта» була зобов’язана виплатити в бюджет 90% чистого прибутку у вигляді дивідендів за 2018 рік.
Можна виділити старому другу ще кілька городиків, щоб він міг годуватися.
Бо я думаю, Володимир Олександрович не дуже хоче, щоб на 1+1 його обличчям стали грати по роялю. Як він колись чимось.
