Ну от і все. Радник Єрмака Олексій Арестович відверто заявив, що керівництво України готує відмову від курсу на інтеграцію до НАТО. Зробив він це в своїй звичній брутальній манері зловленого на слові істеричного дівчиська, тобто розкидаючись звинуваченням та намагаючись скривдити.
Ну ви ж розумієте? Воно – психолог. Воно з людьми працює і психологічну допомогу їм надає. Завжди балдію, коли психологів з себе корчать типи, які банально не вміють тримати удар.
Взагалі треба навіть подякувати Арестовичу за те що воно – істеричка. Бо розумієте, просять тебе постійно не нагнітати. Нагадують, що у тебе багато читачів. Що не про все зараз можна говорити. А тут – раз, і такий Арестович знімає сам всі перепони. Бо за язик його ніхто не тягнув, а питання поставив він. Тож відповідь буде.
Я опускаю пассажи на кшталт «Весь мир аплодирует Президенту, который поднял достоинство политического руководства нашей страны на уровень, где его никогда не было» (мовою оригіналу, української Арестович досі не опанував). Цей пассаж сам Арестович нівелює питанням: «Ответьте себе на вопрос: что означает отсутствие приглашения Украины на экстренное совещание НАТО 26 февраля сего года - на третьи сутки активной фазы агрессии? Грузию и Молдову пригласили - нас нет». Та оте і означає, що говорити з Зеленським там ніхто не схотів. Після місяців (!!) коли президент Зеленський розповідав що країни Заходу нагнітають загрозу навколо України, а потім з’ясувалося що Росія таки напала (і саме так як попереджали розвідки НАТО), скажіть про що говорити з таким президентом? У НАТО для розмов в Україні явно є інші співбесідники, ті для яких вони ще ДО війни нам надавали «Нлау» та «Стінгери».
Президента Порошенко, до речі, на саміти НАТО запрошували регулярно. Це до питання про «рівень гідності політичного керівництва країни». Де той рівень зараз – очевидно.
Арестович заявляє, що в НАТО нам не можна, бо НАТО – це велика війна з Росією. Я насмілюся поцікавитися – а зараз у нас що? Це все, за мірками Арестовича – ще НЕ велика війна?
Арестович у слід за російською пропагандою хоче нам довести що Москва зараз воює якось у півсили, і якщо ми не відмовимося від НАТО – нам буде набагато гірше? А я кажу що московська пропаганда з долученим до неї Арестовичем, гидко бреше. От саме це все – і є російська армія у всій її красі. Так вони воювали у Чечні. Так вони воювали у інших частинах світу. Ні на що краще така армія неспроможна. Крім ядерної зброї, звісно.
Арестович хоче сказати, що варто нам відцуратися від НАТО – і ніякої війни не буде? Відповім. Знову таки брехня. Як раз без НАТО буде не просто війна – буде поглинання України до стану 1916 р. тобто дев’яти губерній в складі Росії із забороною української мови до друку і викладання. Бо щоразу як Україна буде робити крок убік, нам погрожуватимуть війною. А війни ж ми боїмося, правда?
Арестович питає, чим допомогли країни НАТО нам після 24 лютого 2022 р? Знаєте мені завжди подобається цей неприхований цинізм команди Зеленського. Бо одне те, що країни НАТО прийняли до себе мільйони наших біженців уже зняло з шиї нашого уряду несамовитий тягар. Ви уявіть на мить, що опікування всіма цими людьми лягло б на плечі бюджету України! А? Ага! І це тільки один прояв допомоги.
Ніколи не думав, що для заперечення заяв Арестовича я наведу цитату… іншого радника Єрмака, Михайла Подоляка: «Всі ці розмови про наближення НАТО до кордонів Росії – це лише хитрощі, пропаганда росіян на внутрішньому ринку для виправдання їхнього нападу на Україну та інші країни». Зрозуміло?
Відмова від курсу в НАТО, це те чого хотів Путін до війни. Через це він напав. І от на 24-ту добу війни виявляється що наше керівництво готове подарувати загарбнику саме це. А що з територіями, уже захопленими ворогом? Що з вимогою Путіна про денацифікацію? Ну, ОП ж уже іде на поступки Москві, правда?
Коли Валуєвського циркуляру чекати?
