Друзі, а ви звернули увагу, як наша зеленесенька влада щойно обікрала весь IT-бізнес, експортерів, місцеві бюджети територіальних громад, а за одно, ще й біженців, які виїхали за кордон?
Починаючи від сьогодні банки мають право продавати ГОТІВКОВУ валюту по будь-якому курсу на свій розсуд. Аналогічно на свій розсуд вони можуть встановлювати курс при безготівковій конвертації гривні у валюту (наприклад, при оплаті карткою закордоном чи на іноземному сайті).
Однак, безготівковий курс долара залишається при цьому фіксований - 29,2549 грн за 1$.
Як ви розумієте зняти валюту із свого валютного рахунку саме у вигляді готівкової валюти підприємець не може (насправді є одна схема але…).
Таким чином всі підприємці, хто отримує доходи у доларах, щоб отримати гривні, які вони можуть витратити в Україні, будуть змушені продавати цю валюту банку по фіксованому курсу НБУ 29,2549 грн за 1$.
Якщо ж вони захочуть знову купити валюту (а купляти можна тільки готівкову валюту) то це можна буде зробити лише за курсом який встановить банк у своєму обміннику (зараз це 37-40 грн за 1$).
Таким чином всі ФО-П, що працюють в ІТ-сфері, одним махом втратять доволі суттєву частину своїх доходів. Просто на різниці курсів.
При цьому, всі ціни на товари та послуги на внутрішньому ринку, у нас традиційно формуються виходячи із роздрібного курсу. Вони ще якось трималися останні пару тижнів, але тепер, як на мій погляд, нас чекає суттєве подорожчання, як промислових товарів, так і харчових продуктів.
Підвищення цін на товари та сировину доволі сильно вдарять по експортерах товарів, які, як і ІТ-бізнес, будуть змушені продавати валюту по фіксованому курсу, щоб потім придбати товари, чи сировину в Україні вже по цінах, які, скоріш за все, будуть прив’язані до готівкового курсу.
(Примітка: при цьому автоматичне відшкодування «експортного ПДВ» у нас зараз не працює і коли запрацює невідомо)
Більш того, окрім великих експортерів товарів, такий підхід (в формуванні курсу) дуже сильно може вдарити по виробниках хендмейду, які виробляють товари невеликими партіями та продають їх потім на закордонних маркетплейсах. Адже отриману валюту вони будуть змушені продавати по фіксованому курсу (29,2549) в той час, як сировину, зокрема, але не виключно, за кордоном, доведеться купляти вже по «комерційному» курсу, наближеному до готівкового.
Якщо ж припуститись що попри готівковий курс валют, підвищення цін на продукти харчування та промислові товари народного вжитку не відбудеться, це все повністю вб’є той малий бізнес, який зараз намагається конкурувати з великим рітейлом. При цьому може виникнути дефіцит товарів повсякденного вжитку.
Чому так?
Всі великі імпортери купляють зараз валюту по фіксованому курсу (29,2549+1%) і вони й надалі будуть купляти її по такому курсу. При цьому на сьогодні офіційно дозволено ввезення лише товарів зі списку критичного імпорту.
В той же час малий бізнес придбавав товари закордоном, зокрема, на закордонних маркетплейсах, сплачуючи за них зі своїх карток в гривні, по курсу 32,17 грн за $. Тепер конвертація гривні, при подібних покупках, буде здійснюватися за новим «комерційним» курсом, який встановить банк, та який, скоріш за все, буде наближений до готівкового курсу продажу валюти.
Таким чином великий рітейл, вже вкотре, так чи інакше отримає значні конкурентні переваги над малим бізнесом. Ну а далі…
Якщо великий рітейл, маючи конкурентну перевагу, у вигляді можливості придбавати валюту за значно нижчим курсом, не піде на значне підвищення цін на товари (виходячи із готівкового курсу), це повністю поховає малий бізнес, який намагається імпортувати товари в незначній кількості. При цьому асортимент товарів на ринку може значно звузитися.
Якщо ж в гонитві за надприбутками великий рітейл придбаваючи товари за фіксованим курсом (29,2549+1%) буде продавати їх виходячи із роздрібного курсу… Це можливо не так сильно зачепить малий бізнес, але призведе, як я вже сказав, до значного подорожчання всіх товарі, що, у свою чергу, значно вдарить по населенню, частина із якого взагалі повністю втратило джерело доходів.
А до чого всього тут місцевий бюджет?
Та дуже прости. Більшість ІТ-бізнесу це платники єдиного податку. В наслідок цього всі вони сплачують єдиний податок саме до місцевого бюджету, в бюджет тієї територіальної громади де вони зареєстровані (прописані).
Таким чином, коли курс долара залишається фіксований їх доходи отримані у валюті перераховуються в гривну, з метою оподаткування, саме по цьому, фіксованому курсу встановленому НБУ. В наслідок цього місцеві бюджети отримують менше податків ніж могли б, якби курс долара був ринковий.
Ну і окрім бізнесу та місцевих бюджетів під удар попадуть ті українці хто через збройну агресію зараз перебувають за кордоном, однак продовжують отримувати доходи в Україні в гривні. Тепер коли вони будуть розраховуватись в іноземних магазинах своїми гривневими картками, чи знімати готівку в закордонних банкоматах, банки будуть перераховувати все за новим «комерційним» курсом, а не як раніше (32,17 грн за 1$).
В наслідок всього цього, як на мій погляд, надходження валюти в країну може значно зменшитися. Оскільки той же IT-бізнес може запросто притримати валюту на закордонних рахунках та в платіжних системах, або на фріланс-біржах, заводячи тепер на свої рахунки ФО-П лише ті суми, які потрібні «для життя», а не всю суму заробленої валюти.
Адже тримати валюту на валютних рахунках ФО-П тепер стає просто ризикованим, бо невідомо, що наступне може прийти в голову Національний банк України. До прикладу, це може стати повернення примусового продажу валюти, причому все по тому ж фіксованому курсу. І тоді плакали заробітки українських програмістів та дизайнерів.
При цьому готівковий курс попри сподівання НБУ може аж ніяк не зменшитися. Адже банки й надалі мають право продавати лише ту готівкову валюту, яку вони перед цим куплять. А навряд чи, як на мій погляд, в таких умовах буде багато охочих її продати.
Таким чином виходить, що на цій ініціативі НБУ можуть заробити банки, у великого рітейла виникає можливість отримати надприбутки. В той же час два сегменти малого бізнесу потрапляють під удар, ІТ-сфера втрачає частину доходів, а прості українці ризикують отримати підвищення цін абсолютно на всі товари.
Що ж подивимося, що з цього вийде.
Буду радий помилитися. Але щось мені це все не подобається аж ніяк.
